Постанова № 3634278, 15.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Островська О.П.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2009 року                                                                                                                                                           справа № 2-а-25589/08/1270

зал судових засідань № 1 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                     Яманко В. Г.

суддів:                      

при секретарі судового засіданняГеращенко І. В.

Арабей Т. Г.

Літвіновій Л. О. за участю представників від: позивача:не з’явився, повідомлені належним чином,відповідача:не з’явився, повідомлені належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні

 апеляційну скаргу     Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»

 Первомайської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від8  грудня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-25589/08 (суддя Островська О.П.)за позовомЛуганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів доКомунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»

 Первомайської міської ради Луганської областіпростягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць ВСТАНОВИЛА:

Позивач 30 жовтня 2008 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 1-3) до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради Луганської області (далі по тексту – КП «Первомайськтеплокомуненерго») про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України несплачених адміністративно - господарських санкції за невикористання 4% нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, у сумі 71094 грн. 73 коп. та пені за порушення терміну сплати санкції у сумі 5545 грн. 80 коп., всього 76640 грн. 53 коп.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року (арк. справи 25-26) позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів були задоволені та стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 8810 грн. 53 коп. та пені за порушення терміну сплати санкції у сумі 672 грн. 32 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони  на судовий розгляд не з’явилися, про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідач - КП «Первомайськтеплокомуненерго» є юридичною особою та зареєстроване в ЄДРПОУ за № 32082152.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що робочі місця для працевлаштування інвалідів за професією слюсар з ремонту котельного обладнання виділялися на протязі 2007 року, про це інформувався Первомайський центр зайнятості та управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Згідно пункту 14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМУ від 3 травня 1995 року № 314 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача (арк. справи 8) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29 грудня 2004 року № 338, за 2007 рік вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 227 особи, фонд оплати праці штатних працівників – 2305,5 тис. грн. Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 9, фактично на підприємстві відповідача у 2007 році працевлаштовані 2 інваліда. За розрахунком позивача (арк. справи 7) відповідач повинен був працевлаштувати у 2007 році 7 інвалідів та підприємство відповідача мало перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2007 рік у сумі 71094 грн. 73 коп.

Відповідач вищевказані штрафні санкції своєчасно не перерахував, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму несплачених штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 71094 грн. 73 коп. та пеню в розмірі 5545 грн. 80 коп.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідіву порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно з пунктами 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідівз урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до статті 19 Закону підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, аяк було вказано вище, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.

В 2007 році відповідач своєчасно звітував до Первомайського міського центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах за формою № 3-ПН станом на:

-  15 січня 2007 року, 15 лютого 2007 року, 28 березня 2007 року, 28 квітня 2007 року, 28 травня 2007 року, 28 червня 2007 року – щомісячно по 4 вакансії за професією «слюсар з ремонту та обслуговування обладнання»,

- 28 липня 2007 року, 3 вересня 2007 року, 28 вересня 2007 року, 28 листопада 2007 – щомісячно по 6 вакансій за професією «слюсар з ремонту та обслуговування обладнання», що підтверджено довідкою Первомайського міського центру зайнятості (арк. справи 27, 28). При цьому, направлення Первомайським міським центром зайнятості за зазначеною професією інвалідам не надавалися, оскільки відповідно до індивідуальних реабілітаційних карток ця професія не являлася підходящою роботою.

Також, на протязі 2007 року Первомайським міським центром зайнятості передавалася інформація до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради про наявність у відповідача вакантних посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах.

Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині надання Первомайському міському центру зайнятості звітності щодо вільних місць для інвалідів з січня по червень 2007 року – 4 вакансії, з липня по грудень – 6 вакансій замість 7 вакансій, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Відповідачем звіт позивачу по формі № 10-ПІ було подано з дотриманням вимог законодавства в частині визначення кількості створених, але незайнятих інвалідами місць, тому відповідно до вимог зазначеної статті дані звітності, які подаються підприємством до інших органів, в тому числі до Первомайського міського центру зайнятості, не є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вакантні посади на КП «Первомайськтеплокомуненерго» для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача, оскільки відповідачем були створені місця для інвалідів в необхідному обсязі, здійснені усі заходу для працевлаштування на ці місця інвалідів.

Крім того, за пунктами 1, 3 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (із змінами та доповненнями), зазначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано відповідною комісією за участю  представників  МСЕК,  органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів та введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 4 Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314, передбачено, що місцеві органи соціального захисту спільно з громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їх професійних навиків і знань готовлять пропозиції по створенню нових робочих місць для інвалідів. Пунктом 14 цього Положення встановлено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83, медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якої проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

За змістом Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів, інших норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування, визначені у статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ. На підприємства покладено обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, що й було дотримано відповідачем.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті250Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідачем 31 січня 2008 року було подано позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік по формі № 10-ПІ, звіт був отриманий позивачем 4 лютого 2008 року. Позовна заява позивачем до суду першої інстанції була подана 30 жовтня 2008 року, тобто вже після сплину шести місяців після отримання позивачем звітності відповідача.

Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню відповідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Позивачем наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році не доведено.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що обумовлює її скасування та відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»  Первомайської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-25589/08 задовольнити повністю.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-25589/08 – скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»  Первомайської міської ради Луганської області про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України несплачених адміністративно - господарських санкції за невикористання 4% нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, у сумі 71094 грн. 73 коп. та пені за порушення терміну сплати санкції у сумі 5545 грн. 80 коп., всього 76640 грн. 53 коп.

Постанова складена в повному обсязі, підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 15 травня 2009 року.

             Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.         

Головуючий:                                                                                                                                                                   В.Г.Яманко

Судді                                                                                                                                                                                 І.В.Геращенко

                                                                                                                                                                                            Т.Г.Арабей