Рішення № 36336513, 24.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 р. Справа №917/2162/13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства, смт. Диканька

до Відділу освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації, смт. Шишаки

про стягнення грошових коштів у сумі 32112,00 грн.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Шишацькому районі,смт. Шишаки

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Михайліченко В.О., довіреність №142 від 26.06.2013 р.

від відповідача: Попенко А.Є., довіреність від 15.11.2013 р.

від третьої особи: Ткаченко А.М., довіреність №01-20/24 від 23.01.2012 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 32112,00 грн., з яких: 29551,71 грн. - сума основного боргу за договором №74 про надання послуг (виконання робіт) від 06.02.2013 р., 2560,29 грн. - пені.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві та надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №2620 від 10.12.2013 р., у якій повідомив про часткову сплату відповідачем 03.12.2013 р. основного боргу у сумі 1131,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № U1892682. Згідно ст.22 ГПК України, позивач має право зменшити розмір позовних вимог.

Дана заява приймається судом до розгляду, і позовні вимоги розглядаються в новій редакції. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 28420,61 грн. основного боргу по вказаному договору, 2560,29 грн. пені за період з 12.03.2013 р. по 24.10.2013 р.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначає, що він є лише розпорядником коштів, а виконання платежів покладено на управління Державної казначейської служби України у Шишацькому районі.

Представник третьої особи надав пояснення по справі, в яких зазначає, що управління діє в межах чинного законодавства та відповідно до умов договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування; що на даний час в управлінні знаходиться платіжне доручення (не проплачене) на суму 14356,89 грн., 14063,72 грн. не профінансовані районним бюджетом (відсутні кошти).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

06.02.2013 року між сторонами було укладено Договір № 74 про надання послуг (виконання робіт) (далі -Договір, а.с. 8), згідно якого відповідач (замовник) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання позивачеві (виконавцеві) щодо виконання, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик наступну роботу: профілактичне обслуговування підземних газопроводів-вводів та ШРП шкіл Шишацького району в с. Баранівка, с. Велика Бузова, с. Великий Перевіз, с. Воскобійники, с. Гоголеве, с. Жоржівка, с. Ковердина Балка, с. Ковалівка, с. Куйбишеве, с. Михайлики, с. Пришиб, с. Сагайдак, с. Федунка, с. Яреськи, с. Яреськи ц.з., Шишацька дитячо-юнацька школа, адмінприміщення (п.1.1 Договору).

Вартість робіт по Договору визначена згідно кошторису, затверджена сторонами (договірна ціна) у розмірі : 29551,71 грн., в тому числі ПДВ 4925,29 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 договору розрахунок між замовником і виконавцем провадиться в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошової суми, зазначеної в п. 3.1 даного договору на поточний рахунок позивача не пізніше, ніж через 7 банківських днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що за порушення строків здійснення розрахунків, передбачених цим договором, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період, за кожен день прострочення платежу.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього Договору закінчується 31.03.2013 р. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору)

Так, як вказує позивач, на виконання умов договору ним надані послуги відповідачу на загальну суму 29 551,71 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано підписані сторонами та скріплені їх печатками Акт №74а та Акт 74б приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2013 р. (а.с. 9-10).

У строк, встановлений договором, відповідач оплату не здійснив, у зв'язку з чим останньому було направлено претензію № 1564 від 06.08.2013р. з проханням добровільного погашення заборгованості по Договору про надання послуг №74 від 06.02.2013р. (арк. спр. 12). Однак, як зазначає позивач, відповіді на цю претензію ним отримано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг. Відповідач відповідно до Актів приймання виконаних робіт послуги прийняв без зауважень, але не оплатив їх у встановлені у Договорі строки, у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи, за даними позивача, складає 28420,61 грн.( в редакції заяви про зменшення позовних вимог). Даний факт не спростовується відповідачем.

Крім того, позивач на підставі п. 4.6 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 2560,29 грн. пені за період з 12.03.2013 р. по 25.10.2013 р. (розрахунок пені в матеріалах справи, а.с - 3).

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, за яким в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 28420,61 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір про надання послуг, Акти приймання виконаних робіт, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Акт звірки взаємних рахунків №101 за період 01.02.2013 р.-09.09.2013 р. (арк.11 справи), підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту надання послуг позивачем та наявності у відповідача боргу в зазначеній сумі, оригінали відповідних документів оглянуті судом у судовому засіданні) та підлягають задоволенню. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Заперечення відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву №1178 від 14.11.2013 р. (а.с.- 22-23) стосовного того, що з вини казначейства грошові кошти в сумі 29551,71 грн. вчасно не були перераховані позивачу згідно укладеного договору судом не приймаються до уваги, оскільки сторонами договору №74 про надання послуг (виконання робіт) від 06.02.2013 р. є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства та Відділ освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації (позивач та відповідач).

Відповідно до1.3. договору відповідач зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити роботу.

Отже, неперерахування казначейською службою коштів за договором не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Суд погоджується з позивачем у тому, що з урахуванням умов договору початком нарахування пені слід вважати 12.03.2013р.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, заявленої до стягнення, період нарахування пені з 12.03.2013 р. по 24.10.2013 р. складає 225 днів, тобто більше, ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перевірку нарахування пені, заявленої до стягнення, з використанням ІПС "Законодавство" з урахуванням положень ч. 6 ст.232 Господарського кодексу. За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 2132,58 грн. пені за період з 12.03.2013 р. по 12.09.2013р. В частині стягнення 427,71 грн. пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нараховані неправомірно.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача частково, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням приписів ст.49 ГПК України та п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України".

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації ( 38000, смт. Шишаки, вул.. Партизанська, 6, Полтавська область, р/р 35415001004855 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019 код 02145702) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м.Полтава в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства (38500, смт. Диканька, вул. Пушкіна, 33, р/р № 26004300003969 в АТ «Златобанк», МФО 380612, код 05524676) 28420,61 грн. основного боргу, 2132,58 грн. пені та 1695,60 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2013р.

Суддя О.С. Мацко