Ухвала суду № 3634442, 06.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-14399/08 Головуючий у І інстанції Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,

при секретарі Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2007 року ТОВ «Троянда» звернулося до суду з вказаним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2007 року позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0001542314/0 від 23.02.2007 року, №0001542314/1 від 10.07.2007 року, №0001542314/2 від 03.08.2007 року, №0001532314/0 від 23.02.2007 року, №0001532314/1 від 10.07.2007 року, №0001532314/2 від 03.08.2007 року та №0001532314/3 від 09.08.2007 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що видані постачальником ПП «Еліпс-2» податкові накладні є належним доказом правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що податковою інспекцією було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Троянда» з питань правових відносин з приватним підприємством «Еліпс-2» за період березень 2005 року, квітень 2005 року та липень 2005 року, за наслідками якої складено акт від 13.02.2007 року №82/2314/30858955.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість за липень 2005 року на суму 23360,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005 року та квітень 2005 року на суму 56832,00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, виданих ПП «Еліпс-2».

Контролюючим органом такий висновок зроблено на підставі того, що згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2006 року було визнано недійсним статут ПП «Еліпс-2» , а також свідоцтво платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ з 03.03.2005 року.

Окрім того, згідно акту №29-239/2008 від 31.08.2006 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ДПІ у Печерському районі м. Києва виключила ПП «Еліпс-2» з реєстру платників ПДВ з моменту реєстрації.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури апеляційного узгодження відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 35040,00 грн., з яких 23360,00 грн. основний платіж та 11680,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 56832,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 28416,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку у контролюючого орану не було підстав для донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ та зменшення суми бюджетного відшкодування, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Еліпс-2» на підставі договору постачання №19, згідно якого позивач придбав у останнього товар на загальну суму 481152,00 грн., у тому числі ПДВ 80192,00 грн. До складу податкового кредиту позивача за березень липень 2005 року включена сума 80192,00 грн., визначена на підставі податкових накладних №42 від 31.03.2005 року, №75 від 19.04.2005 року, №88 від 25.04.2005 року та №230 від 12.07.2005 року, отриманих від ПП «Еліпс-2». Спірні суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні придбаного товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судова колегія зазначає, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ПП «Еліпс-2» був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».Окрім того, відповідно до приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для відповідальності платника податку є лише відсутність податкових накладних на момент перевірки такого платника податку.

Судова колегія вважає також за необхідне відмітити, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та отримання свідоцтва платника податку на додану вартість і до моменту скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (тим більше, що станом на момент видачі податкових накладних ПП «Еліпс-2» було зареєстровано органами ДПС у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість та мало відповідне свідоцтво), та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.02.2000 року № 79, зареєстрованого в Мінюсті 03.04.2000 року за № 208/4429, відповідне рішення суду є підставою для анулювання реєстрації підприємства. При цьому, згідно з пп. 25.2.2 згаданого Положення дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Отже, на момент видачі спірних накладних ПП «Еліпс-2» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Таким чином, встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що ТОВ «Троянда» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з ПП «Еліпс-2».

Доводи ДПІ у Печерському районі м. Києва спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2007 рокузалишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 13 квітня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 14 квітня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: