Суддя першої інстанції – Хрімлі О.Г.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
27 березня 2009 року справа № 2-а-14593/08/0570
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання
Кондрашовій Н.М.за участю представників: від позивача:Ангелин І.І.- довіреність від 01.03.09р.від відповідача:
Вовнєнко Ю.І. – довіреність від 09.02.09р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД»на постанову Донецького окружного адміністративного судувід
по адміністративній справі23 грудня 2008 року
№ 2-а-14593/08(суддя Хрімлі О.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД»
до
Горлівської об’єднаної державної податкової інспекціїпро
визнання недійсними податкових повідомлень – рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 рокупо справі № 2-а-14593/08відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.01.08р. № 0000092341/0, від 22.01.08р. № 0000102341/0.
В апеляційній скарзі та підчас апеляційного розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД»просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідачем була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р., за результатами якої складений акт від 10.01.08р. № 12-23-3/32644558 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.01.08р. № 0000092341/0та № 0000102341/0.
Зазначеними податковими повідомлення-рішення позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання , у тому числі :
- податковим повідомлення-рішенням № 0000102341/0від 22.01.08р. з податку на прибуток в розмірі 29166,66грн., у тому числі основний платіж 20833,33грн., штрафні (фінансові) санкції – 8333,33 грн.
- податковим повідомлення-рішенням № 0000092341/0від 22.01.08р. з податку на додану вартість в розмірі 24999,99грн., у тому числі основний платіж 16666,66грн., штрафні (фінансові) санкції – 8333,33 грн.
Штрафні санкції застосовані згідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування суми податкового зобов’язання послужив висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 20833,33грн., та пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 16666,66грн.
Відповідач вважає, що позивачем безпідставно було включено до складу валових витрат за 1 квартал 2007р., півріччя 007р., 3 квартали 2007р. витрати за послуги з розробки маркетингової програми на 2007р. у сумі 100000грн., отримані від ПП «Колегія», які не підтверджено наявністю будь-яких документів (маркетингова програма) та фактичним використанням її в подальшій господарській діяльності підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем з ПП “Колегія” був укладений договір № 25/12/2006 від 25.12.06р. на розробку маркетингової програми на 2007р. відповідно переліку завдань. Вартість робіт складає 100000 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67грн. Оплата послуг здійснюється шляхом 100% попередньої оплати.
Платіжними дорученнями № 747 від 27.12.06р., № 20 від 12.01.07р. позивач здійснив попередню оплату робіт за наведеним договором на загальну суму 100000 грн.
Між позивачем та ПП “Колегія” були складені акти прийому-передачі робіт від 20.02.07р. № 3 на суму 50тис.грн., у т.ч. ПДВ – 8333,33грн., від 01.03.07р. № 4 на суму 50тис. грн., у тому числі ПДВ – 8333,33грн.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За приписами п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Позивач не надав документів, які б підтверджували результати виконаних ПП “Колегія” робіт по розробці маркетингової програми на 2007рік, а саме звіти, як це передбачено додатком до договору № 25/12/2006 від 25.12.06р., не визначено виконання будь-яких задач, які стосуються розробки маркетингової програми, її вплив та використання у подальшій власній господарській діяльності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведений зв’язок витрат по оплаті маркетингових послуг ПП “Колегія” згідно договору № 25/12/2006 від 25.12.06р. загальною вартістю 100000 грн., у тому числі ПДВ 16666,66грн. з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), подальше використання їх у власній господарській діяльності, а тому податковий орган правомірно виключив наведену суму витрат зі складу валових витрат та донарахував суму податкового зобов’язання.
Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно до п.п.7.4.1 п. 7.4.ст.7 цього Закону ( в редакції, що діяла у спірний період) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Враховуючи, що позивачем не доведено отримання послуг від ПП “Колегія” згідно договору № 25/12/2006 від 25.12.06р. для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту 16666,66 грн. суми податку на додану вартість з придбанням цих послуг.
Підпунктом 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На підставі вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД»на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 рокупо справі № 2-а-14593/08залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 рокупо справі № 2-а-14593/08залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 березня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 березня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Білак С.В.
Сухарьок М.Г.
Судове рішення № 3634363, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-14593/08/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: