Ухвала суду № 3634319, 10.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції – Кошкош О.О.

суддя – доповідач – Геращенко І.В.

                         Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                 У    Х    В    а    Л    а

                                                Іменем України

« 10  »  квітня 2009 року                                        справа  №  2а-34818/08/0570  

                                                                                               м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого   Геращенка І.В.

суддів               Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання  Кондрашовій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача- не з’явились

від відповідача- не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Димитрові

на постанову  Донецького окружного адміністративного суду 

від 10.02.2009 року

у справі№ 2а-34818/08/0570

за позовомДержавного підприємства “Красноармійськвугілля”

до відповідача   Державної податкової інспекції у м. Димитрові

про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство “Красноармійськвугілля” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Димитрові  про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 26.11.2008 року № 0001381640/0 та від 26.11.2008 року № 0001391640/0.

          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року  у справі № 2а-34818/08/0507 (суддя Кошкош О.О.) позовна заява задоволена.

          Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

 Зазначає, що фінансові санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані правомірно по факту встановленого порушення.

Наполягає на тому, що чинним законодавством, зокрема, п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковому органу  надане право змінювати призначення платежу, визначеному платником, та зараховувати кошти в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

В основу податкових повідомлень – рішень, які оспорювались, покладений акт від 26.11.2008 року № 256/179-32087941 про перевірку своєчасності сплати податкового зобов’язання по ПДВ.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо порушення підприємством граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, платник податків не сплачував суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість, а здійснював оплату податкових зобов’язань по ПДВ відповідно до договору про розстрочення податкового зобов’язання від 30.01.2008 року № 18/24-113 (а.с. 10 – 12, 21).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує тільки на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”.  Статтею 10 цього Закону визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення  обліку  платників  податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних  розмірах.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що обов’язковою істотною умовою для застосування фінансових санкцій на підставі цієї норми Закону є несплата платником податків у встановлені строки узгодженого податкового зобов’язання, при цьому розмір фінансових санкцій визначається з суми погашеного податкового боргу.

   Колегія суддів не приймає до уваги посилання заявника скарги на п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, виходячи з наступного.   

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий  борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань,  які  не  є податковим боргом,  у порядку календарної черговості його виникнення,  а в разі одночасного його  виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податків у платіжному документі, зараховувати платежі в рахунок погашення податкового боргу та не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5  Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

 Тобто податковий орган при здійсненні перевірки повинен був встановити, за якою декларацією виникли податкові зобов’язання та їх суму, строк сплати, та термін прострочення.

Як вбачається з актів перевірки, податковий орган при перевірці не використовував податкові декларації, на підставі яких у платника податку виникли податкові зобов’язання, не враховував суму сплаченого податкового зобов’язання за кожний податковий період, граничні строки їх сплати за кожним платіжним дорученням.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сплата податкових зобов’язань згідно договору про розстрочення сплати податкового зобов’язання не є підставою для висновку про погашення суми податкового боргу з порушенням граничних строків сплати такого боргу та для нарахування фінансових санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання.

 За таких підстав, судова колегія вважає, що   судом вірно застосовані  норми матеріального права, рішення є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 4, 5, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Димитрові на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року у справі № 2а-34818/08/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 року у справі № 2а-34818/08/0570 за позовом Державного підприємства “Красноармійськвугілля” до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.04.2009 року проголошений повний текст ухвали.

Головуючий                                                        І.В.Геращенко

         Судді                                                                              Т.Г.Арабей

                                                                                      С.А.Малашкевич

З оригіналом згідно 

головуючий суддя                                                                                              І.В.Геращенко