Ухвала суду № 3634281, 13.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Козаченко А. В.

Суддя - доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2009 року                                                                                                                                                           справа № 2-а-30324/08/0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                            Яманко В. Г.

суддів:                                                                                  Ястребовій Л. В.  

при секретарі судового засіданняНікуліна О. А.

Білоус К. І.за участю представників від: позивача:Міміношвілі Н. М. за дов. № 9/277 від 8 січня 2009 року,відповідача:Чефанова Є. В. за дов. № 626/10/10 від 12 січня 2009 року,

Чекунової  О. А. за  дов. № 43295/10/10 від 2 грудня 2008 року,розглянувши у відкритому судовому                           Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

засіданні апеляційну скаргу                                            з великими платниками податків у м. Донецьку                                                               

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від                                                                                         30 січня 2009 року (повний текст постанови складений 4 лютого 2009 року)

по адміністративній справі                                     № 2-а-30324/08 (суддя Козаченко А. В.)

за позовом                                                                  Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

                                                                                               в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. О. О. Скочинського"  

до                                                                                Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

                                                                                               податків у м. Донецьку

про                                                                              визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. О. О. Скочинського"  (далі за текстом – ДП ДВЕК) звернулося 10 листопада 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 3-4) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі за текстом – СДПІ у м. Донецьку) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13 жовтня 2008 року № 0005571312/0/36840/10/15-16-23/3 про застосування штрафу в розмірі 1125 грн. 15 коп. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по платі за користування надрами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду (арк. справи 38-41) від 30 січня 2009 року позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу "Шахта ім. О.О. Скочинського" до СДПІ у м. Донецьку був задоволений повністю, визнане недійсним податкове повідомлення - рішення від 13 жовтня 2008 року № 0005571312/0/36840/10/15-16-23/3 про застосування штрафу в розмірі 1125 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 40-41) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Під час судового розгляду представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, про що визначився письмово (арк. спр. 46-47)  та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі за текстом – ДП ДВЕК) є юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 16), включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під № 33161769, що підтверджується довідкою (арк. справи 15), та здійснює діяльність на підставі статуту (арк. справи 11-12).

Відокремлений підрозділ «Шахта імені О. О. Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі за текстом  - ВП "Шахта імені О.  О. Скочинського" ДП ДВЕК) діє на підставі Положення (арк. справи 13-14), відповідно до якого не є юридичною особою.

26 вересня 2008 року СДПІ у м. Донецьку проведено невиїзну документальну перевірку ВП "Шахта імені О.  О. Скочинського" ДП ДВЕК з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з плати за користування надрами та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. За результатами перевірки складений акт від 30 вересня 2008 року № 953/15-16-23/3-33577714 (арк. справи 7-9).

На підставі зазначеного акту перевірки 13 жовтня 2008 року відповідачем прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення – рішення № 0005571312/0/36840/10/15-16-23/3 (арк. справи 5), яким визначено порушення ВП "Шахта імені О. О. Скочинського" ДП ДВЕК граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з плати за користування надрами загальнодержавного значення, передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  та застосування на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону  штрафу в розмірі 10 % на суму 1125 грн. 15 коп. за затримку до 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 11251 грн. 47 коп.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом Закон від 21 грудня 2000 року № 2181-III) встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обов’язкових платежів), включаючи нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За підпунктом "б" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закон від 21 грудня 2000 року № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації або у податковому розрахунку (пункт 1.11 статті 1 вказаного Закону) вважається узгодженим з дня подання податкової звітності.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157 (у редакції наказу від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за N 20/2460, визначено наступне:

- базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу, розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пункт 6.1);

- плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника (пункт 6.4).

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, встановлені статтею 5 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону від  21 грудня 2000 року № 2181-III).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цим підпунктом в залежності від кількості днів затримки.

В акті перевірки від 30 вересня 2008 року № 953/15-16-23/3-33577714 стосовно порушення ВП "Шахта імені О. О. Скочинського" ДП ДВЕК строків сплати за податковим розрахунком з плати за користування надрами загальнодержавного значення за 1 півріччя 2008 року вх. № 7097 від 23 липня 2008 року (арк. спр. 65), в якому визначено до сплати до Державного бюджету України податкове зобов'язання на загальну суму 232732 грн., граничний строк сплати якого 19 серпня 2008 року. В оплату узгодженого позивачем податкового зобов'язання відповідачем, як вбачається за акту перевірки та зворотнього боку облікової картки (арк. спр. 59-62), було зараховано суму:

- 221480 грн. 53 коп. за рахунок переплати станом на 19 серпня 2008 року  - 0 днів затримки,

- 11251 грн. 47 коп. з платіжного доручення від 27 серпня 2008 року № 15258  з призначенням платежу "авансовий платіж з плати за користування надрами за 3 квартал 2008 року" – 8 днів затримки.

Сума штрафних санкцій за розрахунком податкового органу 11251,47 грн. х 10 % дорівнює 1125 грн. 15 коп.  

За розрахунком плати за користування надрами за 9 місяців 2008 року вх. № 10653 від 9 жовтня 2008 року (арк. спр. 66) сплаті до Державного бюджету України підлягає сума плати за користування надрами 213586 грн.

Фактично, як вбачається з матеріалів справи оплата податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 1 півріччя 2008 року з врахуванням призначення платежів, визначених в платіжних дорученнях (арк. спр. 67-71) відбувалася наступним чином:

- 30 травня 2008 року платіжним дорученням № 10036 перераховано плати за 1 квартал 2008 року в розмірі 229000 грн.,

- 27 червня 2008 року платіжним дорученням № 10944 перераховано плати по строку 27 червня 2008 року в розмірі 4055 грн.,

- 30 липня 2008 року платіжним дорученням № 13647 перераховано аванс з плати за користування надрами за 2 квартал 2008 року в розмірі 200000 грн.,

- 18 серпня 2008 року платіжним дорученням № 15171 перераховано плати за 2 квартал 2008 року  в розмірі  41532 грн., тобто по строку сплати 19 серпня 2008 року до Державного бюджету України надійшло плати за користування надрами 474587 грн. при визначеному за 1 півріччя 2008 року податковому зобов’язанню 232732 грн.  Таким чином, станом на день граничного строку внесення до бюджету плати за користування надрами недоїмки не існувало взагалі та відповідачем протилежного не доведено.

Сплачена за платіжним дорученням № 15258 від 27 серпня 2008 року сума 11251 грн. 47 коп. має пряме відношення до погашення зобов’язань 3 кварталу 2008 року як за призначенням платежу, так і по даті сплати з урахуванням відсутності на цей день у позивача попереднього податкового боргу.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав суду доказів наявності законних підстав та дотримання порядку зарахуванням сплаченої авансом за 3 квартал 2008 року суми плати за користування надрами до погашення податкових зобов’язань за 1 півріччя 2008 року (за відсутності податкового боргу) без дозволу позивача на здійснення подібних дій. При цьому,  відповідач не дотримався вимог частини 1 статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в якій зазначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом   Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року N 290, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за N 522/7843, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1 до даної Інструкції. Іншими Інструкціями порядок перерозподілу сплачених платником податків сум в погашення податкового боргу не передбачено, тому вимоги вказаної Інструкції  повинні бути дотриманні податковим органом за кожним самостійним перерозподілом в рахунок погашення податкового боргу сплачених платником податків сум податків або зборів з відповідним складанням та надсиланням повідомлення, яке може у разі не згоди бути оскаржено суб’єктом підприємницької діяльності. Не дотримуючись такого правила, податковий орган порушає право платника податків не тільки на вільне використання грошових коштів, але й право на захист порушених інтересів в процесі подібного перерозподілу.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається СДПІ у м. Донецьку як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми плати за користування надрами загальнодержавного значення  у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”від 20.05.99 року № 679-ХІVНаціональний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу  України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України  держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушила право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, та всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довела під час судового розгляду правомірність прийнятого нею рішення.

Виходячи з вищевикладеного колегія судів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду – без  змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-30324/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-30324/08/0570 – залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 травня 2009 року.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.         

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 14 травня 2009 року.

Головуючий:                                                                                                                                                                                 В.Г.Яманко

Судді:                                                                                                                                                                                              Л.В.Ястребова

                                                                                                                                                                                                          О.А.Нікулін