Постанова № 36342529, 23.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа№ 910/15544/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Дяченко Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Богонос В.А. довіреність № 23 від 17.09.2013 року

від відповідача: Стецик Н.В. довіреність від 02.01.2013 року

від відповідача: Федоров Я.М. довіреність від 04.01.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий Дім «Украгропром» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року по справі № 910\15544\13 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий дім «Украгропром» до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор», товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» про визнання договору поруки № 158 від 04.04.2012 року недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір поруки № 158 від 04.04.2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром».

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у задоволені позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що своїми діями, а саме направленням листа про те, що оскільки строк дії договору поруки закінчився у поручителя відсутні підстави для задоволення вимоги про сплату заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 06.03.2012 року № 103, позивач підтверджує те, що спірний договір поруки був схвалений останнім.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року по справі № 910\15544\13 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідно до статуту ТОВ «Торгівельний дім «Украгропром» виключно до компетенції Ради директорів належить прийняття рішень щодо видачі товариством будь-яких поручительств, гарантій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2013 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім « Украгропром» та призначено розгляд на 04.12.2013 року.

03 грудня 2013 року ТОВ «Золотий Екватор» надало відзив на апеляційну скаргу , в якому просили залишити рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року по справі № 910\15544\13 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Украгропром» без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Золотий Екватор» вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» зазначив, що визнає вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 04.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (поручителем), товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор "(кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю " Торгова Аграрна Компанія " (боржником ) був укладений договір поруки № 158 (а.с. 12-13)

Відповідно до предмету договору, а саме п.1.1 , поручитель (ТОВ «Торговий дім «Украгропром» ) зобов'язався субсидіарно відповідати перед кредитором (ТОВ «Золотий Екватор» ) за виконання боржником ( ТОВ «Торгова Аграрна Компания» ) в повному обсязі зобов'язань згідно Генерального договору поставки нафтопродуктів № 103 від 06.03.2012 р., який був укладений між боржником та кредитором.

Пунктом 2.1, зазначеного договору, передбачено, що укладанням договору поручитель надає згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за генеральним договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою припинення встановленої цим Договором поруки, і встановлена цим Договором порука залишається чинною протягом строку вказаного в п. 3.1 цього Договору , а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому обсязі, що і Боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності Боржника за генеральним договором, Дана згода Поручителя є безумовною і не обмежена строком дії. У випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Генеральним договором Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 7-й робочий день з дати отримання Поручителем такої вимоги від Кредитора, Сторони домовились, що до вимоги Кредитора в обов'язковому порядку додаються документи (або їх копії), що підтверджують заборгованість Боржника, необхідні розрахунки, а також документи, що підтверджують вжиття Кредитором заходів щодо погашення заборгованості. Повідомлення, узгоджене Сторонами в цьому пункті надсилається виключно рекомендованим листом з описом вкладення. ( п.2.2 Договору поруки № 158 від 04 квітня 2012 року)

Не погодившись з укладенням зазначеного договору поруки позивач звернувся з позовом про визнання його недійсним. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що договір поруки № 158 від 04.04.2012 р. з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім " Украгропром " був укладений та підписаний не уповноваженою особою, а саме генеральним директором Пахотою В.Ю. При цьому, згідно уставу товариства, а саме підпункту 3 пункту 7.3.4 передбачено, що до компетенції Ради директорів (Дирекції) належить прийняття рішень щодо видачі товариством будь-яких поручительств, гарантій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач своїми діями , а саме направленням листа про те, що строк поруки закінчився , а тому вимоги кредитора не підлягають виконанню ( на вимогу кредитора № 1672 від 17.06.2013 року) схвалив спірний договір поруки № 158 від 04.04.2012 року.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частина першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як видно з матеріалів справи договір поруки № 158 від 04.04.2012 року від імені ТОВ «Торговий дім «Украгропром» укладено та підписано генеральним директором Пахотою В.Ю., котрий діяв на підставі Статуту.

При цьому задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідно до підпункту 3 пункту 7.5.4 Статуту « Торговий Дім « Украгромпром» генеральний директор у межах своєї компетенції укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори (угоди, контракти), виступає розпорядником його коштів та майна з урахуванням обмежень, встановлених статутом товариства.

Водночас, згідно до підпункту 3 пункту 7.3.4 зазначеного статуту позивача передбачено обмеження повноважень директора товариства, встановлено, що до компетенції Ради директорів (Дирекції) належить прийняття рішень щодо видачі товариством будь-яких поручительств, гарантій.

Окрім того, як передбачено п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 29.05.2013 року № 11 « Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» передбачено, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

В договорі поруки № 158 від 04.04.2013 року є посилання на те, що генеральний директор Пахота В.Ю. діє на підставі статуту, а отже кредитор повинен знати про наявні в статуті обмеження на укладання зазначеного договору, передбачені підпунктом 3 пункту 7.3.4 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки при укладанні оспорюваного договору, генеральним директором ТОВ « Торговий Дім «Украгропром», було перевищено повноваження, а рішення ради директорів з приводу надання згоди на укладення договору поруки, у відповідності до вимог уставу підприємства не приймалось договір поруки є недійсним. Такий договір укладений в порушення вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного Кодексу України.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивач, в порядку ст. 241 ЦК України в подальшому схвалив правочин, надіславши ТОВ Золотий Екватор» відповідь на вимогу про сплату заборгованості за № 1672 від 17.06. 2013 року , за вихідним №225 від 03.07.2013 року (а.с. 79) колегія суддів вважає помилковими, оскільки у зазначеній відповіді відсутні положення про схвалення договору поруки позивачем, як це передбачено п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 29.05.2013 року № 11. Крім того, даний лист не може вважатись рішенням ради директорів щодо погодження укладання оскаржуваного договору поруки та надісланий за підписом директора товариства.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Золотий Екватор» звернулось до позивача з листом від 01.04.2012 року за вихідним № 1204401 (а.с. 40) , в якому просили відповідно до підпункту 3 пункту 7.3.4 Статуту ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» , з метою дотримання вимог чинного законодавства України при укладенні договору поруки, додатково надати протокол засідання ради директорів товариства про прийняття позитивного рішення щодо видачі позивачем поручительства за виконання ТОВ « Торгова Аграрна Компанія» умов генерального договору поставки нафтопродуктів № 103 від 06.03.2012 року, укладеного між ТОВ «Золотий Екватор» , шляхом укладання договору поруки та уповноваження керівника на підписання даного договору.

Зазначені обставини суд першої інстанції до уваги не прийняв, надані сторонами докази належним чином не оцінив та зробив помилковий висновок про відмову в задоволені позовних вимог .

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року скасуванню .

Керуючись ст. ст. 49, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « Торговий Дім «Украгропром» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі № 910\15544\13-задовольнити .

Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі № 910\15544\13- скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» - задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки № 158 від 04.04.2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю « Торговий Дім «Украгропром».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (вул. Кеременецька, буд. 38, м. Луцьк, Волинська обл. 43010, код ЄДРПОУ 37425075) та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» (вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 37469662) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» (вул. Щусєва, 36, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 36529168) 1 147,00 грн. судовий збір за подачу позовної заяви та 573,00 грн. за подачу апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 910\15544\13 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко