Постанова № 36334547, 03.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/65382/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Мосійчук І. М.,

за участю представника відповідача Макаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр "Макс-Велл" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 по справі № 2а-989/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр "Макс-Велл"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 № 0003701520, від 06.01.2012 № 0000071520 та від 06.01.2012 №0000081520, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 56 255 348,00 грн. та 56 255 380,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 136 770,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 №0000081520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 136 770,00 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2012 № 0000081520 та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено, в решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Касаційні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить норм, які обмежують витрати, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, а також вказує на те, що у відповідності до ст. 50 Податкового кодексу України мав право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації минулого періоду.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, наведені у скарзі доводи та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відповідно збільшення позивачу грошового зобов'язання згідно оспоспорюваних податкових повідомлень - рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в актах камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток від 11.11.2011 №304/15-2/34706364 та від 21.12.2011 № 353/15-2/34706364, що Підприємством в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України заповнено податкову звітність.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та за ІІ-ІІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 56 255 380,00 грн. із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків. Окрім того, відповідач вважає, що ним правомірно здійснено донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток без врахування даних уточнюючої декларації по податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, оскільки остання подана позивачем після проведення камеральної перевірки.

За результатами неодноразового адміністративного оскарження вищезазначених рішень, ДПА в Київській області та ДПС України скарги відповідача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень, якими позивачу зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування суди попередніх інстанцій виходили з того, що розділом ІІІ Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.04.2011, не передбачено врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Проте, аналізуючи фактичні обставини справи, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про обґрунтованість зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування виходячи з наступного.

Так, з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись пп. 22.4 п. 22 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судами встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення, яке сформоване з урахуванням вищезазначених вимог, що знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

Пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, де зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень випливає, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинної у цей період ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а тому податкові повідомлення - рішення від 01.12.2011 № 0003701520 та від 06.01.2012 № 0000071520 підлягають скасуванню.

Щодо донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 136 770,00 грн. без врахування даних уточнюючої декларації по податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, оскільки остання подана позивачем після проведення камеральної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до вже поданих ним декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок. Разом з тим, судами встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку.

Вказане кореспондується із п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Отже, Податковим кодексом України визначено право платника податків на подання уточнюючих розрахунків до декларацій за період, що вже перевірявся, що в свою чергу є підставою для проведення контролюючим органом позапланової перевірки за відповідний період, проте Податковий кодекс України не містить норми, яка б надавала право податковому органу не брати до уваги такий розрахунок при винесення рішення за результатами перевірки.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що повідомлення-рішення від 06.01.2012 № 0000081520, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 136 770,00 грн., прийнято відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але судами порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр "Макс-Велл" задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 по справі № 2а-989/12/1070 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр "Макс-Велл" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 01.12.2011 № 0003701520, від 06.01.2012 № 0000071520 та від 06.01.2012 №0000081520.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко