Ухвала суду № 36335432, 18.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №346/2252/13-ц

Провадження № 22ц/779/3137/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В.І.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Мелінишин Г.П., Матківського Р.Й., секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю представника ПАТ КБ «Надра»,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року задоволено частково позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №1559/2008 від 14 липня 2008 року у розмірі 540 874 грн. 44 коп. та судові витрати у розмірі 3441 грн.

Апелянтка на рішення суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в які зазначила, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Надана нею порука за зобов'язаннями боржника ОСОБА_2 перед кредитором фактично є фінансовою послугою. Договором поруки від 14.07.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручившись за ОСОБА_2 взяли не себе гарантії перед позивачем.

З огляду на характер існуючих договірних правовідносин, можна вважати, що існуючий договір поруки від 14.07.2008 року за своєю сутністю та змістом визначається як фінансова порука, а тому апелянтка вважає що вона взагалі немала права для укладення такого договору поруки від 14.07.2008 року.

Також, вказує на те, що з договору поруки від 14.07.2008 року не видно умов основного кредитного договору №1559/2008 від 14 липня 2008 року.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення не дійшов висновку про те, що саме недодержання сторонами спірного правочину вимог та норм закону є підставою для визнання оскаржуваного договору поруки недійсним.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1559/2008, згідно умов якого останній надано кредит в розмірі 53 768 доларів США зі строком повернення до 12 липня 2019 року та сплатою 14,19% річних за користування кредитом.

За належне виконання позичальницею умов договору поручилися відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_5, уклавши відповідні договори поруки від 14 липня 2008 року.

Відповідачка ОСОБА_2, умов кредитного договору належним чином не виконувала, тому 22 березня 2013 року на адресу усіх відповідачів було банком надіслано претензії, де вказано про факт порушення позичальницею вимог кредитного договору, суму заборгованості та вимогу протягом десяти днів погасити заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В разі прострочення повернення чергової частини позики, позивач має право на дострокове повернення всієї суми кредиту, що передбачено ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості, залишок заборгованості по кредиту відповідачки ОСОБА_2 становить 52 916 дол. США, що еквівалентно 422959,35 грн.

Згідно п. 5.3. кредитного договору, банк нарахував штраф у сумі 5 376,80 доларів США, що еквівалентно 42976,76 грн., який судом першої інстанції обґрунтовано не стягнуто з підстав невідповідності такого нарахування вимогам ч.2 ст. 549 ЦК України.

Позивач також просив стягнути пеню у період з березня 2012 року по березень 2013 року, застосувавши скорочений строк позовної давності до вимоги про стягнення пені в один рік, з чим погодився суд першої інстанції, зменшивши її розмір відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Аналізуючи законність стягнення заборгованості із відповідачки ОСОБА_4, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до п.1.4. договору поруки від 14 липня 2008 року, укладеного між банком та нею, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним на праві власності майном, а згідно п..5.3. цього договору його дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього договору.

Укладення договору поруки свідчить, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо терміну його дії, що засвідчено підписом поручителя у договорі.

Доводи апелянтки про те, що такий договір з нею не міг бути укладений, оскільки це є договір про надання фінансової послуги, у якому вона не може бути стороною як суб'єкт, а також інші її заперечення, не заслуговують на увагу і є надуманими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, яке регулює питання щодо поручителя.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Г.П. Мелінишин

Р.Й. Матківський