Постанова № 36355491, 13.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року Справа № 6994/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року по справі № 2а-3812/09/1370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2009 року ВАТ «Прикарпатпромарматура» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004951720/0/ 30442 від 30.12.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 148 538,42 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване повідомлення-рішення є незаконним, та винесеним за відсутності на це правових підстав. Зокрема позивач зазначає, що податковий орган не мав права на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення самостійно визначити податкове зобов'язання, в суму оскаржуваного рішення включено податкове зобов'язання за період, що не охоплювався актом перевірки, та виходив за межі 1095 днів, у відповідача були відсутні підстави на винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач вказує, що самостійно декларував нараховане податкове зобов'язання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року в задоволенні позовних вимог ВАТ «Прикарпатпрмарматура» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ВАТ «Прикарпатпромарматура» її оскаржило, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм матеріального права, та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду від 24.12.2009 та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано, п.4.2.2 ст.4, п.19.2 ст.19 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції на час виникнення спірних відносин, зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2008 року № 0004951720/0/ 30442 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб безпідставно, оскільки підстав для самостійного розрахунку даного зобов'язання у відповідача не було.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова з 2.12.2008 р. по 15.12.2008 р. проводилась планова виїзна перевірка ВАТ «Прикарпатпромарматура» за період 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами проведення якої був складений акт перевірки № 519/23 -2/00218319 від 22.12.2008 р. В даному акті перевірки встановлено порушення позивачем пп 8.1.2. п.8.1 ст. 8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Водночас не встановлено помилок в обчисленні податку з доходів фізичних осіб, порядку заповненні форми 1-ДФ, в строках подання розрахунків 1-ДФ відповідачу.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0004951720/0/ 30442 від 30.12.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, з яких за основним платежем визначено суму податкового зобов'язання 148 538 грн. Підставою винесення повідомлення-рішення зазначено порушення норм пп.8.1.2.п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб». Підставою для здійснення розрахунку-перерахунку податкового зобов'язання відповідачем у спірному повідомленні-рішення зазначено пп. б пп. 4.2.2. ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ «Прикарпатпромарматура» виходив з того, що позивач відповідно до пп.8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, як податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми доходу використовуючи ставку податку, визначену у ст. 7 цього Закону. Цей податок згідно норми п.19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підлягає сплаті (перерахуванню) особами, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Крім цього суд першої інстанції вважав, що у поданих позивачем до органу податкової служби податкових розрахунках сум з податку з доходів фізичних осіб наводиться загальна сума нарахованого податку, вказаний податок формується наростаючим порядком, а тому суд не взяв до уваги той факт, що відповідачем включено в податкове зобов'язання суми податку, по стягненню якої минув строк давності. Водночас судом першої інстанції встановлено, що позивачем декларуються більші нарахування ніж фактична сплата податку з доходу фізичних осіб. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку про підставність винесення спірного повідомлення-рішення.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись, враховуючи наступне.

Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, однією з підстав для винесення податкового повідомлення-рішення є дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків, що свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Вказана підстава зазначена у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Нормою пп.8.1.2. п.8.1. ст.8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Відповідно до пп. б п.19.2 ст.19 цього ж Закону, податкові агенти зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку декларується за формою 1-Дф, що затверджена Наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451. Відповідно до п. 2.1. цього Наказу, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

З наявного в матеріалах справи акту вбачається, що факт подачі розрахунків платником податків орган податкової служби підтверджує. Зокрема зазначає, що довідки форми 1-Дф, за перевіряючий період, подаються в ДПІ у Личаківському районі м. Львова своєчасно, заповнюється правильно. Факт правильності обчислення платником податку з доходів фізичних осіб за перевіряючий період стверджується відповідачем в акті перевірки, де передбачено, що помилок у обчисленні податку з доходів фізичних осіб не встановлено (стор.22-23 акту).

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з судом першої інстанції, який вважав підставним винесення спірного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що позивач вірно здійснює нарахування податку з доходів фізичних осіб, вчасно його декларує, проте не сплачує. Окрім наведеного, суд першої інстанції не встановив, що самостійно задекларована позивачем сума податку з доходів фізичних осіб відповідає сумі податкового зобов'язання, що нараховане відповідачем за результатами проведеної перевірки.

Як встановлено нормою п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп. б пп. 4.2.2 пп. 4.2. ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Тобто обов'язок органу державної податкової служби самостійно визначити суму податкового зобов'язання за результатами перевірки виникає лише за умови, що відомості задекларовані платником податків не відповідають відомостям, отриманим податковим органом під час проведеної перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказана підстава у даних правовідносинах відсутня, оскільки самостійно розрахована сума з податку з доходів фізичних осіб за період 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р. платником податку визначена правильно, задекларована своєчасно та її розмір відповідає сумі податкового зобов'язання, що визначене відповідачем. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо підставності винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції, відхиляє доводи позивача в частині того, що відповідачем включено до нарахованого податкового зобов'язання в тому числі і суми податку за період, що не входив в перевіряючий період, а також з підстав, що сплив строк стягнення такого податкового зобов'язання, оскільки приходить до висновку про протиправність вцілому такого податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність законодавчих підстав його винесення.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції і доводи відповідача про порушення позивачем вищенаведених норм податкового законодавства, наявність законодавчих підстав, які слугували підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 30.12.2008 року № 0004951720/0/30442, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 148 538 грн.

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0004951720/0/ 30442 від 30 грудня 2008 року.

Керуючись статтями ч.3 ст.160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року у справі № 2а-3812/09/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0004951720/0/30442 від 30.12.2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

З.М.Матковська