КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-14406/08 Головуючий у І інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«09» квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів Зайцева М.П. та Мамчура Я.С.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2008 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 14.06.2007 №0000244220/0 від 28.08.2007 №0000244220/1 від 12.11.2007 №0000244220/2. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового зборпу у сумі розміром 3,4грн. В апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків (далі – «СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП») просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі – «ВАТ «АК «Київводоканал»).
Заслухавши пояснення учасників процесу, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що службовими особами СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведеновиїзну позапланову перевірку ВАТ «АК «Київводоканал» на предмет відображення в податковому обліку втрат та необлічених витрат води в межах нормативів за період з 01.01.2004 по 30.06.2006.
За наслідками первірки складено акт за №508/42-20/03327664, яким встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2007 №0000244220/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі розмсіром 24890808грн., з яких: основний платіж - 12445404грн., а штрафні (фінансові) санкції - 12445404грн.
За наслідками апеляційного узгодження, скарги позивача залишено без задоволення та направлено на його адресу податкові повідомлення-рішення:
- від 28.08.2007 № 0000244220/1 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 24890808 грн., з яких: основний платіж - 12445404грн., а штрафні (фінансові) санкції - 12445404грн.;
- від 12.11.2007 №0000244220/2, яким ВАТ «АК «Київводоканал» нараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 24890808грн., з яких: основний платіж - 12445404грн., а штрафні (фінансові) санкції - 12445404грн.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком окружного адмінстративного суду про обгрунтованість позовних вимог ВАТ «АК «Київводоканал», зважаючи на таке.
Відповідно до положень п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
При цьому, норма Закону щодо визначення бази оподаткування може застосовуватися лише при наявності операцій, що є об'єктом оподаткування. Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно з п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод: роботи та послуги. які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості: товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Однак, у акті перевірки податковим органом вказано, що за умови не підтвердження понесених платником податків технологічних втрат води та їх розміру, можна вважати, що вода у кількості непідтверджених технологічних втрат є такою, що поставлена споживачам за угодами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості або без укладання таких угод.
Таким чином те, що кваліфікується в акті відповідача як втрачене, не може бути одночасно поставлене споживачам.
В акті перевірки величина втрат та необлічених витрат визначається як різниця між обсягом води, поданої в мережу водопостачання та обсягом води, реалізованої споживачам, визначений на підставі показань лічильників. При цьому, з метою обчислення втрат та витрат води дані лічильників вважаються достовірними і в акті перевірки податковим органом під сумнів не ставляться.
Особливість розрахунку втрат води в п. 7.2.2.2. р. 7 Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькування собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджені наказом Держкомбуд України від 06.03.2002 р. за № 47 передбачено, шо норми втрат води (готової продукції) в системах подачі і розподілу води після розрахунку затверджуються органами виконавчої влади на місцях.
Підтвердженням правомірності відображення в бухгалтерському обліку втрат води є те, що п. 3.3 р.3 Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 за №33 без спеціальних додаткових обґрунтувань. Поточний ІТНВПВ для конкретного підприємства ВКГ не повинен перевищувати 300куб. на кожну 1000куб. м. питної води, поданої в систему ПРВ. В силу специфіки цих послуг їх вартість на кожному етапі економічного розвитку країни визначається у тарифах. Таким чином, об'єктом оподаткування є вартість наданих послуг визначена розміром діючого тарифу.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 959 від 12.07.2006 р., тарифи на послуги з центрального водопостачання та водовідведення - вартість надання одиниці послуги (1куб.м.) з водопостачання чи водовідведення відповідної якості, розрахована на основі обгрунтованих планових витрат на загальний обсяг води, яка проходить через насосні станції, враховуючи повний об'єм приготовленої води з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.
Об’єми питної води, поданої у систему подачі і розподілу вод (ПРВ) Дніпровською та Деснянською водопровідними станціями і Управлінням експлуатації артезіанських свердловин та насосних водопровідних станцій, визначається згідно з показниками повірених, опломбованих та працюючих технологічних приладів обліку - ультразвукових витратомірів води типу УЗВв. встановлених на водоводах насосних станцій другого підйому: на Дніпровській водопровідній станції - 11 од. УЗВ. на насосних станціях артезіанського водопостачання - 22 од. УЗВв.
Усіх абонентів міста згруповано за так званими маршрутами в кількості 440, які щомісячно, згідно графіку, обслуговуються контролерами абонентського відділу Розрахункового департаменту та дані показання приладів обліку заносяться до маршрутних карт та журналу обліку по абонентам відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.1994. за №165/374.
За результатами знятих показників приладів обліку визначаються об'єми, поданої у систему ПРВ по кожному водоводу окремо та після їх узагальнення, складається зведений квартальний акт, який підписується представниками Департаменту експлуатації водопровідного господарства та Розрахункового департаменту.
Кількість втраченої та необліченої води, що втрачається з системи ПРВ. у тому числі: через пошкодження трубопроводів, спорожнення трубопроводів для їх ремонту, з водороздрібних колонок, з резервуарів чистої води та на розподільчих мережах та інше, визначається Індивідуальними технологічними нормативами використання питної води (ІТНВПВ) та Порядком розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу від 15.11.2004 №205, зареєстрованим в Мін’юсті України 07.12.2004 за №1556/10155.
Кількість необлічених витрат води через особливості метрологічних характеристик комерційних приладів обліку води визначається похибкою засобів вимірювальної техніки +/- 2 % при номінальному навантаженні водопровідної мережі. В години мінімального водозоору прилади обліку води працюють у режимі нижче порогу чутливості, а в нічні години з 24 години ночі до 5 години ранку, не реагують на замалі величини споживання.
Кількість необлічених витрат води через інші технологічні причини, такі як. протипожежні заходи гасіння пожеж з використанням протипожежного водопостачання, при пожежно-тактичних заняттях, навчаннях, кількість витрат визначається згідно пунктами 2.14.-2.21 СниП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения».
У зв'язку з відсутністю законодавчо встановлених зразків актів про обсяги піднятої та поданої в мережу води. ВАТ «АК «Київводоканал» самостійно розроблена форма акту, яким підтверджуються щоквартальні обсяги поданої води в міську водопровідну мережу. Також, актом фіксується загальний обсяг піднятої води та поданої в мережу, втрати і необлічені витрати з системи подачі і розподілу води і кінцеві дані щодо фактичного водоспоживання споживачами згідно показань приладів обліку.
Вказані акти складалися позивачем щоквартально та погоджувалися представниками Департаменту експлуатації водопровідного господарства та Розрахункового департаменту. Втрати та необлічені витрати з системи подачі і розподілу щоквартально не перевищували нормативи втрат та необлічених витрат затверджених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №984 від 07.06.2004 та Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів.
Фактичні обсяги втрат і необлічених витрат води документально підтверджуються щоквартальною звітністю за державною статистичною формою 2-ТП (водгосп) і річною звітністю за формою 1 - Водопровід як різниця обсягів забраної з джерел водопостачання та використаної усіма споживачами води.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», технологічні нормативи використання питної води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджується з місцевими органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.
Статтею 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.
Згідно з п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення. чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи). визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.
Пунктом 1.11 зазначеного вище Закону визначено, що касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих. що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих. що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів с фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (за винятком обсягу води переданої населенню), з урахуванням обсягу води в їх системах водопостачання.
Зважаючи на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 лютого 2008 року, – без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,
судді: Зайцев М.П.,
Мамчур Я.С.
Судове рішення № 3634449, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-14406/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: