Ухвала суду № 36339705, 12.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р.Справа № 821/3135/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представників товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" - Обуховської Наталії Сергіївни та Рубець Алли Борисівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" до Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" звернулось до суду з адміністративним позовом до Скадовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000792114 від 01 серпня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81 388 грн. за квітень 2013 року та застосовано штрафну санкцію у розмірі 40 694 грн. за декларування завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у квітні 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновки податкової про завищення бюджетного відшкодування зроблені без посилання на первинні документи платника податків та без детального вивчення всіх обставин здійснення експорту сільськогосподарської продукції. Позивач також стверджує, що перенесена із сільськогосподарської до загальної декларації сума податкового кредиту підтверджується податковими накладними та фактичною сплатою обчисленого за цими накладними ПДВ постачальникам, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, посилаючись на те, що позивач не підтвердив документально суму ПДВ, перенесену із сільськогосподарської до загальної декларацій з ПДВ та не підтвердив наявність від'ємного значення, сплату його постачальникам товарів та послуг, а отже позивачем завищено розмір бюджетного відшкодування у квітні 2013 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року позов задоволений.

В апеляційній скарзі Скадовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що спірне податкове повідомлення-рішення складено на підставі висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року від 19 липня 2013 року №12/220/33124219.

Податковою було встановлено, що декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у квітні 2013 року пов'язане із експортом рису, здійсненого позивачем у березні 2013 року. У 2013 році основним видом діяльності ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" було виробництво сільськогосподарської продукції, у зв'язку з цим підприємство застосовувало пільговий режим оподаткування ПДВ доходів, отриманих від продажу сільськогосподарських товарів та послуг. Статус сільськогосподарського товаровиробника підтверджено Скадовською ОДПІ за актом перевірки №12.

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" із декларації з ПДВ (спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства) за березень 2013 року до загальної декларації з ПДВ (за якою провадяться розрахунки з бюджетом) у порядку коригування перенесено податковий кредит у сумі 82 435 грн., у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Згідно сільськогосподарської декларації з ПДВ обсяг експортних операцій ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" у березні 2013 року склав 749 412 грн. або 24,8 % від загальної суми поставок за цей податковий період. У кількісному виразі об'єм експортованого у березні 2013 року рису складає 151,9 т.

Відповідно до акта перевірки податкова проаналізувала формування податкового кредиту ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" з ПДВ від виробництва рису, у тому числі і частину цього податкового кредиту, що відповідає частині рису, проданого на експорт. За даними платника податків згідно бухгалтерської довідки до "Розрахунку сум бюджетного відшкодування" ПДВ, нараховане постачальникам товарів/послуг, що використані для виробництва рису, складає 1 477 666,16 грн. Цю суму нарахованого постачальникам ПДВ підтвердили у судовому засіданні представники позивача. Виходячи із загальної кількості виробленого рису - 5 621 т, відповідач обчислив частину ПДВ, що відповідає експортованому рису, яка становить 39 934,50 грн. (151,9 х (147766,16/5621). Як стверджує позивач, частина податкового кредиту з ПДВ, сформованого від виробництва рису, що відповідає експортованому рису, має бути обчислена виходячи із питомої ваги експортних операцій у загальному обсягу продажу рису. За даними позивача частка експорту складає 9,35 % (749412,0/8012595 х 100), і відповідно частка податкового кредиту має складати 13 8161 грн. (1477666,0 х 9,35%).

Згідно висновків акту перевірки відповідач вважає, що у позивача відсутнє від'ємне значення з ПДВ, яке може бути використане для обчислення бюджетного відшкодування та сплата цього від'ємного значення з ПДВ постачальникам товарів/послуг. У той же час Скадовська ОДПІ визнає нарахування ПДВ постачальниками товарів/послуг, які використані для виробництва рису, вказана сума є більшою, ніж перенесений податковий кредит та заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ - 1 477 666,16 грн. та 81 388 грн. відповідно.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що для складення податкових повідомлень-рішень не можуть бути використані акти перевірки, висновки яких суперечать один одному, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для складання спірного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4).

Згідно п.209.4 ст. 209 ПК України - при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Українські рисові системи" із декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року до загальної декларації з податку на додану вартість у порядку коригування перенесено податковий кредит у сумі 82 435 грн., у зв'язку з постачанням сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що заявлена до відшкодування позивачем сума в розмірі 81 388 грн. не відповідає розрахунку бюджетного відшкодування позивача, тобто вона є меншою на 56 773 грн., оскільки сума бюджетного відшкодування згідно бухгалтерської довідки, складеної позивачем становить 138 161 грн. (1 477 666 грн. - витрати на придбанні товарів, робіт, послуг з січня 2012 року по березень 2013 року всього на загальну суму 8 865 996 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1 477 666, 16 грн.) х 9,35% = 138 161 грн.), так як п.209.4 ст. 209 ПК не передбачено обов'язку позивача отримати з бюджету всю суму від'ємного значення податку на додану вартість та більш того, абз. б п.200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до наступного податкового періоду.

Разом з тим, позивачем підтверджено наявність продукції для експорту в кількості 151,9 т в березні 2013 року, зокрема договором №21-01/13 ПР від 21 січня 2013 року про надання послуг з підготовки продукції, який був укладений з ТОВ "Агростандарт КНК", актом надання послуг №110 від 29 березня 2013 року, розпорядженнями на відпуск зерна в переробку, накладними на здавання продукції із виробництва на склад за березень 2013 року.

Отже, твердження податкової на недостатність у позивача продукції для експорту в кількості 151,9 т в березні 2013 року є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження ані в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Відповідач в акті перевірки з посиланням на порушення позивачем п.209.4 ст. 209 та п.200.4 ст. 200 ПК України, також зазначає, що підприємством завищено податковий кредит сплачений (нарахований), й включається до виробничих факторів та сформований при придбанні товарів/послуг на суму 15 837,62 грн., які приймали участь у виготовленні експортованої сільськогосподарської продукції, а саме позивачем віднесено в повному обсязі податок на додану вартість від витрат за спожиту електроенергію, за водопостачання, міндобрива, послуги по підготовці продукції до первинної реалізації, надання послуг у рослинництві, ПММ, дизпаливо.

Судова колегія вважає, що вищенаведений висновок суперечить попереднім його висновкам відповідача, оскільки в акті перевірки з посиланням на статистичні звіти позивача за лютий та березень 2013 року ф.1-П "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції товарів, послуг) за видами" зазначав, що в лютому та березні 2013 року позивач виробляв готову продукцію лише з рису. Отже, потужності позивача фактично працювали на переробку зерна рису, у зв'язку з чим позивачем правомірно до складу виробничих факторів відніс витрати за спожиту електроенергію.

Відповідно до статистичного звіту №29-сг (меліорація) (річна) "Збір урожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2012 року" вбачається, що витрати, пов'язані з придбанням води, понесені позивачем на вирощування рису. Зрошувана площа складає 619 га, на якій висіяно рис. Окрім того, відповідно до довідки Каланчацького управління водного господарства №07-15/71 від 29 липня 2013 року подача води в 2012 році ТОВ "СП Українські рисові системи" здійснювалась для затоплення рису.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу виробничих факторів витрати на придбання, зокрема, води.

Окрім того, відповідачем не встановлено фактів з посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують факти віднесення до складу витрат, понесених позивачем, витрати, які не пов'язані з виготовленням імпортованого рису.

Відповідно до п.п.а п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів, тощо.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна.

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою нового кредиту звітного періоду (згідно з п.200.1 ст. 200 ПК Українки) є належним чином оформлена податкова накладна.

При проведенні перевірки податковою не було взято до уваги, що позивач здійснював підготовку рису до первинної реалізації на потужностях ТОВ "Агростандарт КНК" в межах вказаного договору про надання послуг з підготовки продукції №21-01/13 ПР від 21 січня 2013 року.

Згідно звіту №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01 грудня 2012 року" позивачем одержано врожай рису у початково оприбуткованій вазі 56 210 ц (5 621 т), та у вазі після доробки 49 500 ц (4 950 т).

Протягом березня 2013 року до закінчення експорту готової продукції (рису обрушеного), тобто до 27 березня 2013 року, в межах вищезазначеного договору ТОВ "Агростандарт КНК" здійснило переробку зерна рису, що належить ТОВ "СП "Українські рисові системи" в кількості 620 600 кг, що підтверджується розпорядженнями про відпуск зерна в переробку №19 від 01 березня 2013 року (470 000 кг), №20 від 17 березня 2013 року (83 600 кг), №21 від 18 березня 2013 року (67 000 кг) та накладними на здавання продукції із виробництва на склад за березень 2013 року, відповідно до яких ТОВ "Агростандарт КНК" здав на склад крупи рису, виробленої з рису позивача, в загальній кількості 389 050 кг (389,05 т).

3 огляду на вищенаведене, висновок відповідача про те, що позивачем завищено податковий кредит сплачений (нарахований), який включається до виробничих факторів на суму 28 788,29 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту, витрат за послуги по підготовці продукції до первинної реалізації, отримані від ТОВ "Агростандарт КНК" та віднесені до складу податкового кредиту з ПДВ у березні 2013 року на підставі податкової накладної №8/2 від 29 березня 2013 року на суму 172 729,74 грн., в т.ч. ПДВ - 28 788, 29 грн., не приймали участі у виготовленні експортованої сільськогосподарської продукції не ґрунтуються на фактичних обставинах.

При цьому, згідно розпоряджень про відпуск зерна рису в переробку та накладних на здавання продукції із виробництва на склад, процес переробки зерна рису, який в подальшому було експортовано позивачем, відбувався протягом всього березня 2013 року.

Вищезазначений висновок відповідача про порушення позивачем п.209.4 ст. 209 та п.200.4 ст. 200 ПК України та, як наслідок, про завищення податкового кредиту на суму 28 788, 29 грн. в березні 2013 року також не ґрунтується на чинному законодавстві, яке регулює порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Перевіркою не встановлено, що сума, віднесена позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 року в розмірі 28 788, 29 грн. або не підтверджена податковою накладною, або підтверджена податковою накладною, яка оформлена з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено обставин, передбачених п.198.6 ст. 198 ПК України, наявність яких є підставою для виключення з податкового кредиту позивача за березень 2013 року в розмірі 28 788, 29 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0000792114 від 01 серпня 2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81 388 грн. за квітень 2013 року та застосовано штрафну санкцію у розмірі 40 694 грн. за декларування завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у квітні 2013 року підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: