Постанова № 36354765, 30.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд FONT>P>

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30 жовтня 2013 року Справа № 814/3820/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", вул.Артилерійська 19/1, оф.320, м.Миколаїв, 54000;

до

ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул.Потьомкінська 24/2, м.Миколаїв, 54030;

про

скасування податкового повідомлення - рішення №0004382260 від 17.05.13р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з вимогою (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004382260 від 17.05.13р. в частині розміру застосованих штрафних санкцій в сумі 690475,50грн.

Відповідачем надано суду письмові заперечення проти позову (а.с.96-97).

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.122 та ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд, -/P>

NT >встановив:

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС (відповідач) було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “Техморгідрострой Миколаїв” (позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.12р.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №423/22-600/36383806 від 25.04.13р. (а.с.9-90).

Згідно з актом перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, п.187.8 ст.187, 190.2 ст.190, пп.192.1.2 ст.192, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1, ст.200 ПК України, внаслідок не своєчасного включення та не включення до податкових зобов’язань ПДВ, обчисленого з вартості послуг, наданих нерезидентами, місце надання яких є митна територія України, що призвело до заниження позивачем ПДВ всього в загальній сумі 250911,00грн.

На підставі зазначеного, згідно п.123.1 ст.123 ПК України та п.7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, відповідач застосував до позивача відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 815931,00грн. шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0004382260 від 17.05.13р., яким визначив суму грошового зобов’язання: за основним платежем - 250911,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 815931,00грн. (а.с.6-8).

Позивач не оспорює виявлене порушення та суму грошового зобов'язання за основним платежем. У зв'язку із цим суд не досліджує зазначене питання.

В той же час, позивач оспорює застосовану суму штрафної санкції з огляду не її невідповідність положенням Податкового кодексу України.

Дослідив матеріали справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із розрахунку штрафних санкцій, відповідач, посилаючись на п.123.1 ст.123 ПК України, безпідставно, на думку позивача, застосував передбачені зазначеною нормою закону штрафні санкції за кожний період в якому виявлено порушення вимог в часі податкового законодавства. Порушення виявлені у звітних періодах: серпень 2010 р., листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., липень 2012р. та грудень 2012р. (а.с.7-8).

У зв'язку із цим суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України відповідальність платників податків визначалася Законом “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон 2181).

Згідно пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону 2181, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків зокрема, у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях (п.“б”).

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп.“б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону 2181).

1 січня 2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (п.1 розділу XIX "‘Прикінцеві положення” зазначеного Кодексу).

Зокрема, статтею 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, відповідач невірно застосував норму закону, що регулює накладення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та всупереч приписам п.123.1 ст.123 ПКУ нарахував штрафні санкції не на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання, а за кожний податковий період в якому сталося порушення, як того вимагали приписи Закону 2181. Даний закон на цей час є нечинний і не зважаючи на те, що порушення податкового законодавства виявлені відповідачем зокрема, в 2010 році, тобто до набрання законної сили ПКУ, норми Закону 2181 в частині накладення штрафних санкцій не підлягають застосуванню.

Крім того, 06.08.11р. набрав чинності Закон від 07.07.11р. №3609-VI “Про внесення змін до ПКУ та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм ПКУ” (далі - Закон 3609-VI), підрозділ 10 р.XX “Перехідні положення” доповнено, зокрема, п.11.

Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п.7 цього підрозділу), а відтак цим приписом було запроваджено зворотну дію норм ПКУ в часі.

Отже, з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності ПКУ, але виявлені після 01.01.11р., застосовуються згідно з приписами п.11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України у Листі №2198/11/13-11 від 24.11.11р.

Таким чином, враховуючи, що податковим повідомленням - рішенням №0004382260 від 17.05.13р. було визначено суму грошового зобов’язання за основним платежем в сумі 250911,00грн., а також факт наявності повторності виявленого порушення (ППР №0006462360 від 16.05.11р.- а.с.134-135) суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 690475,50грн. (250911грн. х 50% = 125455,50грн.; 815931грн. - 125455,50грн. = 690475,50грн.).

На підставі викладеного, податкове повідомлення - рішення відповідача №0004382260 від 17.05.2013р. в частині розміру штрафних санкцій в сумі 690475,50грн. підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС №0004382260 від 17.05.2013р. в частині розміру штрафних санкцій в сумі 690475,50грн.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" сплачений судовий збір в розмірі 2294грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.