Ухвала суду № 36332614, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 820/4999/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.

представника позивача Шмать Т.М.

представника відповідача Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 820/4999/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Галон"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. позов ТОВ "Компанія "Галон" задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.07.2011 р. №0000632307, №0000622307 та від 02.11.12 року №0000992307, № 0001092307.

В іншій частині в задоволені позову - відмовлено.

ДПІ у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог зазначає про безпідставне відхилення судом висновків податкового органу про безтоварність угод позивача, неврахування актів податкових перевірок по контрагентам, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції з мотивів, викладених в сказі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив задоволенні скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, надав письмові пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Компанія "Галон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 20.06.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 2552/23-3/36988374 від 04.07.2011 р. (т.1, а.с. 7-22).

За висновками акту податкової перевірки позивачем порушено:

ч.1 ст.203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Компанія "Галон" зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, внаслідок чого вказані операції є нікчемними.

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму валових витрат у 1 кварталі 2011 року у сумі 333 333,00 грн.

п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по рядку (10.1 - 17) всього у сумі 66 666,00 грн., в т.ч у березні 2011р. - на суму 66 666,00 грн.

19.07.2011 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000632307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 82 671, 00 грн. (основний платіж 82 670, 00 грн. та штрафні санкції - 1 грн. (т.1, а.с. 23).

№ 0000622307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 66 667,00 грн. (основний платіж 66 666,00 грн., штрафні санкції - 1 грн.) (т. 1, а.с. 24).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА в Харківській області вище вказані податкові повідомлення рішення залишені в силі, позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток - на 8 263,00 грн. з ПДВ у сумі 41 813,00 грн., у в'язку із чим відповідачем винесено повідомлення-рішення від 02.11.2012 р. № 0000992307, № 0001092307 (т. 1, а.с. 25, 26, 28зворот).

Підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій по ПДВ та податку на прибуток є висновок відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "НПК Стройсервиселєктро" та ПП "Український центр екології" у період з 01.02.2011 р. по 20.06.2011 р., порушення контрагентами позивача приписів господарського, цивільного законодавства, фіктивність підприємств контрагентів позивача та, як наслідок неправомірне формування позивачем податкового кредиту, валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні зобов'язання з прибуткового податку підприємства.

В якості доказів безтоварності господарських операцій відповідач посилається на висновки актів податкових перевірок ТОВ "НПК Стройсервиселектро" № 1388/1800/32869981 від 29.04.2011 р. та № 2347/1800/32869981 від 07.06.2011 р. , а також ПП "Український центр екології" № 1738/18/36627363 від 06.06.2011 р. та вирок суду.(т. 3, а.с. 186-213).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність господарських операцій, висновки відповідача про порушення вимог податкового та іншого законодавства є безпідставними, тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі таких висновків, підлягають скасуванню.

Судом встановлено, 05.01.2011 р. між ТОВ "НПК Стройсервисэлекро" (постачальник) та ТОВ "Компанія "Галон" (покупець) укладено договір поставки №05/01-11-М, за умовами якого позивач придбав дизельне паливо. (т.1. а.с. 52).

На підтвердження виконання договору позивачем як до перевірки відповідачу та і суду надано податкові накладні, накладні на товар, платіжні доручення товарно-транспортні накладні.

З вказаних первинних документів вбачається, що поставка товару відбулася окремими партіями, що підтверджується копіями рахунків, податковими накладними, видатковими накладними (т.1, а.с. 59-75, 100-116).

Фізичне переміщення товару здійснено за рахунок ТОВ "НПК Стройсервисэлекро" залученими первізниками ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3 що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів форми 1-ТТН (т.1, а.с. 76-79; т.6, а.с 160-179).

На кожний факт поставки надавався паспорт якості на дизельне паливо. Паспорти містять печатку ПАТ «Лисичонської нафтової інвестиційної компанії» яка здійснювала технічний контроль в момент наповлення баків машин транспортування. В момент передачі дизельного палива покупцю вказані паспорти були підставою підтвердження належної якості дизельного палива та відповідності обсягу поставки (т.1, а.с. 98-99).

Приймання дизельного палива зі сторони позивача здійснював директор ТОВ "Компанія "Галон" особисто на підставі вказаних паспортів якості, документи щодо прийняття поставленого товару при цьому не складалися.

Вказане не суперечить п. 4.2.2.1. 4.3.5.1., 4.3.5.2. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 N 281/171/578/155.

Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено у безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про прийняття до виконання (т.1, а.с. 142-146, 159-198).

Зазначена операція відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю . (т.3, а.с 224-229).

Судом також встановлено, що між 01.04.2011 р. ПП "Український центр екології" (далі - ПП "УЦЕ") (постачальник) і ТОВ "Компанія "Галон" (покупець) укладено договір поставки №01/04-11-МО, за умовами якого позивач придбав дизельне паливо. (т.1, а.с 117-121)

На підтвердження реальності операцій поставки як до перевірки так і до суду позивачем надано видаткові, податкові накладні, рахунки на оплату, накладні на товар (т.1, а.с 123-134; т.4, а.с. 179-219).

Фізичне переміщення палива здійснено залученими перевізниками ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3 за рахунок продавця, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів форми 1-ТТН (т.1, а.с. 135-137; т.6, а.с. 182-184).

На кожний факт поставки надавався паспорт якості на дизельне паливо. Паспорти містять печатку ПАТ «Лисичанської нафтової інвестиційної компанії» яка здійснювала технічний контроль в момент наповнення баків машин транспортування. В момент передачі дизельного палива покупцю вказані паспорти були підставою підтвердження належної якості дизельного палива та відповідності обсягу поставки.

Приймання дизельного палива зі сторони позивача у кожному випадку здійснював директор ТОВ "Компанія "Галон" особисто на підставі вказаних паспортів якості, документи щодо прийняття поставленого товару при цьому не складалися.

Вказане не суперечить п. 4.2.2.1. 4.3.5.1., 4.3.5.2. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 N 281/171/578/155.

Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено у безготівковий спосіб, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про прийняття до виконання (т.1, а.с. 147-158).

В бухгалтерському обліку зазначена операція позивачем відображена, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю . (т.3, а.с 230).

В судовому засіданні встановлено, що поставки дизельного палива за договорами від 01.04.2011 р. 05.01.2011 р. здійснено з пункту навантаження в Луганській області, м. Лисичанськ до пункту розвантаження в м. Харкові, вул. Плиткова, 12, де знаходяться ємності надземні та цистерна підземна для зберігання ГСМ, що використовуються позивачем на підставі договору оренди № 05/01/11 від 05.01.2011 р. на підставі акту приймання-передачі (т.1, а.с. 210-214).

Дизельне паливо, отримане позивачем від ТОВ «НПК Стройсервисэлекро» та ПП "УЦЕ" використано у власній господарській діяльності, а саме, реалізовано ТОВ "Паритет-Агротрейд" ТОВ "Блейз Інвест", ТОВ "Атекс", ТОВ "Куряжській завод силікатних виробів", ТОВ "Агрофірма Діброва", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Ельтан" , ТОВ "Автоінсервіс", ФОП ОСОБА_7, ТОВ "АТП-1997" , ТОВ "Агробізнес ТСК" , ТОВ "Агрофірма Біловоди" , ТОВ "Агрофірма Маяк", ТОВ "Петроль РЗС", ТОВ "Північ Ойл" , ТОВ "Дельта" , ТОВ "ТД С.К.С.М.", ТОВ "КФ", ФОП ОСОБА_8 та ін., що підтверджується копіями відповідних договорів поставки нафтопродуктів, та первинними документами, складеними на їх підставі (т.1, а.с. 215-250; 2 том; 3 том, а.с. 1-21).

Судом також встановлено, що від 01.12.2010 р. ТОВ "НПК Стройсервисэлектро" (виконавець) та ТОВ "Компанія "Галон" (замовник) уклади договір №11, за яким позивач отримав інформаційні послуги щодо моніторингу дрібнооптового ринку нафтопродуктів м. Харкова та інформаційні послуги по моніторингу мереж АЗС м. Харкова та Харківського району за січень-березень 2011 року. (т.3, а.с. 21-23).

На підтвердження виконання договору, як суду так і до податкової перевірки , позивачем надано акти надання інформаційних послуг, з яких вбачається, що моніторинг виконавцем здійснювався по параметрам: зміна цін за січень-березень 2011 р., дрібнооптовий ринок нафтопродуктів січень-березень 2011 р. , податкову накладну та платіжні доручення .(т.3, а.с. 24-29).

Фактичне виконання послуг (збір та аналіз інформації), а також передача їх результатів позивачу підтверджується наданими суду роздрукуваннями таблиць коливань вартості пального по АЗС м. Харкова за приналежністю реалізаторів пального, а також моніторингові дані з приводу попиту та пропозиції по ринку АЗС в Харкові та Харківської області. (т.3, а.с. 30-179).

Як встановлено в судовому засіданні, комерційний результат від отриманої позивачем послуги відображено по фінансових та торгових звітах позивача за період 1-2 квартал 2011 р., представник позивача обґрунтував такий результат збільшенням обсягів продажу та розширенням збуту нафтопродуктів підприємством позивача, зокрема при продажі дизельного палива придбаного позивачем у ТОВ «НПК Стройсервисэлекро» та ПП "УЦЕ" (т. 6, а.с. 91-96).

Судом встановлено, що на момент укладення та виконання угод поставки та надання послуг позивач та його контрагенти мали повний обсяг правосуб'єктності юридичних осіб, були платниками ПДВ.

Основним видом діяльності по КВЕД ТОВ "Компанія "Галон є оптова торгівля паливом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому, у відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, у відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідні положення містить Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно п.198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення витрат по придбанню товарів та послуг до складу валових витрат, формування на цій підставі витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток, податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість, є факт придбання таких товарів, послуг із метою використання в господарській діяльності, та за наявності належно оформлених податкових накладних.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди підставою для її отримання.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи, зокрема податкові накладні, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачаться, що зауважень до податкових накладних та інших документів позивача в відповідачем не зазначено. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача, не ґрунтується на оцінці вказаних доказів.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що документи подані на перевірку не досліджувалися та оцінені критично з підстави сумнівності господарських відносин позивача з ТОВ «НПК Стройсервисэлекро» та ПП "УЦЕ".

Висновок відповідача про безтоварність господарських операцій ґрунтується виключно на висновках актів перевірок складених ДПІ відносно ТОВ "НПК Стройсервиселєктро" № 1388/1800/32869981 від 29.04.2011 р. та № 2347/1800/32869981 від 07.06.2011 р. (т. 3, а.с. 196-213), а також ПП "Український центр екології" № 1738/18/36627363 від 06.06.2011.

Проте в даному випадку висновки одного суб'єкта права - ДПІ щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнаний достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки нормами Закону України "Про державну податкову службу України" податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемним.

Належних доказів в підтвердження нікчемності угод податковим органом не надано.

Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання спірних договорів, предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів, ДПІ у Київському районі м. Харкова не надано.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами до суду не надано.

Посилання ДПІ в Київському районі м. Харкова на відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин об'єктивно відхилено судом. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Що ж стосується посилань відповідача на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2012р. у справі № 1-85/11, яким засуджено ОСОБА_9 за ч.2 ст.205 КК України за придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності , зокрема ТОВ « НПК Стройсервиселектро» та ПП « Український центр екології», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначений вирок не може вважатися належним доказом, враховуючи те, що він не містить інформації щодо предмету доказування, а саме правильності формування податкового кредиту та валових витрат безпосередньо з ТОВ «Компанія Галон» , який не фігурує у цьому вироку як особа, що приймала участь в незаконному формуванню податкового кредиту .

Натомість, позивачем надано постанову старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 30.10.2013 р. про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діяннях посадових осіб ТОВ «Компнія Галон» складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 212 КК України (ухиляння від сплати податків), 366, 364 КК України (службові злочини) при здійсненні господарських операцій з ПП "Український центр екології" та ТОВ «НПК Стройсервисэлекро» період з 12.03.2010 р. по 06.12.2011р. Крім того, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 31.10.2013 р., на підставі вказаного акту органом ДПІ виносились податкові повідомлення-рішення, які скасовані в адміністративному порядку.

Доводи апеляційної скарги про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимим, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.

Відповідачем не надано доказів відсутності поставлених ТМЦ на користь позивача в натурі, використання ТМЦ не за призначенням тощо. Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій є безпідставним.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 820/4999/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.