Ухвала суду № 36327076, 26.11.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/424/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б. Провадження № 22-ц/789/1021/13 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів - Шевчук Г. М., Бершадської Г. В.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю сторін - ОСОБА_1 -

ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи тим, що 18 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за №ML-E00/016/2008, за яким позивач надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі у сумі 19000,00 доларів США зі сплатою 5,99 % річних та з кінцевим погашенням до 17 лютого 2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №ML-Е00/016/2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки від 18 лютого 2008 року №SR-Е00/016/2008, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідають як солідарні боржники, та укладено договір іпотеки від 18 лютого 2008 року PML-E00/016/2008.

20 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передало права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна".

Просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість в сумі 7911471,18 грн., посилаючись на те, що відповідачі взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту не виконують.

Рішенням Підволочиського районного суду вирішено: "Позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 - задовольнити частково.

"Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість в розмірі 32216,63 доларів США що еквівалентно 257507,53 грн. станом на 26 лютого 2013 року.

В рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в розмірі 32216,63 доларів США що еквівалентно 257507,53 грн. станом на 26 лютого 2013 року, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на належний ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул Зарічна, будинок № 106 а в селі Городниця Підволочиського району Тернопільської області, шляхом його продажу на прилюдних торгах."

В апеляційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просить рішення суду від 20 травня 2013 року змінити і стягнути з ОСОБА_1 в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2008 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказав, що суд невірно застосував п. 4 ст. 559 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки згідно п.3.1 статті Договору поруки кредитор має право, в випадку невиконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 18 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №ML-E00/016/2008, за яким позивач надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі у сумі 19000,00 доларів США зі сплатою 5,99 % річних та з кінцевим погашення до 17 лютого 2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №ML-00/016/2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки від 18 лютого 2008 року №SR-Е00/016/2008, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідають як солідарні боржники, та договір іпотеки від 18 лютого 2008 року PML-E00/016/2008, згідно умов якого ОСОБА_1 передав іпотеку Банку житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою вул. Зарічна, будинок № 106а, що в селі Городниця Підволочиського району Тернопільської області.

20 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передало права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна".

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, в порушення умов кредитного договору та вимог вищевказаного Закону, свої зобов'язання не виконує.

Так станом на 26 лютою 2013 року заборгованість склала 791 471.18 гривень, що складається з:

16783,24 доларів США - залишок заборгованості за кредитом.

5433,39 доларів - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 17.08.2010 р. по 26.02.2013 року

76803,91 доларів США - пеня за прострочення виконання боргових зобов'язань.

Вказана заборгованість стверджується розрахунком наданого позивачем.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Суму заборгованості суд стягнув з ОСОБА_3 з вищенаведених підстав.

Вищевказані висновки суду сторони не оскаржували.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, як з поручителя.

Для вирішення спірних правовідносин суд першої інстанції вірно керувався правилами ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до цього Закону, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення поруки.

Згідно роз'яснень, даних в п. 24 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору поруки не був визначений та ЗАТ «ОТП Банк» використав своє право на дострокове повернення кредиту, надіславши 30.07.2010 року за вих. №22-2/725399 поручителю ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за вищевказаним Кредитним договором.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ЗАТ «ОТП Банк» не скористався наданим йому правом звернення до суду про погашення заборгованості поручителем за Кредитним договором у строки визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України, а подав позов лише в березні 2013 року.

Доводи апелянта про те, що суд невірно застосував до спірних правовіднсин п. 4 ст. 559 ЦК України є безпідставними.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і правомірно відмовив у позові "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала колегії може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач