Ухвала суду № 36329427, 25.12.2013, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/1126/13-ц

Провадження № 2/731/273/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року смт. Варва

суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянув заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 року представник «ПАТ КБ «Надра» звернувся до Варвинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з матеріалами цивільного позову до суду було подано і заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачам, мотивуючи тим, що невжиття відповідних заходів забезпечення в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи №731/1126/13-ц та заяву про забезпечення позову, суддя вважає, що вимоги позивача стосовно забезпечення позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положенням ч.2 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.п.2,3 ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оцінюючи обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту, суд вважає, що вони заявлені без врахування розумності, обґрунтованості і адекватності таких вимог щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, як вбачається з заяви про забезпечення позову представником позивача не надано ідентифікуючих даних та будь-яких інших відомостей в підтвердження наявності у відповідачів будь-якого майна чи грошових коштів, на які він просить накласти арешт. Стосовно факту відсутності будь-яких відомостей перебування у власності відповідачів майна чи коштів власне зазначено і самим позивачем в заяві про забезпечення позову.

Договір «Автопакет» № 15/РП/65/2008-840 від 23.01.2008 року в якому зазначено про належність відповідачу ОСОБА_1 транспортного засобу «ВАЗ 21154» також не може бути прийнято як належний доказ наявності в неї даного майна, оскільки жодних даних про перебування у власності відповідача даного транспортного засобу до суду не надано. Будь-якого клопотання, в порядку ст.ст.133-135 ЦПК України, в разі неможливості надання даного доказу, позивачем заявлено не було та не зазначено причин неможливості його подання.

Обставини цивільних справ з'ясовуються на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідженню та доведенню перед судом їх переконливості. Ці загальні правила процедури стосуються всіх стадій руху судової справи.

Таким чином, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачам, не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки не містить жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, в звязку з чим, у відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України, підлягає безумовному поверненню заявникові.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а ухвалу яку було постановлено без участі особи, яка її оскаржує протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області ОСОБА_3