головуючий суддя І інстанції – Галатіна О.О.
суддя – доповідач – Геращенко І.В.
Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
У Х В А Л А
Іменем України
« 13 » травня 2009 року справа № 2а-23403/08/0570
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Крючковій К.М.
за участю представників сторін:
від позивача – Продун Г.М. – довір. від 09.10.2008 року б/н, Довженко Р.Б. – довір. від 25.11.2008 року б/н, Доброхотов О.В. – довір. від 04.10.2008 року б/н
від відповідача– Парнищева Т.Г. – довір. від 07.04.2009 року б/н, Мальцева А.М. – довір. від 08.01.2009 року б/н, Рузаєва І.О. – довір. від 07.04.2009 року б/н
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 27.01.2009 року
у справі№ 23403/08/0570
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс”
до відповідача Державної податкової інспекції у Іллічевському районі м. Маріуполя
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Іллічевськом районі м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 02.06.2008 року № 0000042304/0 та від 27.06.2008 року № 0000042304/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 року на суму 12956151 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року у справі № 2а-23403/08/0570 (суддя Галатіна О.О.) в задоволені позовної заяви відмовлено.
Приймаючи постанову адміністративний суд виходив з того, що позивач не є постачальником або отримувачем товару в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, сума ПДВ, заявлена до відшкодування, фактично повернена ним постачальнику, тому у нього відсутнє право на включення такої суми до податкового кредиту ПДВ.
Представниками позивача подана апеляційна скарга, в якій вони просять скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначають, що станом на 01.02.2008 року у ТОВ “Торгтрансалекс” внаслідок здійснення фінансово – господарської діяльності по придбанню у ВАТ “Крюковський вагонобудівний завод” ТМЦ виникло від’ємне значення ПДВ в сумі 14884173 грн.
29.02.2008 року ТОВ “Транспортна компанія “Азовпромтранс” перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ “Торгтрансалекс” 95210000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15868333 грн. 33 коп., яка включена до складу податкового зобов’язання по ПДВ по декларації за лютий 2008 року.
Оскільки контрагенти розірвали договір, ТОВ “Торгтрансалекс” повернуло ТОВ “Транспортна компанія “Азовпромтранс” кошти, перераховані в якості передплати, в зазначеній сумі та здійснило коректировку сум ПДВ, зменшивши суму податкового зобов’язання по ПДВ на вищезазначену суму, а ТОВ “Транспортна компанія “Азовпромтранс” збільшив суму податкового зобов’язання ПДВ на відповідну суму.
З викладеного позивачем зроблений висновок про необгрунтованність зменшення суми податкового кредиту по ПДВ відповідачем повідомленнями – рішеннями, які оскаржувались.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
В основу повідомлень – рішень, які оспорювались, покладений акт від 30.05.2008 року № 295/23-5/30506312 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2008 року.
В ході перевірки підтверджена заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ по декларації за квітень 2008 року в розмірі 6892570 грн., та встановлене порушення ТОВ “Торгтрансалекс” вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок чого завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за квітень 2008 року в сумі 12956151 грн.
Як зазначено в акті перевірки, у попередньому місяці (березень 2008 року) сплата за ТМЦ склала 8524796 грн., з них повернена сума передплати у квітні 2008 року в розмірі 2066460 грн., від’ємне значення рядка 23.2 декларації за квітень 2008 року складає 434234 грн., бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ в розмірі 6892570 грн. (8524796 – 2066460 + 434234).
З викладеного в акті перевірки зроблений висновок про завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року в сумі 12956151 грн. (19848721 грн. – 6892570 грн.).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та не заперечується сторонами у справі, 29.02.2008 року ТОВ “Транспортна компанія “Азовпромтранс” перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ “Торгтрансалекс” в якості передплати за ТМЦ суму 95210000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 15868333 грн. 33 коп. за договором від 26.02.2008 року № 5/08-Т.
Зазначена сума ПДВ включена ТОВ “Торгтрансалекс” до складу податкового зобов’язання по ПДВ по декларації за лютий 2008 року.
Надалі контрагенти уклали додаткову угоду до договору від 26.02.2008 року № 5/08Т, згідно якої розірвали зазначений договір за двосторонньою згодою, у зв’язку з чим ТОВ “Торгтрансалекс” повернуло ТОВ “Транспортна компанія “Азовпромтранс” кошти, перераховані в якості передплати платіжними дорученнями від 25.03.2008 року № 149, від 27.03.2008 року № 149, від 28.03.2008 року № 161 в повній сумі.
В квітні 2008 року ТОВ “Торгтрансалекс” здійснило коректировку сум ПДВ, зменшивши суму податкового зобов’язання по ПДВ.
Як свідчать матеріали справи, за декларацією по податку на додану вартість, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року, наданій до податкового органу, ТОВ “Торгтрансалекс” визначило позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в сумі 4836414 грн., залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду склав ПДВ в сумі 24791105грн., значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду склала сума ПДВ в розмірі 24356871, значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду – 434234 грн., залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду склала суму 19954691 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, - 19848721 грн., коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди складає сума ПДВ в розмірі - 2066460 грн. (а.с. 67 – 68).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
Позивач в апеляційній скарзі вказує на порушення норм матеріального права щодо неправомірності виключення сум ПДВ зі складу податкового кредиту, оскільки вважає, що він правомірно включив до відшкодування суму ПДВ, фактично сплачену у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, в тому числі і суму ПДВ, яка відкоригована у зв’язку з поверненням суми передплати за ТМЦ.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції стосовно інших суб”єктів у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Порядок обчислення і сплати податку врегульовано ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.7.5.1 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково –ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Згідно пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з продажем товарів і сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Аналіз перелічених норм Закону “Про податок на додану вартість” дає підстави зробити висновок, що право платника податку на податковий кредит звітного періоду законом пов’язане з наявністю факту придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та настанням події, яка є визначальною для виникнення права на податковий кредит.
Колегія суддів вважає неправомірним довід відповідача про неправомірність включення такої суми до складу податкового кредиту з тих підстав, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді, а не в попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів, оскільки такий довід не ґрунтується на нормах Закону та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначене поняття "бюджетного відшкодування" як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач не є постачальником або отримувачем товару в розумінні п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок того, що поставка ТМЦ взагалі не відбулась, оскільки у спірних правовідносинах має місце звичайна господарська операція, яка здійснена суб’єктами господарювання (укладення договору, перерахування коштів в рахунок передплати за товари, укладення додаткової угоди про розірвання договору, повернення сплачених в рахунок передоплати коштів).
Колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги щодо правомірності визначення суми ПДВ до відшкодування по декларації за квітень 2008 року в сумі 19848721 грн., з наступних підстав.
Згідно п. 5.8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 16 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється у розрізі контрагентів та податкових накладних.
Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 ( za224-08 ) до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.
У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.
У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Підпунктом 4.5.2 пункту 4.5. статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.
Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, підтверджено матеріалами справи та відображено в податковій декларації по ПДВ за квітень 2008 року, позивачем здійснене коригування сум ПДВ в квітні 2008 року на суму 2066460 грн. – рядок 16 декларації по ПДВ “коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди”, оскільки відбулась господарська операція по поверненню раніше отриманої передплати за ТМЦ.
Таким чином, позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року самостійно визначена сума ПДВ, яка підлягає коригуванню внаслідок повернення передплати в розмірі 2066460 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкова інспекція дійшла правомірного висновку про визначення права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 6892570 грн.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовної заяви, тому постанова суду скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року у справі № 2а-23403/08/0570 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2009 року у справі № 2а-23403/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтрансалекс” до Державної податкової інспекції у Іллічевськом районі м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 02.06.2008 року № 0000042304/0 та від 27.06.2008 року № 0000042304/1– залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 13.05.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 13.05.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко
Судове рішення № 3634274, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-23403/08/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: