Ухвала суду № 3634486, 21.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5271/08                                      Головуючий у 1 інстанції Блохіна Ж.В.                                                                                         Суддя-доповідач Василенко Я.М.                                         

  У Х В А Л А

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року                                                                             м. Київ

       Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

       головуючого:                                                            Василенка Я.М.,

          суддів:                                                                       Ситникова О.Ф.,                                                                                                Земляної Г.В.,      при секретарі:                                                               Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу малого колективного підприємства «Престиж» на постанову Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2007 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2007 до Господарського суду Чернігівської області надійшов позов від  МКП «Престиж» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 01.06.2004 № 0004042301/0, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1001020 грн. за квітень 2004 року.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2007 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач МКП «Престиж»  подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Херсоні проведена перевірка обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ МКП «Престиж» за квітень 2004 року, за результатами якої складено акт від 26.05.2004 № 2303/23-2/23-405/21307582.

Перевіркою встановлено наступне.

За даними наданої до ДПІ у м. Херсоні декларації за квітень 2004 року загальний обсяг реалізованих товарів (робіт, послуг) складає 0,00 грн. без урахування ПДВ, ПДВ – 0,00 грн.

Всього податкових зобов’язань за квітень 2004 року – 0,00 грн.

За результатами перевірки фактично обсяг реалізованої продукції за квітень 2004 року склав 0,00 грн., крім того ПДВ – 0,00 грн. Всього податкових зобов’язань за квітень 2004 року – 0,00 грн.

За даними декларації загальний обсяг придбаних товарів (робіт, послуг) за квітень складає 5005100 грн., крім того ПДВ 1001020 грн. Всього податкового кредиту за квітень 2004 року 1001020 грн.

В акті зазначено, що в порушення п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 1.2 ст. 1, п.п. 5.12.2 п. 5.13 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» підприємство в квітні 2004 року до досягнення обсягів реалізації 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не мало права за результатами звітного періоду відносити ПДВ на розрахунки з бюджетом, а повинно було надати декларацію по ПДВ по скороченій формі. Лише після досягнення обсягу оподатковуваних операцій 61200 грн. у першому звітному періоді, в якому будуть досягнуті вказані обсяги оподатковуваних операцій, повинно надати у податкову інспекцію податкову декларацію по повній формі, а значення строки 24 податкової декларації (скороченої) попереднього звітного періоду включається зі знаком «-» у строку 8 податкової декларації за вказаний звітний період.

Як вбачається з акту, за результатами перевірки податкова інспекція дійшла висновку, що згідно наданої до ДПІ у м. Херсоні податкової декларації за квітень 2004 року сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету становить 1001020 грн. в рахунок майбутніх платежів, що є підставою зменшення суми, заявленої до відшкодування за квітень 2004 року на 1001020 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту документальної перевірки № 2394/23-2 від 26.05.2004, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наказу ДПА України від 30.05.1997 № 66 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання».

Доводи апеляції аналогічні обґрунтуванням позовних вимог та полягають у тому, що в акті перевірки зазначені неправдиві дані, які зумовили помилковість висновків акту перевірки. Також позивач вважає, що відповідач невірно тлумачить положення «Порядку заповнення та подання податкової декларації», затвердженого наказом ДПА України № 166, стосовно терміну «обсяг оподатковуваних операцій». На думку позивача, досягнення необхідного обсягу оподатковуваних операцій можливе не лише за рахунок досягнення оподатковуваного обсягу продажу товарів в розмірі 61200 грн., а й за рахунок обсягу придбання товарів. А оскільки позивач придбав товар на суму 5005100 грн., то він досяг обсягу оподатковуваних операцій понад 61200 грн., а тому мав право на подання декларації з ПДВ за повною формою і мав право на декларування та отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1001020 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивач в квітні 2004 року не досяг обсягу реалізації 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, він повинен був подати до податкової інспекції податкову декларацію по ПДВ за скороченою формою, а відтак, не мав правових підстав за результатами звітного періоду (квітень 2004 року) суму ПДВ 1001020 грн. визначати як таку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду. Посилання позивача на те, що в акті перевірки зазначені неправдиві дані, які зумовили помилковість висновків акту перевірки не приймалися судом першої інстанції до уваги за безпідставністю.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1001020 грн.

Колегія суддів вважає вищезазначені доводи апелянта безпідставними та погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 16 Указу Президента України від 07.08.1998 № 857 «Про деякі зміни в оподаткуванні» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) особа, яка визначається платником ПДВ за обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), є платником ПДВ, якщо обсяг здійснюваних нею оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) досягнув протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо, починаючи з податкового періоду, протягом якого проведено добровільну реєстрацію, і до податкового періоду, в якому досягається зазначений обсяг оподатковуваних операцій, різниця між загальною сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого платника податку має від’ємне значення, сума ПДВ зараховується у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів. Якщо протягом такого строку суми від’ємного значення податку залишаються не погашеними сумами податкових зобов’язань, вони враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, або суми бюджетного відшкодування за наслідками податкового періоду, в якому були досягнуті зазначені обсяги оподатковуваних операцій.

Отже, Указом № 857 були передбачені особливості відшкодування ПДВ для платників, у яких обсяг оподатковуваних операцій саме з продажу товарів не досягнув необхідного розміру.

Згідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, затверджено форму податкової декларації та «Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість» яким встановлено, що особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій меншими ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно зареєстровані платники податку), а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки) до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподатковуваних операцій, подають декларацію за скороченою формою.

Податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За перший звітний період, у якому зазначені обсяги оподатковуваних операцій були досягнуті, платником подається податкова декларація за формою, установленою наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, у редакції наказу ДПА України від 30.09.2003                 № 466.

Із аналізу нормативно-правових актів (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що досягнення необхідного розміру оподатковуваного обсягу операцій означає досягнення необхідного розміру оподатковуваного обсягу операцій саме з продажу товарів, як це зазначено в Указі № 857, чинному на момент подання позивачем декларації по ПДВ за квітень 2004 року.

Крім цього, такий висновок ґрунтується і на нормах Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168 в редакцій, чинній на момент виникнення спірних відносин, об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, а база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 4.1 ст.4 цього Закону визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) МКП «Престиж» відсутні записи по операціям з продажу.

Враховуючи норми чинного законодавства та факти викладені у акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем правомірно встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1001020 грн., а наявність неправдивих данних у п.п. 1.12, 1.17, 1.18 акта перевірки не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б підтверджували позовні вимоги, апелянт суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову           суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу малого колективного підприємства «Престиж» – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2007 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Головуючий:

            Судді: