Рішення № 36333290, 23.12.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 924/1470/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електричних мереж м. Кам'янець - Подільський

до Управління освіти і науки Кам'янець - Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 158 262,31 грн., в тому числі 153 164,11 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 4 159,47 грн. - пеня, 4,83 грн. - інфляційні втрати, 933,90 грн. - 3 % річних

Представники сторін:

позивач: Гріх Л.В. - представник за довіреністю № 3450 від 21.12.2012р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 158 262,31 грн., в тому числі 153 164,11 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 4 159,47 грн. - пеня, 4,83 грн. - інфляційні втрати, 933,90 грн. - 3 % річних

В обґрунтування позову зазначає, що 29 вересня 2004 року між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж, правонаступником якого є позивач, та управлінням освіти і науки було укладено договір про постачання електричної енергії № 150. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 01.10.2013р. утворилась заборгованість за активну електроенергію в розмірі 153 164,11 грн. В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3 % річних у сумі 933,90 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4,83 грн. Також у відповідності до п. 8.1 договору відповідачу нараховано пеню в сумі 4159,47 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. У письмовому відзиві на позов вказує, що з місцевого бюджету на оплату послуг з електроенергії на 2013 рік було виділено 41 % від суми фактично використаних коштів за 2012 рік, в зв'язку з чим відповідач не зміг в повному обсязі виконати свої зобов'язання за укладеним договором № 150 про постачання електричної енергії. На даний час в Кам'янець-Подільський РЕМ проведена оплата за надані послуги в сумі 172 220,91 грн. Питання про виділення коштів на погашення заборгованості за спожиту електроенергію буде розглядатись на позачерговій сесії Кам'янець-Подільської міської ради, на якій буде прийматись рішення про виділення дотації управлінню на оплату за надані послуги. Вказані обставини відповідач вважає форс-мажорними. Також у поданому відзиві відповідач просить розглядати справу без участі представника управління.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно п. 1.1 Статуту публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго".

Кам'янець-Подільський міський район електричних мереж - це відокремлений підрозділ ПАТ "Хмельницькобленерго", що не є юридичною особою і знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні керівника виконавчого органу товариства. До обов'язків Кам'янець-Подільського міського РЕМ належить, зокрема, робота по примусовому стягненню коштів зі споживачів-боржників за спожиту електроенергію (п.п. 1.1, 3.4.6 Положення про відокремлений підрозділ Кам'янець-Подільський міський район електричних мереж ПАТ "Хмельницькобленерго").

29.09.2004 року між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського РЕМ (далі - Постачальник) та управлінням освіти і науки (далі - Споживач) було укладено договір № 150 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - договір), згідно п. 1.1 якого постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору визначено, що споживач зобов'язується вести облік використаної електроенергії, знімати та подавати постачальнику покази розрахункових лічильників за встановленою формою та згідно "Графіка передачі показів лічильників"; оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами даного договору.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.4 цього договору, зокрема, у вигляді нарахування пені, індексу інфляції, 3 % річних (п. 4.3.1 договору).

Згідно п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживач, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 3 "Графік зняття показів лічильників та передачі їх в постачальну організацію" споживачем оформлюється рапорт про використану електроенергію та подається постачальнику у встановлені строки (п. 7.5 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період до 1 числа розрахункового періоду 100% оплату для забезпечення потреб екологічної броні. Остаточний розрахунок за електроенергію проводиться при оплаті першого платіжного доручення у наступному розрахунковому періоді на підставі одержаного рахунку. При цьому сума оплати визначається у відповідності з плановим (очікуваним) споживанням електроенергії наступного періоду з урахуванням сальдо розрахунків за попередній розрахунковий період. Споживач до 27 числа розрахункового періоду здійснює 100 % оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3 операційних дні з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок постачальника. У випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційні.

Даний договір вважається чинним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2004 року. Цей договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступить письмова заява однієї з сторін про відмову від цього договору або про перегляд його умов (п. 11.3 договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Заяв про припинення дії договору №150 від 29.09.2004р. або зміни його умов не надходило.

На виконання своїх договірних зобов'язань, позивач постачав відповідачу електроенергію. Щомісячно відповідач оформлював рапорти про використану електроенергію та подавав їх постачальнику. На підставі вказаних рапортів позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату електроенергії №150 від 18.03.2013р. на суму 136 676,09 грн., №150 від 17.04.2013р. на суму 139 856,92 грн., №150 від 17.05.2013р. на суму 98 840,10 грн., №150 від 17.06.2013р. на суму 96 422,98 грн., №150 від 17.07.2013р. на суму 41 117,93 грн., №150 від 16.08.2013р. на суму 30921,18 грн., №150 від 17.09.2013р. на суму 85 628,84 грн., а всього на загальну суму 629464,04 грн.

Згідно банківських виписок відповідач частково розрахувався за надані послуги електропостачання на суму 476 299,93 грн., в тому числі:

- 28.03.2013р. - 136 676,09 грн.;

- 30.04.2013р. - 139 856,92 грн.;

- 24.05.2013р. - 32 523,69 грн.;

- 28.05.2013р. - 45 166,29 грн.;

- 27.06.2013р. - 11 694, 03 грн.;

- 26.07.2013р. - 24 393,23 грн.;

- 23.08.2013р. - 6085,59 грн.;

- 30.08.2013р. - 66 352,57 грн.;

- 23.09.2013р. - 13 551,52 грн.

Заборгованість за послуги електропостачання станом на 01.10.2013р. становить 153 164,11 грн. На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем вказаної заборгованості, яка є предметом спору, в добровільному порядку.

В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3 % річних за період з 27.03.2013р. по 30.09.2013р. у сумі 933,90 грн. та інфляційні втрати за період з 27.05.2013р. по 31.05.2013р. в розмірі 4,83 грн. Також у відповідності до п. 8.1 договору відповідачу нараховано пеню за період з 27.04.2013р. по 30.09.2013р. в сумі 4159,47 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "По електроенергетику" постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст. ст. 24, 26 Закону України "Про електроенергетику" електропостачальники зобов'язані забезпечувати належний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2004 року між сторонами було укладено договір №150 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, згідно п. 1.1 якого постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

У відповідності до пунктів 2.2.3, 7.5 договору відповідач щомісячно оформлював рапорти про використану електроенергію та подавав їх позивачу. На підставі вказаних рапортів позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату електроенергії №150 від 18.03.2013р. на суму 136 676,09 грн., №150 від 17.04.2013р. на суму 139 856,92 грн., №150 від 17.05.2013р. на суму 98840,10 грн., №150 від 17.06.2013р. на суму 96 422,98 грн., №150 від 17.07.2013р. на суму 41117,93 грн., №150 від 16.08.2013р. на суму 30921,18 грн., №150 від 17.09.2013р. на суму 85628,84 грн., а всього на загальну суму 629464,04 грн.

Порядок розрахунків визначений п. 8.1 договору, згідно якого розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період до 1 числа розрахункового періоду 100% оплату для забезпечення потреб екологічної броні. Остаточний розрахунок за електроенергію проводиться при оплаті першого платіжного доручення у наступному розрахунковому періоді на підставі одержаного рахунку. При цьому сума оплати визначається у відповідності з плановим (очікуваним) споживанням електроенергії наступного періоду з урахуванням сальдо розрахунків за попередній розрахунковий період. Споживач до 27 числа розрахункового періоду здійснює 100 % оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3 операційних дні з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок постачальника.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за надані послуги електропостачання на суму 476 299,93 грн. Однак, оплата за спожиту електроенергію в кожному місяці (березень - вересень 2013р.) здійснювалася з порушенням строків, визначених договором (до 27 числа розрахункового періоду). Станом на 01.10.2013р. заборгованість за спожиту електроенергію становить 153 164,11 грн. Відповідачем не подано в матеріали справи доказів сплати заборгованості, що є предметом спору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору № 150 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 29.09.2004р. в частині неналежного виконання зобов'язань з оплати спожитої електроенергії. Тому позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача з приводу того, що несвоєчасна оплата електроенергії є наслідком затримки бюджетного фінансування, в зв'язку з чим відповідач просить відмовити в позові, судом до уваги не приймаються, оскільки в силу ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, яка є обов'язковою в силу ст. 111-28 ГПК України, а також в постановах Вищого господарського суду України від 27.03.2013р. у справі № 8/348, від 19.11.2012р. у справі № 5015/166/12).

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 8.1 договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційні.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 27.04.2013р. по 30.09.2013р. в сумі 4159,47 грн. Нарахування пені здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Однак, при перерахунку суми пені судом встановлено, що період нарахування починається з 28-го числа кожного місяця, в якому мало місце прострочення оплати, оскільки відповідно до п.8.1 договору, 100% оплата за фактичними показами приладів обліку електроенергії повинна була здійснюватись до 27 числа розрахункового періоду. Тому позивачем безпідставно нараховано пеню на заборгованість за 27-е число кожного місяця. Отже, розмір пені за заявлений позивачем період складає 4028,20 грн. В стягненні 131,27 грн. (4159,47 - 4028,20) необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 933,90 грн. Нарахування 3 % річних здійснено за період з 27.03.2013р. по 30.09.2013р. по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період. Однак, з врахуванням строків оплати, визначених п. 8.1 договору, позивачем безпідставно нараховано 3 % річних на заборгованість за 27-е число кожного місяця. Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що обґрунтованим є нарахування 3 % річних в розмірі 887,98 грн.

Також позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 27.05.2013р. по 31.05.2013р. в розмірі 4,83 грн.

Судом враховується, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ по справі № 16/5025/1011/12 від 20.02.2013р.). Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати лише за 5 днів, у їх стягненні слід відмовити, в зв'язку з безпідставністю.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 158 080,29 грн., в тому числі: 153 164,11 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 4 028,20 грн. - пеня, 887,98 грн. - 3 % річних. У стягненні 131,27 грн. пені, 4,83 грн. інфляційних втрат, 45,92 грн. 3 % річних слід відмовити.

Судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (99,89 %)

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електричних мереж м. Кам'янець - Подільський до Управління освіти і науки Кам'янець - Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський про стягнення 158262,31 грн., в тому числі 153 164,11 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 4159,47 грн. - пеня, 4,83 грн. - інфляційні втрати, 933,90 грн. - 3 % річних задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти і науки Кам'янець - Подільської міської ради (м. Кам'янець-Подільський, вул.Північна, 96А, код 02146937) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електричних мереж (м.Кам'янець - Подільський, Голосківське шосе, 8, код 22764672) 153 164,11 грн. (сто п'ятдесят три тисячі сто шістдесят чотири гривні 11 коп.) заборгованості за активну електричну енергію, 4 028,20 грн. (чотири тисячі двадцять вісім гривень 20 коп.) пені, 887,98 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 98 коп.) 3 % річних, 3 161,77 грн. (три тисячі сто шістдесят одна гривня 77 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 131,27 грн. пені, 4,83 грн. інфляційних втрат, 45,92 грн. 3 % річних відмовити.

Повне рішення складено 24.12.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Кам'янець - Подільський, Голосківське шосе, 8), 3 - відповідачу (м. Кам'янець - подільський, вул.Північна, 96а) - рекомендованим.