Ухвала суду № 36359110, 19.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4239/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Король А.М., представник на підставі довіреності

відповідача - Терепа С.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року суму по операціях з придбання автомобіля «KIA Sportage» у ТОВ «Автомир-Вінниця».

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведено виїзну позапланову документальну перевірку БУВР річки Південний Буг (код ЄДРПОУ 35373963) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2007 року по 30.06.2013 року, по податку на додану вартість з 01.09.2012 року по 30.06.2013 року, за результатами якої 17.09.2013 року складено акт №488/2202/35373963 (а.с.6-13).

В ході перевірки встановлено порушення БУВР Південний Буг п.198 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого управлінням занижено податок на додану вартість в сумі 33308,00 грн., у тому числі: за січень 2013 року - 26024,00 грн., за лютий 2013 року - 3526,00 грн., за березень 2013 року - 3758,00 грн. та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24) за лютий 2013 року в сумі - 3758,00 грн., та порушення п.176.2 "б" ст.176 та п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України, а саме: податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2012 року до Вінницької ОДПІ поданий не у повному обсязі.

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від №0005372201 від 26.09.2013 року, яким БУВР річки Південний Буг збільшено суму зобов'язання суми податку на додану вартість в розмірі 41635,00 грн., з яких - 33308,00 грн. основного платежу та 8327,00 грн. штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0005372201 від 26.09.2013 року недоведена, не наведено нормативних обґрунтувань, які б спростовували позицію позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

26.09.2013 року податковим органом, на підставі акта перевірки №488/22-02/35373963 від 17.09.2013 року, у якому встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0005372201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 41 635 грн., з яких 33308 грн. за основним платежем та 8327 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.04.2013 року, старшим слідчим слідчого відділу слідчого управління прокуратури Вінницької області юристом 1 класу Гуджал А.А. на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Ковальчука О.В. від 17.04.2013 року про тимчасовий доступ до речей і документів проведено вилучення автомобіля марки "КІА Sportage".

За таких обставин податковий орган вважає, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року суму 33038,00 грн. по операціях з придбання автомобіля "КІА Sportage" у ТОВ "Автомир-Вінниця", що і стало підставою для прийняття висновку про порушення податкового законодавства.

Проте як вбачається зі змісту акта перевірки податковими перевіряючими було досліджено договору б/н закупівлі товару укладеного з ТОВ "Автомир-Вінниця", відповідно до якого позивачем придбано автомобіль марки "КІА Sportage", що також підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2013 року №28 на загальну суму 199850,00 грн., в т.ч. ПДВ 33308,00 грн. та податковою накладною від 22.01.2013 року №94. Отже, на підставі зазначених документів, позивач в січні 2013 року (звітний період) формував суму податкового кредиту, шляхом зменшення суми ПДВ у розмірі 33308,00 грн. в звітному місяці в якому було придбано товар.

З огляду на що, позивач, у відповідності до норм ст.198 Податкового кодексу України, мав право до включення сплаченої суми ПДВ в розмірі 33308,00 грн., згідно податкової накладної №94 від 22.01.2013 року до суми податкового кредиту.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим твердження відповідача, що ПДВ сплачене при купівлі товару не підлягає включенню до податкового кредиту, так як придбаний позивачем автомобіль не є спеціалізованим автомобілем, оскільки податкове законодавство не виділяє види призначення товару для оформлення податкового кредиту. А використання в господарській діяльності автомобіля марки "КІА Sportage" підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля.

Крім того за результатами перевірки податковими перевіряючими були вказані інші підстави для заниження податку на додану вартість, ніж ті на які податковий орган посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Автомир-Вінниця", а також вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність сформованого податкового кредиту по взаємовідносинах з вказаним контрагентом за січень 2013 року.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 грудня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.