Ухвала суду № 36333857, 24.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

24 грудня 2013 року Справа № 913/3211/13

Провадження №3пн/913/3211/13

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ,

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління, м. Луганськ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛСО», м. Луганськ,

про зобов'язання повернути нерухоме майно

суддя Секірський А.В.,

секретар судового засідання Данилкіна Н.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1709 від 11.12.2012,

від відповідача - Волчанська І.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 13-11-8334, від 09.07.2013,

від 3-ої особи - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою до господарського суду з вимогою зобов'язати ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» повернути ФОП ОСОБА_1 суборендоване нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 322,69 кв.м., згідно акту прийому-передачі нерухомого майна, на виконання вимог договору суборенди б/н від 20.01.2009.

Заявою від 23.12.2013 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов'язати відповідача повернути у 15-ти денний строк ФОП ОСОБА_1 суборендоване нерухоме майно, , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 322,69 кв.м., згідно акту прийому-передачі нерухомого майна, на виконання вимог договору суборенди б/н від 20.01.2009.

Вказану заяву судом прийнято до уваги.

Позивачем подано письмові пояснення від 23.12.2013, якими заперечує проти доводів відповідача:

- стосовно припинення провадження у справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України. Вимога про зобов'язання повернути майно згідно акту прийому-передачі, на виконання договору суборенди б/н від 20.01.2009, є правильним способом захисту порушеного права, який передбачений нормами чинного законодавства;

- стосовно повернення суборендованого майна позивачу. Договір суборенди б/н від 20.01.2009 в односторонньому порядку не розривався, а свою дію договір закінчив 30.03.2012, що встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2012 по справі №17/5014/1777/2012. Тому підстав для підписання акту прийому-передачі суборендованого приміщення раніше цієї дати у позивача були відсутні.

Відповідач доповненнями до відзиву від 24.12.2013 пояснює, що договір суборенди б/н від 20.01.2009, укладений між позивачем. Відповідачем та ТОВ «ЛСО», не містить вимог про зобов'язання саме відповідача складати акт прийому-передачі щодо повернення суборендованого нерухомого майна після спливу терміну дії договору. Також відповідачем повторно був складений і направлений на адресу позивача акт прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. До цього часу письмової відповіді не надходило.

На виконання вимог ухвали суду третьою особою - ТОВ «ЛСО» подано відзив на позовну заяву, якою позовні вимоги визнає у повному обсязі та надає наступні пояснення.

02.01.2009 між ТОВ «ЛСО» (далі - третя особа) та позивачем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 12/9. 20.01.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди б/н вищевказаного приміщення строком на 2 роки 11 місяців. Вказане приміщення отримане позивачем від ТОВ "ЛСО" за актом приймання-передачі від 30.04.2009

Третя особа підтверджує факт звернення відповідача від 24.11.2011 та 22.12.2011 на адреси позивача та третьої особи з запрошеннями для підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення. Проте акт прийому-передачі не укладено та не підписано у зв'язку з тим, що договір суборенди б/н від 20.01.2009 закінчив свою дію 30.03.2012. Цей факт встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 25.10.2012 по справі №17/5014/1777/2012, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013.

Як зазначає третя особа, після закінчення дії вказаного договору не було укладено та підписано акт прийому-передачі суборендованого майна, а також не було здійснено жодних дій по поверненню майна.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню за наступних підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зверталась з позовною заявою до господарського суду Луганської області з вимогами до ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ «КБ «Надра» про стягнення суми неустойки в розмірі 289 800,00 грн. за неповернення позивачу згідно договору суборенди орендованого приміщення та зобов'язання повернути позивачу у належному стані суборендоване майно.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.04.2013 справа № 913/362/13-г, яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013, позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2013, рішення господарського суду Луганської області від 16.04.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 було скасовано, у позові відмовлено повністю.

У своїй постанові Вищий господарський суд України зокрема зазначив наступне.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію господарських судів попередніх інстанцій про те, що договір суборенди втратив чинність 30.03.2012 з мотивів, викладених у судових рішеннях.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 24.11.2011 по 22.11.2011 суборендар звертався до суборендодавця та власника орендованого майна з пропозицією про підписання угоди щодо припинення договору оренди та підписання актів приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Незалежно від різного розуміння сторонами строку дії договору суборенди, підставою відмови суборендодавця від прийняття орендованого майна з оренди є погіршення стану майна. Зазначена обставина стала підставою для задоволення вимоги про зобов'язання суборендаря повернути майно у належному стані, а за час прострочки належного виконання зобов'язання з повернення майна у належному стані, заявлена вимога про стягнення неустойки у відповідності до ч.2 ст. 785 ЦК України.

Положеннями статті 779 ЦК України визначені наслідки погіршення речі, переданої у найм, зокрема, усунення наймачем погіршення речі, а у разі неможливості - відшкодування збитків.

Обов'язки наймача, у разі припинення договору найму (ст.785 ЦК України), негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, не можуть бути змінені щодо негайного повернення речі з обставиною погіршення стану орендованого майна. Така обставина може бути підставою для заявлення самостійного позову у відповідності до положень ст.779 ЦК України.

Крім того, задоволена судом вимога про зобов'язання суборендаря повернути орендоване майно у належному стані, є неправильним способом захисту порушеного права, оскільки таке рішення не може бути виконаним у примусовому порядку.

Передбачена положеннями ч.2 ст.785 ЦК України неустойка застосовується до наймача за користування річчю за час прострочення її повернення.

Намагання суборендаря повернути орендоване майно, спростовує наявність елементу користування річчю як способу ухилення від повернення майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з пояснень сторін, матеріалів справи та фактичних обставин судом встановлено, що на даний час відсутній факт користування відповідачем майном за договором суборенди. Станом на 31 грудня 2011 року суборендоване приміщення було звільнено відповідачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суд або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З урахуванням викладеного вище, суд задовольняє клопотання відповідача та доходить висновку про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и л:

1. Провадження у справі припинити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Суддя А.В. Секірський