Ухвала суду № 3634483, 07.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-4495/08 Головуючий у 1 інстанції Маріщенко Л.О.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ситникова О.Ф., Бистрик Г.М.,

при секретарі Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

10.05.2007 ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація» звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.02.07 № 0000492301/0 в частині визнання суми податкового зобовязання за платежем ПДВ в сумі 85713,45 грн., з яких 57150,00 грн. за основним платежем та 28563,45 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007 заявлений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач ДПІ у м. Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується апелянтом, що відповідачем з 19.12.2006 по 02.02.2007 було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2006.

За результатами перевірки було складено акт від 09.02.2007 № 541/23-1/32805360/0110, у якому встановлено порушення вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 71498,00 грн. (а.с. 14-40).

На підставі даного акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 16.02.07, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем ПДВ в сумі 107247,00 грн., з яких за основним платежем 71498,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 35749,00 грн. (а.с. 41).

Як заперечення проти позовних вимог, так і апеляційна скарга обґрунтовані тим, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ПП «Гартекс» у складі вартості отриманих товарів, з огляду на те, що ПП «Гартекс» в період продажу товарів та надання послуг (липень 2005 року - лютий 2006 року) не було платником ПДВ, згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25.12.2006 по справі № 2-п-5052/06 (а.с. 43), яким визнані недійсними з 11.01.2005 установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП «Гартекс».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт порушення позивачем податкового законодавства та сума недоплати (заниження суми податкового зобовязання) з ПДВ за розглянутим епізодом відсутні, а тому застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 85713,45 грн., з яких 57150,00 грн. за основним платежем та 28563,45 грн. штрафні (фінансові) санкції є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, ТОВ «ЖІБК» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ сплачені у вартості триманих товарів та послуг від ПП «Гартекс», а саме:

- в липні 2005 року, номер запису в книзі придбання товарів, робіт (послуг) № 101, 102 (накладні № 292, 293) ПДВ в сумі 9983,33 грн.;

- в серпні 2005 року, номер запису в книзі придбання товарів, робіт (послуг) № 114 (накладна № 139) ПДВ в сумі 316,67 грн.;

- в вересні 2005 року, номер запису в книзі придбання товарів, робіт (послуг) № 139 (накладна № 267) ПДВ в сумі 2216,66 грн.;

- в жовтні 2005 року, номер запису в книзі придбання товарів, робіт (послуг) №181 (накладна № 286) ПДВ в сумі 4333,34 грн.;

- в листопаді 2005 року, номери записів в книзі придбання товарів, робіт (послуг) № 200, 201, 209, 217, 219, 231, 253, 268, 269 (накладні № 654, 284, 285, 283, 578, 301, 244, 276, 327) ПДВ в сумі 28300,00 грн.;

- в грудні 2005 року, номери записів в книзі придбання товарів, робіт (послуг № 283, 285, 286 (накладні № 258, 259, 261) ПДВ в сумі 3666,68 грн.;

- в лютому 2006 року, номер запису в книзі придбання товарів, робіт (послуг) № 401 (накладна № 389) ПДВ в сумі 8333,33 грн.

Колегія суддів вважає, що віднесення позивачем сум ПДВ згідно наведених накладних до складу податкового кредиту є правомірним, оскільки на момент їх складення установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП «Гартекс» ще не були визнані недійсними.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку. Пункт 2 вказаного Порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 25.3 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 року № 79, зареєстрованого в Мінюсті 03.04.2000 року за № 208/4429, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, зобовязаний погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Враховуючи положення вищезазначених норм чинного законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає посилання відповідача на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25.12.06 по справі № 2-п-5052/06 безпідставними з наступних підстав.

Зазначення дати анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «Гартекс» саме 11.01.2005 року є неправомірним, адже відповідно до пп. 25.2.2 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 року № 79, зареєстрованого в Мінюсті 03.04.2000 року за № 208/4429 дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення податковим органом, що в даному випадку є 23.01.2007 (згідно акту № 220/15-2 про анулювання свідоцтва платника ПДВ а.с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, апелянт суду не надав.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, апелянт як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 16.02.07 № 0000492301/0 в частині визнання суми податкового зобовязання за платежем ПДВ в сумі 85713,45 грн., з яких 57150,00 грн. за основним платежем та 28563,45 грн. штрафні (фінансові) санкції, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: