Рішення № 36355212, 19.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2013 р.Справа № 924/1382/13Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м. Київ

до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 000002267 від 09.09.2010 року розміром у 16 950,44грн., збитки у розмірі 117 063,29 грн., штраф у розмірі 998,34 грн., пеню у розмірі 3 405,60 грн., 3% у розмірі 1 021,68 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 416,09 грн., неустойку в розмірі 2 313,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Євдокимова В.С. - за довіреністю від 16.09.2013р.

від відповідачів: не з'явились

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" м. Київ звернулось з позовом до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький, 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 000002267 від 09.09.2010 року розміром у 16 950,44грн., збитки у розмірі 117 063,29 грн., штраф у розмірі 998,34 грн., пеню у розмірі 3 405,60 грн., 3% у розмірі 1 021,68 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 416,09 грн., неустойку в розмірі 2 313,39 грн.

Відповідачі відзивів на позов не подали, повноважних представників для участі у судове засідання не направили та не заперечили проти позовних вимог, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

19.12.2013р. на адресу суду надійшли клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю з'явитись у судове засідання та продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Вказані клопотання підлягають відхиленню, оскільки відповідачі про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, розгляд справи відкладався не одноразово, при чому ОСОБА_1 був присутнім у судових засіданнях 11.11.13р., 11.12.13р., однак відзиву на позов не подав.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

09.09.2010р. між ТОВ „Порше Лізинг Україна" (лізингодавець), ОСОБА_1 (лізингоодержувач), ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір про фінансовий лізинг №00002267.

Відповідно до умов даного договору лізингодавець зобов'язався передати у розпорядження лізингоодержувача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу WW Tiguan 2,0 TDI, 2010 року виробництва, шасі НОМЕР_3, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів („План відшкодування"), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 30 375,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 10 125,00 доларів США. При цьому Відповідач 2 виступив поручителем Відповідача 1 згідно Договору поруки від -09.09.2010 року.

Лізингоодержувач відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу („Умови лізингу"), що становлять невід'ємну частину Договору, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування.

Пунктом 6.5. Умов лізингу передбачено, що щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений Позивачем, не пізніше 10-го календарного дня з дати направлення рахунку Відповідачу 1.

Згідно із п. 4.4. Умов лізингу лізингоодержувач зобов'язався відшкодувати всі витрати, понесені в результаті експлуатації Об'єкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог позивача щодо експлуатації та/або передачі Об'єкта лізингу. Згідно з п. 9.2. Умов лізингу Відповідач-1 був зобов'язаний повністю відшкодувати витрати на технічне обслуговування Об'єкту лізингу.

У разі дострокового припинення Договору з боку Позивача, Відповідач 1 зобов'язувався повернути Об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу Позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги Позивача про таке повернення (п.12.9 Умов лізингу).

Відповідно до п. 13.1. Умов лізингу у випадку відмови Відповідача 1 від повернення Об'єкту лізингу або затримки у такому поверненні, Позивач мав право конфіскувати Об'єкт лізингу. При цьому, на підставі п. 13.6 Умов лізинг, Відповідач 1 був зобов'язаний відшкодувати Позивачу будь-які витрати, пов'язані із конфіскацією Об'єкту лізингу.

Відповідач-1 порушив свої зобов'язання за Договором частково не сплативши та не здійснивши взагалі наступні платежі:

- часткова несплата щомісячного лізингового платежу за серпень 2011 року на суму 3 075,30грн. відповідно до рахунку № 00042550 від 05.08.2011, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.08.2011;

- несплата щомісячного лізингового платежу за вересень 2011 року на суму 6 934,98грн. відповідно до рахунку № 00045081 від 06.09.2011, належного до сплати : відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2011;

- несплата щомісячного лізингового платежу за жовтень 2011 року на суму 5 940,16грн. відповідно до рахунку № 00047941 від 06.10.2011, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.10.2011;

Станом на 23 вересня 2013 року у Відповідача-1 виникла заборгованість перед Позивачем за несплаченими лізинговими платежами на загальну суму 16 950,44грн.

Відповідно до п. 8.3.1. Умов Договору, якщо Відповідач прострочить виплату платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, Позивач має право надіслати Відповідачу першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо Відповідач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, Позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, Договір підлягає розірванню.

Підпунктом 12.6.1. Умов Договору передбачено, що Позивач має право в односторонньому порядку припинити договір у разі, якщо Відповідач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за Договором та не сплачував лізингові платежі протягом трьох місяців.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов'зань за Договором були надіслані наступні нагадування:

- Перше нагадування від 04.08.2011р.;

- Друге нагадування від 18.08.2011р.;

- Третє нагадування від 06.09.2011р.;

- Третє нагадування від 19.09.2011р.;

- Третє нагадування від 03.10.2011р.

Разом із третім нагадуванням від 03.10.2011р., Відповідачу-1 та Відповідачу-2 було направлено вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення Об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від Договору № 00002267 від 03.10.201р.

Вся кореспонденція Відповідачу-2 направлялася на адресу проживання, а саме: АДРЕСА_1 Зазначена адреса була вказана Відповідачем-2 в Договорі, як та, на яку відповідно до умов договору повинна була надходити вся кореспонденція.

Відповідно до п. 11 Договору поруки, усі повідомлення вважаються доставленими на 2 робочий день з дати поштового відправлення.

Листи надіслані на адресу Відповідача-2 не поверталися взагалі.

Таким чином, Відповідач-1 та Відповідач-2 були належним чином повідомлені про припинення Договору та вимогу Позивача повернути Об'єкт лізингу.

Останнє повідомлення про розірвання договору та вимога про повернення Об'єкта лізингу були отримані Відповідачем - 14.10.2011 року.

Отже, датою припинення договору вважається 14.10.2011р. відповідно до п.12.6.1

Відповідно до п.1, п.2, п.3, п.10 Умов поруки, поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань Лізингоодержувача на підставі або у зв'язку у цим Контрактом або будь-якою його невід'ємною частиною, а також за будь-якого Лізингоодержувача, в разі переводу боргу/заміни особи Лізингоодержувача чи смерті Лізингоодержувача. Зобов'язання поручителя включають, окрім іншого, лізингові платежі, штрафні санкції та відшкодування збитків, що підлягають сплаті Лізингоодержувачем у відповідності до положень цього контракту. Поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до Контракту протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від Порше Лізинг Україна. Поручитель погоджується зі збільшенням лізингових платежів та інших платежів, що може бути здійснено Порше Лізинг Україна як зазначено в п.6.13 цього контракту.

04.11.2011р. Відповідачем-1, за сприянням спеціалізованої організації ТОВ „Агенція комплексного захисту бізнесу „Дельта М" було повернуто об'єкт лізингу, що підтверджується Актом-прийому передачі автомобіля від 04.11.2011р.

Позивач поніс витрати в сумі 10 932,60грн. у зв'язку із здійсненням розшуку і повернення майна Позивача, що підтверджується:

- договором про надання послуг з повернення майна від 03.02.2011р.;

- рахунком-фактурою №СФ-000037 від 08.11.2011р.;

- актом №16 від 08.11.2011р.;

- платіжним дорученням №13245 від 18.11.2011р.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідач-1 своїх зобов'язань за договором про фінансовий лізинг належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 23.10.2013р. у нього виникла перед позивачем заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 16 950,44грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази добровільного погашення заборгованості відповідачами.

Отже, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 16 950,44грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги стосовно стягнення 10 932,60грн. збитків суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач обґрунтовує понесення зазначених збитків здійсненням виплат в сумі 10 932,60грн., які він здійснив ТОВ „Агенція комплексного захисту бізнесу „Дельта М" за сприяння по поверхню об'єкту лізингу.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Однак позивачем не доведено наявності прямого причинного зв'язку між порушенням відповідачами зобов'язань за договором та понесенням збитків саме у розмірі 10 932,60грн.

З огляду на викладене у стягненні збитків у розмірі 10 932,60грн. належить відмовити.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 106 130,69грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Закріплені в статті 627 Цивільного кодексу України приписи передбачають, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторонами у пункті 6.3 договору передбачено, що Позивач та Відповідач-1 погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за Договором на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної на дату виконання Контракту суми на основі діючого курсу обміну доларів США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком, як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна.

Відповідно до п.12.9 Договору у випадку припинення лізингу, Відповідач зобов'язаний оплатити різницю між ринковою вартістю Об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Плану відшкодування.

13.12.2011р. Позивачем було повторно передано в лізинг Об'єкт лізингу на підставі Договору про фінансовий лізинг №00004059. При цьому, відповідно до умов говору про фінансовий лізинг №00004059 від 13.12.2011р. вартість Об'єкту лізингу склала еквівалент у гривні 27 500 доларів США.

Станом на дату складання позовної заяви, відповідно до Плану відшкодування витрат, який є невід'ємною частиною Договору, Відповідачем залишилися невиплаченими лізингові платежі (не враховуючи заборгованість за Договором з 15.08.2011р. по 15.10.2011р.) в розмірі еквівалент у гривні 40 692,13 доларів США. Станом на 14.10.2011 року (дата припинення договору) курс ПАТ „Креді Агріколь Банк" складав 8,045грн. за 1 долар США.

Отже, збитки складають 106 130,69грн. ((40 692,13 - 27 500)х8,045)

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Приймаючи до уваги, що сторони в договорі обумовили порядок відшкодування зазначеної шкоди, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 106 130,69грн. збитків у вигляді упущеної вигоди підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано 998,34грн. штрафу та 3 405,60грн. пені.

Позивачем виставлено Відповідачу-1 рахунки-фактури:

1) №00043493 від 18.08.2011р. на оплату 159,42грн. штрафу та 26,55грн. пені;

2) №00043994 від 06.09.2011р. на оплату 199,29грн. штрафу та 77,79грн. пені;

3) №00046286 від 19.09.2011р. на оплату 199,33грн. штрафу та 49,32грн. пені;

4) №00046828 від 03.10.2011р. на оплату 199,32грн. штрафу та 87,32грн. пені.

Пунктом 8.2 договору від 09.09.2010р. передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 цього Контракту): еквівалент 15 (@Currency) за першу вимогу, еквівалент 20 (@Currency) за другу вимогу, еквівалент 25 (@Currency) за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу).

Згідно із ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст.267 Кодексу встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідачем не подавалась відповідна заява, судом строк позовної давності не застосовується.

Здійснивши перерахунок штрафу, суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідачів 558,04грн. штрафу (згідно рахунків: 159,42грн.+199,29грн.+199,33грн.). Судом не береться до уваги пеня, яка включена у рахунки, згідно яких виставлялись вимоги про штраф та четвертий рахунок на виставлення штрафу, оскільки договором сторони передбачили штраф за три вимоги.

У стягненні 440,30грн. штрафу належить відмовити.

Здійснивши перерахунок пені суд прийшов до висновку, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідачів 3 396,32грн. пені.

У стягненні 9,28грн. пені необхідно відмовити.

Позивачем нараховано 1 021,68грн. 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідачів 1 018,90грн. 3% річних.

У стягненні 2,78грн. 3% річних необхідно відмовити.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2 416,09грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, необхідною умовою для стягнення вказаних процентів є визначення їх розміру у встановленому порядку.

Із договору про фінансовий лізинг вбачається, що розмір процентів сторонами не погоджено, не встановлено їх розмір для даного виду правовідносин і нормами чинного законодавства.

Отже, у стягненні 2 416,09грн. процентів за користування чужими грошовими коштами належить відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення 2 313,39грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом лізингу.

Предметом позову у даній частині є стягнення з відповідачів неустойки, нарахованої з часу отримання повідомлення про припинення договору фінансового лізингу по день повернення лізингового транспортного засобу, з підстав, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України.

Частиною 1 статті 2 Закону України „Про фінансовий лізинг" встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

За приписами частин 2 і 3 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Право Лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачено частиною 2 статті 7 Закону України „Про фінансовий лізинг", а наслідки розірвання визначено статтею 10 цього Закону, зокрема пунктами 5 і 6, якими передбачено право Лізингодавця вимагати відшкодування збитків відповідно до закону або договору.

Статтею 22 ЦК України та статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже із аналізу наслідків припинення договору фінансового лізингу, встановлених Законом № 723/ 97, вбачається що до спірних правовідносин стаття 785 ЦК України, яка передбачає стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі неповернення наймодавцеві предмета найму не застосовується.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 18.12.2013р. по справі №6/104/5022-1679/2011.

Таким чином, у стягненні 2 313,39грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом лізингу необхідно відмовити.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову. Просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2; накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1; накласти арешт на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 - житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; накласти арешт на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 - житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Накладення господарським, судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони, відкриті, надаються суду заявником.

Приймаючи до уваги, що позивачем не подано належних та допустимих доказів про те, що не вжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, в задоволенні клопотання ТОВ „Порше Лізинг Україна" про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м. Київ до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький, 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 000002267 від 09.09.2010 року розміром у 16 950,44грн., збитки у розмірі 117 063,29 грн., штраф у розмірі 998,34 грн., пеню у розмірі 3 405,60 грн., 3% у розмірі 1 021,68 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 416,09 грн., неустойку в розмірі 2 313,39 грн. задоволити частково.

Стягнути солідарно з відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (код ЄДРПОУ 35571472) - 16 950,44грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 44коп.) заборгованості, 106 130,69грн. (сто шість тисяч сто тридцять гривень 69коп.) збитків, 558,04грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04коп.) штрафу, 3 396,32грн. (три тисячі триста дев'яносто шість гривень 32коп.) пені, 1 018,90грн. (одна тисяча вісімнадцять гривень 90коп.) 3% річних (солідарний боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (і.п.н. НОМЕР_2).

Видати наказ.

Стягнути солідарно з відповідача 2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (код ЄДРПОУ 35571472) - 16 950,44грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 44коп.) заборгованості, 106 130,69грн. (сто шість тисяч сто тридцять гривень 69коп.) збитків, 558,04грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04коп.) штрафу, 3 396,32грн. (три тисячі триста дев'яносто шість гривень 32коп.) пені, 1 018,90грн. (одна тисяча вісімнадцять гривень 90коп.) 3% річних (солідарний боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (і.п.н. НОМЕР_1).

Видати наказ.

У стягненні 10 932,60грн. збитків, 440,30грн. штрафу, 9,28грн. пені, 2,78грн. 3% річних, 2 416,09грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2 313,39грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом лізингу відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м.Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (код ЄДРПОУ 35571472) - 1 280,22грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 22коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна" м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т (код ЄДРПОУ 35571472) - 1 280,22грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 22коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.12.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, м.Київ, вул. Дегтярівська 27 Т

3 - відповідачу. АДРЕСА_2 - рекомендованим з повідомленням;

4 - відповідачу АДРЕСА_1 - рекомендованим з повідомленням..