Ухвала суду № 3634407, 07.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-12712/08 Головуючий у 1 інстанціїКопитова О.С.

Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Маслія В.І.

Дурицької О.М.

при секретарі: Поліщук І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Орджонікідзевської об»єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Господарського суду м. Києва від 20 вересня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою постанову Господарського суду м. Києва від 20 вересня 2007 року позов Відкритого акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкового повідомлення рішення задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Орджонікідзевська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, подав апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що на момент проведення перевірки ПП «Асіріс», з яким позивачем було укладено угоду, знаходилось у переліку підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Крім того, придбання позивачем комп»ютерної техніки з її подальшою передачею ДК «Промтранс» в оренду було здійснено за ціною, сформованою без мети досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 07 серпня 2006 року по 21 серпня 2006 року відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ "Зеленодольске МППЗТ" з питань дотримання вимог законодавства за період з 01 липня 2005 року по 07 серпня 2006 року.

В ході перевірки були встановлено порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 ст. 7; п. 9.1, п. 9.3 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 45 871,8 грн., а саме за вересень 2005 року - 11 678, 14 грн., за грудень 2005 року -29 103,24 грн., за січень 2006 року - 5 090,43 грн.

За результатами перевірки відповідачем 30 серпня 2006 року було складено Акт №208/23-118/04807936.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відкрите акціонерне товариство "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ВАТ „Київ-Дніпровське МППЗТ") зареєстрований Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 16 червня 1992 року.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №396 від 25 квітня 2006 року до позивача приєднане Відкрите акціонерне товариство "Зеленодольське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ВАТ „Зеленодольське МППЗТ").

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11 листопада 2005 року між ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" та ПП "Ассіріс" було укладено Договір, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність ПП «Ассіріс» вентилятори ВМЗУ-5.000 ФО (4 шт.), а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 1.4, 1.5 вищезазначеного Договору ціна за одиницю товару склала 12350,00 грн., загальна сума за договором 59 280,77 грн., в т.ч. податок на додану вартість 9 880,13 грн.

Товар був отриманий позивачем на підставі накладних № 577 від 20 грудня 2005 року, № 585 від 21 грудня 2005 року, № 598 від 22 грудня 2005 року, № 602 від 23 грудня 2005 року та оприбуткований на склад згідно приймальних актів №396 від 20 грудня 2005 року, №397 від 21 грудня 2005 року, №398 від 22 грудня 2005 року, №399 від 23 грудня 2005 року.

На підтвердження виконання умов договору ПП "Ассіріс" виписало позивачу податкові накладні №577 від 20 грудня 2005 року на суму 14820,19 грн., в т.ч. ПДВ 2470,03 грн. , №585 від 21 грудня 2005 року на суму 14820,19 грн., в т.ч. ПДВ 2470,03 грн., №589 від 22 грудня 2005 року на суму 14820,19 грн., в т.ч. ПДВ 2470,03 грн., №602 від 23 грудня 2005 року на суму 14820,19 грн., в т.ч. ПДВ 2470,03 грн.

Зазначені накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту за грудень 2005 року.

Розрахунки за поставлений товар сторонами було проведено шляхом взаємозаліку зустрічних вимог згідно договору, відповідно до якого позивач поставив ПП "Ассіріс" культиватор, дизельне паливо, остряк Р-50 б/у, хрестовину б/у, рубки б/у на загальну суму 59 280,76 грн., в т.ч. податок на додану вартість 9 880,13 грн., що підтверджується наданими до справи доказами та не заперечується відповідачем.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05 квітня 2006 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Ассіріс». Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент укладення договору купівлі - продажу вентиляторів між ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" та ПП "Ассіріс", останнє було належним чином зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому податкові накладні, виписані ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" ПП "Ассіріс" в грудні 2005 року, є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення товариством відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що діючим законодавством не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету. Що стосується питання з приводу придбання позивачем комп»ютерної техніки з її подальшою передачею ДК «Промтранс» в оренду за ціною, сформованою без мети досягнення економічних результатів та одержання прибутку, то колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п. 1.21 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДК „Промтранс" сплатило ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" кошти за оренду обладнання за лютий, березень та квітень 2005 року, що відповідно свідчить про отримання ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" доходу від зазначених операцій. На зазначений доход ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" нараховувався податок на додану вартість та його суми включалися до складу податкових зобов'язань відповідних періодів.

Враховуючи те, що підприємство отримало дохід у вигляді орендної плати і зазначена операція підприємства не призвела до отримання збитків, а тому доводи відповідача про те, що діяльність ВАТ "Зеленодольське МППЗТ" не була направлена на отримання доходу у зв»язку з тим, що розмір орендної плати фактично дорівнював сумі амортизаційних відрахувань судова колегія не приймає до уваги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України „Про податок на додану вартість" не встановлює жодних обмежень та не ставить в залежність права платника податків на податковий кредит при придбанні товарів, робіт (послуг) від прибутковості чи збитковості його діяльності в майбутньому при використанні придбаних товарів в межах господарської діяльності такого платника податків.

Відповідно до ст..200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Орджонікідзевської об»єднаної державної одаткової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20 вересня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: