Рішення № 36336485, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21362/13 16.12.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СолідКом" до Дочірнього підприємства "ЛК-Металургія" Акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" про стягнення 208 831, 07 грн., за участю представників позивача - Довгого І.О., довіреність № 1/28 від 28.10.2013 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 205 437, 13 грн. основного боргу та 3 393, 94 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 року надав письмові пояснення у справі, в яких зазначив про помилкове посилання позивача в позовній заяві на договір купівлі-продажу №СК-02/11/2011 від 02.11.2011 року як на підставу стягнення заборгованості і просив суд стягнути з відповідача заборгованість за спірними накладними, за якими відбувалась поставка товару після закінчення дії зазначеного договору, а також надав письмові пояснення у справі, в яких зазначив за якими накладними виникла заборгованість.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі видаткових накладних №13/09/2012 від 13.09.2013 року на суму 37 808, 40 грн., №14/09/2012 від 29.11.2012 року на суму 36 632, 40 грн., №29/11/2012 від 29.11.2012 року на суму 37 808, 40 грн., №30/11/2012 від 30.11.2012 року на суму 28 870, 80 грн., №02/02/2013 від 05.02.2013 року на суму 48 921, 60 грн., №06/02/2013 від 05.02.2013 року на суму 45 428, 88 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 235 470, 48 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 30 000, 00 грн. та має заборгованість перед позивачем у розмірі 205 470, 48 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 205 470, 48 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

31.10.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості протягом десяти календарних дні з моменту отримання відповідачем даної претензії, проте відповіді на дані вимоги не отримав.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 205 470, 48 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 ЦК України встановлено покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар обґрунтовані, проте підлягають задоволенню в розмірі 205 437, 13 грн. відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 3 393, 94 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "ЛК-Металургія" Акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код 24371818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СолідКом" (51911, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Бєсєдова, 20, кв. 8; код 35902924) 205 437 (двісті п'ять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 13 коп. боргу, 3 393 (три тисячі триста дев'яносто три) грн. 94 коп. 3% річних та 4 176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) грн. 62 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна