Постанова № 36354773, 19.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19 листопада 2013 року Справа № 814/4489/13-а /FONT>/P>

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О. А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман", вул.Портова 2, м.Миколаїв, 54002;

до

ДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029;

про

скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2013р. №0006751501, №0006741501

Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Лиман" (позивач) звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (відповідач) з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень від 27.09.13р. №0006751501 та №0006741501.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про причину неприбуття суд не повідомив. Правом, передбаченим ст.49 КАСУ не скористався, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Відповідно до ст.122, 128 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд, - встановив:

З 29.08.13р. по 11.09.13р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень, липень 2013р., результати якої оформлені актом перевірки від 18.09.13р. №776/14-04-15-01-19/01373890 (а.с.11-38).

Відповідач зазначив в акті перевірки на такі порушення податкового законодавства:

- п.200.1, абз "а" п.200.4 ст.200 ПКУ – позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013р. на 17080грн.;

- п.200.1., п.200.4., п.200.6. ст.200 ПКУ – позивачем занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013р. на 26474грн.

27.09.13р. відповідачем було прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення №0006751501 та №0006741501 (а.с.9-10).

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та мають бути скасованими.

Дослідив матеріали справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому п.198.6. ст.198 ПКУ встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності ПКУ або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Підпунктом "а" п.200.4. ст.200 ПКУ зазначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

Таким чином, нормами Податковий кодексу встановлено певні критерії, за наявністю яких платник податку має право відшкодувати ПДВ. А саме: фактична сплата суми податку отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України; наявність належним чином оформленої податкової накладної.

В той же час, судом встановлено, що відповідач безпідставно зменшив частину залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах за червень 2013р. на 17080грн., а за липень 2013р. внаслідок застосування такої методики контролюючий орган безпідставно вказує на заниження платником та добровільну відмову від отримання бюджетного відшкодування у липні 2013р. на суму 26474грн. (22639 грн. + 3835 грн. (а.с.34).

Крім того, в п.3.2.18 акту перевірки (а.с.33) відповідач зазначив, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 172023грн. з урахуванням того, що відповідно до п.200.4 ст.200 ПКУ при розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ вважається, що сума податку фактично сплачується отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг.

У зв'язку із вказаним суд зазначає, що згідно пп.5.2 розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", що затверджено Наказом ДПА України 22.12.10р. №984 і зареєстровано в МЮ України 12.01.11р. за №34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених положень Акт перевірки не містить чіткого викладення змісту порушення податкового законодавства, не зазначені в акті перевірки і докази, що підтверджують наявність факту порушення, зокрема, конкретні первинні документи, точні назви та ідентифікаційні номери контрагентів позивача, конкретні суми податку за конкретними податковими накладними, які на думку відповідача не сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума не сплачених (на думку відповідача) позивачем як отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України не обґрунтована в акті перевірки.

Судом також взято до уваги посилання позивача на судову практику, а саме на вирішення аналогічних спорів позивача та відповідача за інші податкові періоди.

Так, постановами Миколаївського окружного адміністративного суду: від 29.04.13р. у справі №814/871/13-а, від 22.04.13р. у справі №814/1461/13-а, від 09.07.13р. у справі № 814/2094/13-а, від 30.07.13р. у справі №814/2986/13-а, ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.13р. у справі №814/1461/13-а, а також від 10.10.13р. у справі №814/2986/13-а було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті за наслідками перевірок, під час яких відповідачем було застосовано аналогічну методику визначення сум бюджетного відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду ґрунтовних доводів на підтвердження правомірності прийнятих рішень, також не доведено наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 27.09.13р. №0006751501 та №000741501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" (код ЄДРПОУ 01373890) сплачений судовий збір в сумі 87грн. 10коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.