ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" грудня 2013 р.Справа № 924/1381/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Новий двір", м. Городок
про стягнення 24008,72 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 1669,72 грн. - пені, 355,02 грн. - 3% річних
За участю представників сторін:
від позивача: Довженко М.О. - за довіреністю №14/20-141-13 від 21.10.2013р.
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24008,72 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 1669,72 грн. - пені, 355,02 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором повторного фінансового лізингу №22-11-9 плс/342 від 17.06.2011р. щодо оплати лізингових платежів.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судових засіданнях не направив, про наявність поважних причин нез'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
17.06.2011р. між відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (яке на даний час іменується державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг") (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Новий Двір" (лізингоодержувач) укладено договір повторного фінансового лізингу №22-11-9 плс/342, згідно з умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк майно, яке є власністю лізингодавця і визначено у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.1).
У додатку № 1 сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмету лізингу, а також об'єкт лізингу -трактор колісний ХТЗ -17221 (1 од).
Строк лізингу відраховується з дати укладення між сторонам акта приймання-передачі у користування предмета лізингу (п. 2.2.).
Згідно п. 3.4.3. лізингоодержувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
У розділі 4 договору повторного фінансового лізингу сторони погодили лізингові платежі, зокрема, згідно п.п. 4.1., 4.3., 4.4. за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.
З моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;
- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору.
Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні 6 місяців.
Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком №2 до договору „Графік сплати лізингових платежів".
У розділі 7 сторони передбачили відповідальність лізингоодержувача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі (п.п. 7.1., 7.7.).
Згідно акту приймання-передачі від 11.07.2011р., підписаного та скріпленого печатками сторін, відповідач прийняв у лізинг трактор колісний загального призначення ХТЗ -17221 (1 од).
Відповідачем допущена заборгованість за третій лізинговий платіж у сумі 12191,51 грн., який згідно п. 4.3. договору повинен бути сплачений 11.01.2013р., та четвертий лізинговий платіж у сумі 11817,21 грн., який повинен бути сплачений 11.07.2013р.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань на підставі п.п. 7.1., 7.7. договору повторного фінансового лізингу позивач нарахував пеню в розмірі 1669,72 грн. (за період з 12.01.2013р. по 07.10.2013р. на суму боргу 12191,51 грн.; за період з 12.07.2013р. по 07.10.2013р. на суму боргу 11817,21 грн.). Крім того, згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 355,02 грн. 3% річних (за період з 12.01.2013р. по 07.10.2013р.).
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як свідчать матеріали справи між сторонами укладено договір фінансового лізингу, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.
Згідно ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 297 ГК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк лізингу, відповідно договору, відраховується з дати підписання акту прийому -передачі, тобто з 11.07.2011р. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту. Тобто, обов'язок оплати першого лізингового платежу виникає у відповідача 11.01.2012р. Наступні з періодичністю шість місяців. Розмір платежу визначається на підставі п. 4.7. договору, тобто відповідно до графіка сплати платежів.
Відсутність доказів сплати третього та четвертого лізингового платежу згідно затвердженого графіку свідчить про наявність заборгованості, яка підлягає стягненню. Крім того, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 10.10.2012р. по справі №14/5025/1059/12, яке набрало законної сили, судом стягнуто заборгованість за даним договором між тими ж сторонами за попередні періоди.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.
У договорі фінансового лізингу сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення строків сплати лізингових платежів у вигляді сплати пені за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Крім того, в п. 7.7. сторони погодились, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даною сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 1669,72 грн. пені.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Новий двір", м. Городок про стягнення 24008,72 грн. - заборгованості за лізинговими платежами, 1669,72 грн. - пені, 355,02 грн. - 3% річних задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Новий Двір" (м. Городок, вул. Войкова, 14/1а; код 33989883) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а; код 30401456) 24008,72 грн. (двадцять чотири тисячі вісім гривень 72 коп.) - заборгованості за лізинговими платежами, 1669,72 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят дев'ять гривень 72 коп.) - пені, 355,02 грн. (триста п'ятдесят п'ять гривень 02 коп.) - 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 -до справи,
2 -позивачу,
3 -відповідачу (м. Городок, вул. Войкова, 14/1а).
Судове рішення № 36355198, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 23.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1381/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: