Постанова № 36336524, 17.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10» грудня 2013 р. Справа №922/2842/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гришко І.В. дов. б/н від 21.01.2013 року та Зеленкова С.М. дов. б/н від 12.09.2013 року.

відповідача - Сойко Н.В. дов. б/н від 29.07.2013 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів", м. Таврійськ (вх№3054 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.13 у справі № 922/2842/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів", м. Таврійськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохольц-Трейд", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 28 275,96 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ПАТ "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Єврохольц-Трейд" заборгованості в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №15 на надання послуг по перевалці вантажу, укладений сторонами 15.01.2013 р., а також просив зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт (надання послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року та акт звірки взаєморозрахунків.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2013 р. у справі № 922/2842/13 (суддя Макаренко О.В.) у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Єврохольц-Трейд" на користь ПАТ "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" заборгованості в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн. відмовлено. Провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Єврохольц-Трейд" підписати Акти виконаних робіт (надання послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року та акт звірки взаєморозрахунків припинено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2013 р. у справі № 922/2842/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а саме: стягнути з ТОВ "Єврохольц-Трейд" на користь ПАТ "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" заборгованість у розмірі 27 995,96 грн. та пеню у розмірі 280,00 грн. за порушення умов договору на надання послуг по перевалці вантажу № 15 від 15.01.2013 р.; Зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт (наданих послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року та акт звірки взаєморозрахунків; Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги просив покласти на відповідача. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив про те, що відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість в розмірі 41 661,99 грн., але сума боргу в розмірі 27 995,96 грн. залишилась несплаченою, з посиланням відповідача на факт оплати за простої транспорту відповідача для доставки вантажу на територію позивача.

Позивач також зауважував на тому, що відповідач, порушуючи умови п. 4.1. договору не подавав заявок щодо строків, об'ємів вантажу та не узгоджував їх з позивачем. На звернення позивача з вимогами оплати заборгованості за надані послуги та підписати акти виконаних робіт, відповідач суму боргу не сплатив, акти виконаних робіт не підписав, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання. Крім того, вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги надані позивачем докази, зокрема, показники вагового журналу та копії ТТН. Отже, вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору .

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу та з урахуванням додаткових пояснень по справі, зазначає, що з наведеними в апеляційній скарзі доводами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.12.2013 до 10.12.2013.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 15.01.2013 р. між ПАТ "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" (виконавець) та ТОВ "Єврохольц-Трейд" (замовник) було укладено договір на надання послуг по перевалці вантажу № 15 від 15.01.2013 р. (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати послуги по перевалці лузги соняшникової пресованої гранульованої (далі - вантаж) замовника на перевантажному комплексі ПАТ "Новокаховський комбінат хлібопродуктів".

В пункті 1.2. вищевказаного договору передбачено, що вантаж буде надходити від замовника автотранспортом, насипом, в подальшому відвантаження на ж/д транспорт або автотранспорт, наданим виконавцем зі складуванням вантажу на зерновому складі.

Згідно з п.1.4. договору орієнтовний об'єм вантажу складає - 10000тон. Додатковий об'єм вантажу погоджуються Додатковими угодами до діючого договору, які являються його невід'ємною частиною.

У п. 4.1. договору замовник зобов'язався не пізніше, ніж як за 3 доби до початку поставки вантажу погоджувати з виконавцем заявку заплановану до завозу вантажу з вказівкою строків, об'ємів на норм відвантаження. Орієнтовна поставка вантажу - три вагони за 8-м годин робочого часу. А замовник зобов'язався за власний рахунок забезпечувати рівномірне надходження вантажу в строки та в об'ємах, вказаних в погоджувальній з виконавцем заявки. (п.4.2. договору)

Так, за умовами п. 5.1. договору, виконавець зобов'язався здійснити перевалку згідно з діючими інструкціями, нормативами та правилами; прийняти від замовника вантаж фактичної якості, але не вище граничної кондиції, вказаних замовником в відповідних заявках, забезпечити йому належну перевалку в повному обсязі та здійснити відпуск вантажу замовнику або третій особі за письмовим розпорядженням замовника; видавати складські документи на вантаж не пізніше наступного робочого дня після прийняття вантажу. У випадку видачі простого або подвійного складського свідоцтва виконавець здійснює страхування вантажу від ризиків випадкової загибелі, знищення, недостачі, пошкодження та втрат згідно з письмовими інструкціями замовника та за його рахунок тощо.

Пунктом п.5.2. договору передбачено, що виконавець здійснює всі необхідні дії по отриманому вантажу з автомобілів згідно до діючої на зерновому складі технології, в тому числі: організовує умови для своєчасного зважування та відвантаження вантажу з автомобілів згідно з діючими правилами та нормами; забезпечує прийомку та видачу вантажу; оформляє прийомні документи на отриманий вантаж та акти завантаження на відвантажений вантаж; здійснює відвантаження вантажу на ж/д транспорт.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт (надання послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року та акт звірки взаєморозрахунків.

Так, за умовами укладеного договору, сторони встановили, що оплата послуг виконавця за даним договором проводиться замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно рахункам, наданим на оплату зерновим складом та акту виконаних робіт. (п. 6.2. договору)

Відповідно до п. 6.4. договору оплата за надані згідно з умовами даного договору послуги проводиться, не пізніше п'яти банківських днів після підписання акту виконаних робіт та отримання оригіналу рахунку на оплату.

За умовами п.6.3. договору виконавець зобов'язався надати замовнику щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця, всі документи, які підтверджують факт надання послуг - акти виконаних робіт (послуг) в розрізі видів наданих послуг, оригінали рахунків на оплату, актів виконаних робіт та, при необхідності, інші первинні та підтверджуючі документи.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що фактично предметом позовних вимог в цій частині є зобов'язання відповідача підписати акти приймання виконаних робіт (надання послуг) за спірним договором та акт звірки взаєморозрахунків на підтвердження факту надання позивачем послуги за укладеним договором (здачі результатів виконання робіт позивачем).

Так, на підтвердження факту наданих послуг, позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №467 від 21.03.2013 р., № 464 від 13.03.2013 р., №473 від 10.04.2013 р., №477 від 16.04.2013 р., №479 від 18.04.2013 р., №448 від 28.02.2013 р., №466 від 18.02.2013 р., №461 від 31.03.2013 р., складені та підписані лише позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання до підписання актів виконаних робіт.

Місцевим господарським судом звернуто увагу в оскаржуваному рішенні на те, що предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, оскільки такий акт підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів (надання послуг за договором), які входять до підстав позову.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання виконаних робіт за договором на надання послуг по перевалці вантажу № 15 від 15.01.2013 р. (які за своєю природою є внутрішньою документацією) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що акт звірки за своїм призначенням носить інформаційний характер, він не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Отже, місцевий господарський суд, оцінивши викладені позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, дійшов вірного висновку, що відповідно до ст. 12 ГПК України спір в частині зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт (надання послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року та акт звірки взаєморозрахунків не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому правомірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідно до укладеного сторонами договору №15 на надання послуг по перевалці вантажу (лузги соняшникової пресованої гранульованої) протягом лютого-квітня 2013 року він надавав відповідачеві послуги з приймання, зберігання та відвантаження вантажу.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що він належним чином виконав умови договору, надав відповідачеві передбачені цим договором послуги з приймання, зберігання та відвантаження вантажу.

Відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість в розмірі 41 661,99 грн., але сума боргу в розмірі 27 995,96 грн. залишилась несплаченою, з посиланням відповідача на факт оплати за простої транспорту відповідача для доставки вантажу на територію позивача.

23.04.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача відповідь на претензію за №01-05/147 щодо неприйняття витрат відповідача по простоях та просив надати докази, які підтверджують обставини зазначені у претензії відповідача щодо простоїв. Позивач також повідомив, що відповідач не подавав заявок щодо строків, об'ємів вантажу та не узгоджував їх з позивачем, чим систематично порушував п. 4.2. договору.

Як вказує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість за надані послуги та підписати акти виконаних робіт (претензії № 01-05/143 від 18.04.2013 р., № 01-05/147 від 23.04.2013 р., № 01-05/148 від 24.04.2013 р., №01-05/150 від 24.04.2013 р., № 01-05/157 від 30.04.2013 р.). Проте, відповідач заборгованість за надані послуги не сплатив, акти виконаних робіт не підписав, чим, на думку позивача, порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з приймання, зберігання, відвантаження в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн., нарахованої в зв'язку неналежним виконанням відповідачем своїх збов'язань за договором. Крім того, позивач також просив суд зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт (наданих послуг) за лютий, березень, квітень 2013 р. та акт звірки взаєморозрахунків.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності з умовами договору підставами виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість наданих послуг є підписаний акт виконаних робіт, який засвідчує факт надання послуги позивачем (здачі результатів виконання робіт позивачем), та отриманий оригінал рахунку на оплату послуг.

На підтвердження факту надання послуг за договором, позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №467 від 21.03.2013 р., № 464 від 13.03.2013 р., №473 від 10.04.2013 р., №477 від 16.04.2013 р., №479 від 18.04.2013 р., №448 від 28.02.2013 р., №466 від 18.02.2013 р., №461 від 31.03.2013 р. (а.с.19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33), на підставі яких відповідач повинен сплатити позивачеві вартість наданих послуг, але вони підписані лише з боку позивача.

Виходячи з наявних матеріалів справи, суд першої інстанції вважав неможливим встановити ані дату прийняття вантажу складом позивача, ані кількість прийнятого вантажу, ані його найменування, в зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність належних доказів на підтвердження факту прийняття вантажу на зберігання складом позивача, зважаючи на те, що ані складської квитанції, ані складського свідоцтва позивачем до суду не надано.

Окрім того, судом враховано, що в п. З додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. до договору (а.с.16) передбачено, що період накопичення партії вантажу до 5-ти діб безкоштовно, вартість послуг по зберіганню вантажу, яка перевищує зазначений термін - 0,73 грн. з ПДВ однієї тони за добу.

Однак, в зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та накладних на відвантаження вантажу на залізничний транспорт, суд першої інстанції вважав неможливим встановити строк знаходження вантажу відповідача на складі позивача.

Враховуючи вищевказані обставини, суд визнав позовні про стягнення з відповідача боргу в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн. за договором №15 на надання послуг по перевалці вантажу від 15.01.2013 р., необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовив в їх задоволенні.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в зазначеній частині, оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не надав належної оцінки спірним правовідносинам, не з'ясував дійсні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності в підтвердження правомірності заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу за послуги по зберіганню, не застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

Повторно переглядаючи справу, колегія суддів встановила, що предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг по зберіганню вантажу на складі позивача, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору на надання послуг по перевалці вантажу № 15 від 15.01.2013 р.

Відповідно до п. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Істотними умовами такого договору є вид послуг, обов'язок надати послугу особисто, плата за надання послуги, строк надання послуги, відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг (статті 901-907 ЦК України).

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК). Після цього кожна зі сторін набуває права та обов'язки, які становлять його зміст. Виконавець зобов'язується вчинити певні дії або здійснити певну діяльність, а замовник оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Умовами договору передбачено, що виконавець здійснює прийомку та видачу вантажу, оформляє прийомні документи на отриманий вантаж та акти завантаження та відвантажений вантаж, здійснює відвантаження вантажу на ж/д транспорт (п. 5..2 договору).

Пунктом 6.1 договору закріплено, вартість послуг, що надаються Зерновим складом по зберіганню вантажу вказана в Додатковій угоді до даного Договору, що являється його невід'ємною частиною.

Відповідно п. 6.4 договору, виконавець зобов'язаний надати замовнику щомісячно, не пізніше 5 числа наступного місяця, всі документи, які підтверджують факт надання послуг - акт виконаних робіт (послуг) в розрізі видів надання послуг, оригінали рахунків на оплату, актів виконаних робіт та, при необхідності, інші первинні та підтверджуючі документи.

Пунктом 6.3 договору, оплата за надані згідно з умовами даного договору послуги проводиться, не пізніше 5 - ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт та отримання оригіналу рахунку на оплату.

Положеннями п. З додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. до договору № 15 на надання послуг по перевалці вантажу від 15.01.2013 р. передбачено, період накопичення партії вантажу до 5 діб безкоштовно, вартість послуг по зберіганню вантажу, яка перевищує зазначений термін - 0,73 грн. з ПДВ однієї тони за добу.

Тобто, з даного пункту вбачається, що у разі передання виконавцю вантажу певної кількості, та наданні у строк до 5 - ти діб ж/д транспорт для його завантаження з об'ємом достатнім для прийняття вантажу даної кількості, Замовник не сплачує коштів за надання Виконавцем, послуги за зберігання вантажу.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Єврохольц-Трейд» у період з січня 2013 року по квітень 2013 року було передано вантаж - лузгу соняшникову, дата передачі вантажу, кількості та його найменування визначалися у товарно-транспортних накладних, які надані позивачем до суду.

Факт виконання умов договору, у тому числі надання послуг у спірний період підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, 18.04.2013р. на адресу відповідача позивачем було направлено лист-претензію за № 01-05/143, в якій він просив перерахувати на рахунок позивача суму боргу в розмірі 69 656,99 грн. та попередив відповідача про те, що відповідно до п.5.5. договору він має право зупинити виконання своїх обов'язків та отримати платню за фактично виконану роботу та понесені збитки у випадку, якщо за виною відповідача виникають обставини, які перешкоджають належному виконанню договору, або якщо відповідач змінює інструкції таким чином, що виконання договору стає неможливим. Таким чином, відповідачу було відомо про об'єм та кількість наданих послуг, передбачених договором.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з дослідження наданих сторонами доказів в обґрунтування викладених вимог та заперечень у зв'язку з чим дійшов висновку, що надані позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №467 від 21.03.2013 р., № 464 від 13.03.2013 р., №473 від 10.04.2013 р., №477 від 16.04.2013 р., №479 від 18.04.2013 р., №448 від 28.02.2013 р., №466 від 18.02.2013 р., №461 від 31.03.2013 р. (а.с.19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33) не можуть вважатись належними доказами на підтвердження надання позивачем послуг за договором, оскільки підписані в односторонньому порядку лише позивачем, не містять доказів надсилання вказаних актів та оригіналів рахунків на оплату на адресу відповідача.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки матеріали справи містять лист позивача від 24.04.2013 (а.с. 47 т.1), з якого вбачається, що документи на підтвердження факту виконання позивачем робіт за спірним договором, а саме, акти виконаних робіт, оригінали рахунків на оплату, були направлені на адресу відповідача, про що зазначає у листі позивач від 24.04.2013, та який містить посилання на описи поштового вкладення від 07.02.2013, 14.02.2013, 07.03.2013, 04.04.2013, 11.042013. Таким чином, останній повідомляв відповідача про направлення йому документів, на підтвердження факту надання послуг, а саме - актів виконаних робіт (послуг), оригінали рахунків на оплату та актів виконаних робіт. Відповідач проти отримання актів виконаних робіт не заперечував, та не надав суду вмотивованої відмови від їх підписання. Більш того, п.6.2. договору визначено, що розрахунки за надані послуги відбуваються на підставі наданих позивачем акту виконаних робіт та рахунків на оплату товару.

Крім того, листом №19/04/2013 від 19.04.2013 відповідач підтвердив факт отримання наданих позивачем послуг, зазначивши, що фактичний борг компанії відповідача перед ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» з урахуванням втрат відповідача складає 41661,99 грн., частина якого була сплачена відповідачем 19.04.2013 в розмірі 38718,95 грн. за винятком 2943,04 грн., які відповідач гарантував сплатити до 22.04.2013 року. Таким чином, здійснивши часткову оплату наданих позивачем послуг, відповідач фактично підтвердив отримання послуг наданих позивачем.

При цьому, сума боргу в розмірі 27 995,96 грн. залишилась несплаченою відповідачем, з посиланням на факт оплати за простої транспорту відповідача для доставки вантажу на територію позивача. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 27 995,96 грн. за послуги, пов'язані із прийманням, зберіганням та відвантаженням вантажу.

Відповідно до п. З Додаткової угоди № 1 від 15.01.2013 р. до договору період накопичення партії вантажу до 5-ти діб безкоштовно, вартість послуг по зберіганню вантажу, яка перевищує зазначений термін - 0,73 грн. з ПДВ однієї тони за добу.

При цьому факт надання позивачем послуг по зберіганню продукції підтверджується наданими позивачем відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, а також відомостями плати за користування вагонами, які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені його печаткою. Копії наданих документів знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів не може прийняти твердження відповідача про те, що строк перебування цього вантажу на складі позивача не перевищував 5-ти діб безкоштовного зберігання, оскільки відповідач під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не надав суду доказів зберігання продукції понад п'яти діб, тобто поза межами строку, встановленого договором та п.3 додаткової угоди №1 до договору №15.

Так, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 28.02.2013 року суми за послуги зберігання вантажу узгодженні між сторонами шляхом підписання даного акту. На підставі платіжних доручень № 390 від 02.04.2013 року на суму 2082,68грн. та № 539 від 22.04.2013 року на суму 2943,04грн., відповідачем було сплачено 5025,72 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що на підставі п.9, п.5.7 договору про надання послуг №15 від 15.01.2013 року, всі операції із зерном проводяться згідно Інструкції про введення обліку та оформлення операцій з зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затвердженої Міністерством аграрної політики України від 13.10.2008 року № 661 ( надалі - Інструкція) та Технічному регламенту, затвердженого Міністерством аграрної політики України № 228 від 15.06.2004 року із відповідними змінами та доповненнями.

Слід зазначити, що листом за № 01-05/142 від 17.04.2013 року позивач повідомляв відповідача, що розрахунок по зберіганню вантажу бухгалтерією було зроблено на підставі Інструкції про проведення обліку й оформленню операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року за № 661, якою чітко затверджено визначення середнього терміну зберігання зерна, на підставі Інструкції бухгалтерією зроблено розрахунок вартості послуг зберігання зерна в березні та квітні 2013 року, виставлені рахунки та виписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

На вимогу ухвали Харківського апеляційного господарського суду позивачем було надано розрахунок вартості послуг зберігання зерна та роз'яснення по ньому з 01.01.2013 по 19.04.2013 року на загальну суму 27517,65 грн. без ПДВ, або 33021,18грн. (тридцять три тисячі двадцять одна грн. 18 коп.) з ПДВ відповідно.

Наданими позивачем доказами підтверджується надання послуг за спірний період, про що свідчить звіт вагового журналу, як підтвердження надходження та вибуття з його складів вантажу відповідача; відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, а також відомостями плати за користування вагонами; наявним в матеріалах справи листування, яке свідчить про фактичне визнання відповідачем послуг по зберіганню товару та наявності суми боргу в розмірі 27995,00 грн.

Посилання суду першої інстанції на відсутність товарно-транспортних накладних колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки надання позивачем таких документів не була передбачена сторонами в договорі.

Крім того, як вбачається з п.6.2. договору, розрахунки за надані послуги відбуваються на підставі наданих позивачем акту виконаних робіт та рахунків на оплату товару.

Слід зазначити, що за своєю правовою природою акт виконаних робіт є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт виконавцем і прийняття їх замовником, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

В той же час, виходячи зі змісту ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, колегія суддів зазначає, що відповідач повинен був в разі наявності буд-яких заперечень стосовно наданих позивачем послуг, або у разі відмови від підписання акта, зазначити про це та повідомити позивача.

Однак, відповідач, не заперечуючи проти факту отримання наданих позивачем актів виконаних робіт, підписання отриманих актів проігнорував; мотивовану відмову від підписання даних актів не пред'являв та відповідачем під час розгляду справи вказане не спростовано.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Отже, колегія суддів зазначає, що матеріали та дійсні обставини справи свідчать про те, що позивачем були виконані зобов'язання з додержанням умов договору та вжиті всі необхідні заходи направлені на виконання умов договору.

Таким чином, оскільки факт направлення позивачем актів надання послуг за спірний період підтверджується матеріалами справи, відповідачем будь-яким чином не спростовується, тому у позивача є всі правові підстави у відповідності з умовами договору вимагати сплату наданих послуг.

В зв'язку з викладеним, посилання відповідача на факт не підписання ним актів про надання послуг за лютий-квітень 2013 року не свідчить про ненадання позивачем послуг та не звільняє відповідача від сплати заборгованості за вказаний період.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та наданих сторонами документальних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача боргу по сплаті вартості отриманих відповідачем послуг в розмірі 27995,96 грн.

Отже, враховуючи доведеність виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а також беручи до уваги, що відповідачем заборгованість в розмірі 27995,96 грн. належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу він не надав, аргументованих заперечень щодо позовних вимог не представив, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в зазначеній сумі правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.7.3. договору за несвоєчасну оплату наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Враховуючи, що факт прострочення оплати послуг з 23.04.2013р. по 11.06.2013р. є доведеним, а нарахована сума пені в розмірі 280,00 грн. обґрунтована наданим розрахунком, позовні вимоги в зазначеній частині також підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів", м. Таврійськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.13 у справі № 922/2842/13 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохольц-Трейд" на користь Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" заборгованості в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохольц-Трейд" заборгованості в розмірі 27 995,96 грн. та пені в розмірі 280,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохольц-Трейд", м. Харків (61177, м. Харків, вул. Золочівська, б.8, кв. 85, код ЄДРПОУ 36373173, р/р 2600101976129 у ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Публічного акціонерного товариства "Новокаховський комбінат хлібопродуктів", м. Таврійськ (74988, Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. Промислова, б. 13, код ЄДРПОУ 0092389, р/р 26006000062685 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованості в розмірі 27 995,96 грн., пені в розмірі 280,00 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1720,50 грн. та 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 08.08.13 у справі № 922/2842/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2013 року

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя С.В. Барбашова

Суддя А.М. Білецька