Постанова № 36336380, 24.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 922/3797/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.,

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Радигін Є.С., за довіреністю б/н від 24.10.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3681Х/1-28) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2013 року у справі № 922/3797/13

за позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ;

до Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв Харківської області;

про стягнення 904476,84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП "Чугуївтепло" про стягнення з відповідача 904476,84 грн., що складаються з: основного боргу в сумі 508309,82 грн., пені в сумі 213913,18 грн., інфляційних витрат в сумі 113018,65 грн. та 3 % річних в сумі 69235,19 грн., з посиланням на несвоєчасну оплату відповідачем спожитого газу, отриманого по договору на постачання природного газу від 23.12.2010 р. № 11/11-49 БО-02.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2013 р. у справі № 922/3797/13 (суддя Суслова В.В.) клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи задоволено. Призначено у справі № 922/3797/13 судово-економічну експертизу. Провадження у справі № 922/3797/13 зупинено до надання експертами Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області експертного висновку.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2013 р. у справі № 922/3797/13 скасувати та направити справу № 922/3797/13 до місцевого господарського суду для розгляду по суті, посилається на те, що чинним законодавством не передбачено призначення судової експертизи з питань перевірки правильності нарахування інфляційних втрат, вважає, що нарахування інфляційних втрат не потребує спеціальних знань.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, призначено до розгляду на 19.12.2013 р. Вказану ухвалу надіслано позивачу та відповідачу за юридичними адресами.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, зворотне повідомлення про вручення позивачу ухвали суду від 04.12.2013 р. на момент розгляду апеляційної скарги до суду не повернулось.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи закінчення п'ятнадцятиденного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановленого ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що позивач був повідомлений про час і місце розгляду справи, його явка не була визнана обов'язковою, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу позивача (вх. № 12200 від 18.12.2013 р.) та в судовому засіданні з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.11.2013 р. у справі № 922/3797/13 залишити без змін, зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає приписам процесуального законодавства та може бути оскаржена лише в частині зупинення провадження у справі, а в частині призначення судової експертизи ухвала оскарженню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, вислухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23.12.2010 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та КП "Чугуївтепло" укладено договір № 11/11-49БО-02 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві імпортований природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в цьому договорі (а.с. 25-29).

Проте відповідач свої зобов'язання по договору від 23.12.2013 р. № 11/11-49БО-02 виконав частково, в результаті чого у відповідача утворився борг в сумі 508309,82 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду. При цьому позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 508309,82 грн., пеню в сумі 213913,18 грн., інфляційні витрати в сумі 113018,65 грн. та 3 % річних в сумі 69235,19 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача 01.11.2013 р. звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення у справі судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи були тарифи на теплопостачання для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання у період опалювального сезону 2011-2013 років та у період дії договору № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р. економічно обґрунтованими, тобто тими чинниками, що надавали Комунальному підприємству "Чугуївтепло" фінансову стабільність та беззбитковість?

2. Визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності Комунального підприємства "Чугуївтепло" на дату укладення договору № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р., на момент закінчення постачання газу за договором № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р. та на цей час?

3. Які саме з вказаних показників вплинули на результати господарсько-фінансової діяльності Комунального підприємства "Чугуївтепло" та яким чином?

4. Чи могло Комунальне підприємство "Чугуївтепло" у період опалювального сезону 2011-2013 році та у період дії договору № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р. згідно вищевстановлених економічних показників господарсько-фінансової діяльності своєчасно розраховуватися за поставлений газ за договором № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р., тобто чи була у нього (підприємства) фінансова можливість це зробити на час дії договору № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 р. та за період з моменту закінчення поставки газу за цим договором до моменту звернення "Позивача" з позовом до суду про стягнення заборгованості за поставлений природний газ по договору № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 року?

Також відповідач просив суд доручити проведення судово-економічної експертизи Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру ГУМВС України в Харківській області (а.с. 187-188).

Суд першої інстанції, ухвалою від 05.11.2013 р. у справі № 922/3797/13 клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи задовольнив. Призначив у справі № 922/3797/13 судово-економічну експертизу. Проведення судово-економічної експертизи доручив Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру ГУМВС України в Харківській області (61039, м. Харків, вул. Постишева, 49). Попередив експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Для вирішення судовим експертом суд поставив запитання, зазначені в клопотанні відповідача. Направив до Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області матеріали справи №922/3797/13. Сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судово-економічної експертизи поклав на відповідача - Комунальне підприємство "Чугуївтепло". Провадження у справі № 922/3797/13 зупинив до надання експертами Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області експертного висновку.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що для з'ясування питань стосовно правильності та достовірності нарахування позивачем заборгованості (інфляційних) за договором поставки природного газу № 11/11-49БО-02 від 23.12.2010 року потрібні спеціальні знання в економічній галузі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Разом з тим, в п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупиняти провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому засіданні, або за своєю ініціативою, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з ч. 5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з рахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зупинив провадження у справі №922/3797/13 в порядку п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що регулюють порядок зупинення провадження у справі, під час прийняття ним ухвали від 05.11.2013 р. у справі № 922/3797/13.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 79, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2013 року у справі № 922/3797/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.12.2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.