Ухвала суду № 36355054, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13752/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення №0000194240/0 від 23.04.2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року позивач Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» звернулися в суд з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення №0000194240/0 від 23.04.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

За клопотання представника відповідача, відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено по справі відповідача Окружну державну податкову службу - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до направлень на перевірку №81 від 18.03.2008 року та №95 від 02.04.2012 року, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову документальну перевірку Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №USE-16.4-131-К/КЕ-05 від 15.09.2005 року, №USE-16.4-112-К/КЕ-05 від 17.10.2005 року за результатами якою складено акт №232/42-40/21655998 від 10.04.2008 року.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято рішення №0000194240/0 від 23.04.2008 року, яким за порушення частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185-94 від 23.09.1994 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 12 520 081,20 грн..

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у відповідній редакції), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день його виникнення.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 та 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Відповідно до статті 54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України №127/94 від 02.04.1994 року консул легалізує документи і акти складені за участю властей консульського округу, або такі, що виходять від цих властей.

Консульська легалізація полягає в установленні і засвідченні справжності підпису, повноважень посадової особи, яка підписала акт або засвідчила попередній підпис на них, справжності відбитка штампа, печатки, зразки яких отримано консулом офіційним шляхом від компетентних органів держави перебування.

Листом заступника директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України за №71/ВАВ-17-572-4472-12 від 02.11.2012 року консульською посадовою особою Посольства України в Королівстві Таїланд Кротенком Олександром Вікторовичем 18.04.2008 року №572/005 засвідчено в порядку консульської легалізації Сертифікат підтвердження форс-мажорних обставин, виданий 18.11.2007 року Міністерством оборони Союзу М'янма стосовно контракту державної компанії «Укрспецекспорт».

Вказаний сертифікат легалізовано у відповідності до Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, яка затверджена наказом Міністерства закордонних справ України від 4 червня 2002 року № 113, у Посольстві України в Королівстві Таїланд.

Пунктом 3.1. Інструкції встановлено, що офіційний документ - це письмове підтвердження фактів та подій, що мають юридичне значення, або з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків фізичних або юридичних осіб.

Позивачем надавалась податковому органу копія легалізованого Сертифікату підтвердження форс-мажору від 18.11.2007 року.

Апелянту було відомо про існування обставин форс-мажору за контрактом, але не зважаючи на зазначенні обставини, безпідставно прийняв рішення про накладення штрафних санкцій на позивача за перевищення термінів здійснення розрахунків без індивідуальної ліцензії Національного банку України не маючи повноважень на проведення перевірки.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 19.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.