Рішення № 36333965, 23.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/3044/13

Провадження № 30/913/3044/13

За позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве Донецької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області

про стягнення 10 745 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Масляк В.В., довіреність № Н-01/60 від 16.01.2013,

від відповідача: Зуєв С.В., довіреність № 139 від 26.03.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 51682797 у розмірі 10745 грн. 00 коп.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 51682797 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 56373350, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення на загальну суму 10745 грн. 00 коп.

У судове засідання прибули повноважні та компетентні представники сторін.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву № 12/433 від 10.12.2013, яким відповідач заперечив проти позову з посиланням на статтю 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Постанову Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", у яких зазначено про те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Крім того, через канцелярію суду 23.12.2013 відповідач подав клопотання № 12/434 від 10.12.2013 про зменшення розміру штрафних санкцій підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що невірне зазначення відповідачем відомостей у залізничній накладній не завдало жодних збитків іншим учасникам господарських відносин. Відповідач посилається на важкий фінансовий стан підприємства. В обґрунтування даного клопотання відповідач надав до матеріалів справи звіт про фінансові результати за 9 місяців 2013 року.

У судовому засіданні 10.12.2013 позивачем надано письмові пояснення до позову б/н від 10.12.2013, у яких зазначено, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. У даному випадку має місце зобов'язання поточного кредитора, а тому застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У травні 2013 року зі станції Сімейкіно - Нове Донецької залізниці на станцію призначення Сартана Донецької залізниці за накладною № 51682797 Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж - концентрат вугілля у вагонах, в тому числі у вагоні № 56373350, одержувачем за накладною зазначено ПАТ «МК Азовсталь».

Маса вантажу на станції відправлення визначалась вантажовідправником без участі залізниці згідно п. 24 накладної, що також підтверджено телеграмою № 2902 (а.с. 17).

На попутній станції Дебальцеве - Сортувальна була здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагоні № 56373350 на тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні № 56373350 в накладній № 51682797 вказано маса вантажу 66900 кг, фактично ж встановлено - 71800 кг, тобто на 4900 кг більше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується Книгою обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с. 13).

По даному факту складено акти загальної форми № 044 від 12.05.2013, № 1530 від 12.05.2013 та комерційний акт серії БН № 722063/178/183 від 12.05.2013 (а. с. 7, 8, 9).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, маркування не порушено, вантаж завантажений нижче бортів 100 мм, на поверхні вантажу мається маркування катком, без виїмок та поглиблень.

Належність відповідачеві вантажу у спірному вагоні на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

Надлишок вантажу у розмірі 4900 кг був направлений на станцію призначення за досильною накладною № 51977163 від 17.05.2013.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф у розмірі 10 745 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 51682797 (вагон № 56373350) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 66900 кг, спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - Публічне акціонерне товариство «Краснодонвугілля», тобто відповідача у справі.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на тензометричних вагонних вагах (повірка яких проведена 23.01.2013) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 56373350, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 66900 кг, фактичній масі вантажу - 71800 кг, що більше даних, вказаних у накладній на 4900 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актами загальної форми № 044 від 12.05.2013, № 1530 від 12.05.2013 та комерційним актом серії БН № 722063/178/183 від 12.05.2013, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 51682797 за вагон № 56373350 становить 2149 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 10745 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Доводи відповідача за відзивом судом відхиляються, оскільки останній зазначає про те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, в той час як у даному випадку предметом позову є штраф за неправильне зазначення маси вантажу в порядку статті 122 Статуту залізниць України.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу № 12/434 від 10.12.2013 судом також відхиляється, оскільки завантаження вантажу у спірному вагоні понад його вантажопідйомності впливає на безпеку руху на залізниці.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судового збору на підставі приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», 94400, місто Краснодон Луганської області, вул. Комсомольська, буд. № 5, код 32363486, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01074957, в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, 84701, м. Дебальцеве Донецької області, вул. Леніна, 12, штраф у розмірі 10 745 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.12.2013

Суддя І.П. Голенко