Ухвала суду № 3634066, 01.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                         Суддя першої інстанції – Качуріна Л.С.

                                                                                                                                         Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.                                                                                                                                                              

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2009 року                                                                                      справа № 2а-5994/08/1270

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                    Сухарька М.Г.

при секретарі судового засіданняГрецькій Ю.А.за участю представників: від позивача:Овчаренко Д.О. – довіреність від 30.12.08р.від відповідача 1:

від відповідача 2:

Клиновський Д.В. – довіреність від 23.12.08р.

не з’явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного судувід10 листопада 2008 року  по адміністративній справі               № 2а-5994/08(суддя Качуріна Л.С.)за позовомЗакритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»до

1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську

2) Головного управління Державного казначейства України в Луганській областіпро

стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року по справі № 2а-5994/08 задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську,  Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, внаслідок чого стягнуто з державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007р. в сумі 219403,00грн.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

            Позивач в письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.                          

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Порядок  визначення  суми  податку,  що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

            Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.            При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

            а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

             Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

            На виконання наведених вимог позивачем 20.11.2007р. було подано до відповідача 1  заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі 2444530,00грн.

            Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

            Відповідачем 1 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.07р. по 31.10.07р., за наслідками якої складена довідка від 08.01.08р. № 1/08-3/31380846, якою встановлено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню складає 2444530грн., указана в межах суми, фактично сплаченої позивачем у вересні 2007р. постачальникам товарів.

            Сума бюджетного відшкодування за жовтень 2007р. була частково перерахована позивачеві у розмірі 1582884,00грн., сума 642243грн. була зарахована в рахунок сплати платежів з ПДВ за травень 2008р.

            Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.  Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

            За приписами п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р.               № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.01р. № 200/86), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

            Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі, операцій з коштами державного бюджету.

            Враховуючи викладене, колегія суддів  погоджує висновок суду першої інстанції  щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2007р. у розмірі 219403,00грн.

            Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

   Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

   Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом  не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.  

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у  м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року по справі № 2а-5994/08 залишити без задоволення.

            Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року по справі № 2а-5994/08 залишити без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 квітня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 03 квітня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                        Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                                     С.В. Білак

                                                                                                                                М.Г. Сухарьок