Рішення № 36355202, 23.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2013 р.Справа № 924/1395/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня", Ярмолинецький район, с. Сутківці

про стягнення 10562,45 грн. одноразової комісії за організацію поставки

За участю представників сторін:

від позивача: Довженко М.О. - за довіреністю №14/20-141-13 від 21.10.2013р.

від відповідача: Раац Н.О. - за довіреністю від 18.10.2013р. (у судовому засіданні 10.12.2013р.)

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 23.12.2013р., оскільки у судовому засіданні 10.12.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10562,45 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №22-10-418 стб/622 від 01.09.2010р. щодо сплати одноразової комісії за організацію поставки.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.09.2010р. між відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (яке на даний час іменується державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг") (лізингодавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Берегиня" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-10-418 стб/622, згідно з умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1).

У додатку №1 сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також об'єкт лізингу-сівалка СЗ-6 „Ярина" (1 од).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю одноразову комісію за органзацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки лізингодавця, зокрема, одноразову комісію за організацію поставки техніки в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору (п.4.2.).

Згідно акту №8 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 21.09.2010р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг сівалку СЗ-6 „Ярина" (1 од).

Згідно розрахунку позивача одноразова комісія за організацію поставки склала 10562,45 грн.

04.10.2013р. позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату одноразової комісії разом з рахунком на оплату, про що свідчать опис вкладення у цінний лист від 04.10.2013р. та фіскальний чек №2429 від 04.10.2013р. Однак, вимога залишена без задоволення.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Лізингові платежі можуть включати, між іншим, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (пункт г), ч. 2 ст. 16 Закону).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчить договір лізингу відповідач зобов'язався сплатити позивачу одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу, розмір якої встановлено в договорі.

З огляду на те, що договором не встановлено строк сплати одноразової комісії, суд виходить із положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що вимога про сплату комісії направлена відповідачу 04.10.2013р., строк виконання зобов'язань настав 16.10.2013р. (04.10.2013р.+ 5 днів на поштовий обіг + 7 днів згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати комісії, у строк встановлений законом, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня", Ярмолинецький район, с. Сутківці про стягнення 10562,45 грн. одноразової комісії за організацію поставки задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня" (Ярмолинецький район, с. Сутківці; код 03787503) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а; код 30401456) 10562,45 грн. (десять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 45 коп.) одноразової комісії за організацію поставки, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 -до справи,

2 -позивачу,

3 -відповідачу (м. Городок, вул. Войкова, 14/1а).