Ухвала суду № 3634440, 09.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-14389/08 Головуючий у І інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«09» квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів Зайцева М.П. та Мамчура Я.С.,

при секретарі Літоміній Н.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоресурс-Україна» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 січня 2008 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоресурс-Україна» задоволено: визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва щодо втсановлення заниження позивачем податкового зобовязання з податку на додану вартість по періодах: IVквартал 2003 року на суму 7569,67грн. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м.Києва №0000432302/0 від 21.07.2006 та №0015431504/0 від 31.05.2007. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3,4грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Соломянському районі м.Києва (далі «ДПІ у Соломянському районі») просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоресурс-Україна» (далі «ТОВ «Екоресурс-Україна»).

Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, 26 листопада 2003 року між ПП «Гріно» та ТОВ «Екоресурс-Україна» укладено договір підряду №4П, відповідно до умов якого, ПП «Гріно» зобов'язалось виконати субпідрядні ремонтні роботи, а ТОВ «Екоресурс-Україна»зобов'язувалося прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору ПП «Гріно» виписало ТОВ «Екоресурс-Україна» податкові накладні №229 від 27.11.2003, №254 від 22.12.2003 на загальну суму 29000грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 4833,33грн.

Відповідно до актів виконаних робіт від 31.13.2003 та 22.12.2003, підписаних ТОВ «Екоресурс-Україна»та ПП «Гріно», ПП «Гріно» здано, а ТОВ «Екоресурс-Україна»прийнято виконані субпідрядні роботи на загальну суму 29000грн.

Оплату виконаних субпідрядних робіт ПП «Гріно» здійснено на користь ТОВ «Екоресурс-Україна»у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

ТОВ «Екоресурс-Україна»провело облік руху коштів, що підтверджується записами в Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та Книзі обліку придбання продажу товарів (робіт, послуг).

Дані обставини встановленні в рішення Господарського суду міста Києва №34/54-а від 06.02.2007, яке набрало законної сили 19.06.2007.

У липні 2006 року службовими особами ДПІ у Солом'янському районі проведено невиїзну документальну перевірку позивача ТОВ «Екоресурс-Україна»з питань взаємовідносин з ПП «Гріно» за період з 01.11.2003 по 01.12.2003, оскільки відповідачем встановлено, що відповідно до рішення Солом'ямського районного суду міста Києва від 24.01.2006 у справі №2-4053-1/05 визнано недійсним Статут ПП «Гріно» від 06.02.2002 та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Гріно» №36058216 від 28.02.2002 від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі за результатами проведеної перевірки складено Акт №2658-3108/23-02/32587156 від 11.07.2006. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Екоресурс-Україна»порушено п.п.7.2.4, п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме в період: IVквартал 2003 року (листопад, грудень) на суму 7569,67грн.

21 липня 2006 року ДПІ у Соломянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000432302/0 від 21.07.2006, яким ТОВ «Екоресурс-Україна»на підставі вищевказаного акту визначено суму податкового зобов'язання в сумі 11354,5грн., у тому числі за основним платежем - 7569,67грн., штрафні санкції - 3784,83грн.

16 серпня 2006 ТОВ «Екоресурс-Україна»отримало першу податкову вимогу від 16.08.2006 №1/2141 на загальну суму 11255,27грн., з яких основний платіж - 7569,67грн., штрафні санкції - 3685,6грн.

15 листопада 2006 податковим органом накладено на активи ТОВ «Екоресурс-Україна» податкову заставу, згідно з актом опису №93 від 03.11.2006 у зв'язку з тим, що позивач не сплатив у строки встановлені чинним законодавством суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом, з дня наступного за останнім днем граничного строку погашення, визначеного у податковому повідомленні, що передбачено абз.4 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до платіжного доручення №72 від 21.12.2006р. ТОВ «Екоресурс-Україна»сплачено до Державного бюджету України штрафні санкції в сумі розміром 3685,6грн.

31.05.2007 ДПІ у Солом'янському районі на адресу ТОВ «Екоресурс-Україна»надіслано податкове повідомлення-рішення №0015431504/0 про порушення останнім граничного строку сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 7569,68грн. на 130 днів та зобов'язання сплатити штраф у розмірі 50% від суми боргу та акт про результати перевірки дотримання платіжної дисципліни №5575/15-2-32587156 від 31.05.2007 із зазначенням розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 3784,84грн.

Підставою для донарахування ПДВ ТОВ «Екоресурс-Україна» є несплата контрагентом ПП «Гріно» сум ПДВ, який він повинен був сплатити до державного бюджету.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду про обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Екоресурс-Україна», зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робі, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова, накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на .додану вартість.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнення від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Положеннями п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дати виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість: податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робі, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому зазначенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку і яким присвоєно індивідуальні податкові номери платників податку на додану вартість (ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Платником податку, відповідно до п. 1.3 Закону України «Про податок на додану вартість», є особа яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст.2 та п.п.10.1, 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідальними за дотримання достовірності та своєчасність визначення сум податку, а також повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку на додану вартість, які зареєстровані як платники податку та яким присвоєно індивідуальний податковий номер.

Таким чином, особою, відповідальною за сплату податку на додану вартість є особа, яка зобов'язана сплачувати суми такого податку до бюджету у випадку настання підстав та умов такої сплати відповідно до закону.

На момент виникнення податкових зобов'язань у зв'язку з господарською діяльністю позивача та ПП «Гріно», останній було внесений до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ та було платником податку на додану вартість, зареєстрований в органах державної податкової служби, йому було присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підлягають обов'язковій реєстрації як платник податку зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням. Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що піхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а саме Законом не передбачено і не встановлено обов'язок позивача, як платника податку на додану вартість нести відповідальність за неперерахування його контрагентом податку на додану вартість до бюджету.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов'язки щодо нарахування та сплати податку на додану вартість у господарських відносинах з ПП «Гріно» здійснив у відповідності з вимогами законодавства. Сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Віднесені платником податку у встановленому законом порядку момент виникнення права на податковий кредит - суми сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту звітного періоду є підставою для зменшення платником податків свого податкового зобов'язання або виникнення права на бюджетне відшкодування (п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Зважаючи на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 січня 2008 року, без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,

судді: Зайцев М.П.,

Мамчур Я.С.