Вирок № 36319761, 28.02.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1414/6133/2012 р.

Провадження № 1/488/100/2013 р.

В И Р О К

іменем України

28.02.2013 рокуКорабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Непши О.І.,

при секретарі Піроженко А.О.,

за участю прокурора Омеляна В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Ольгополь Єланецького району Миколаївської області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, неодружений, місця реєстрації не має, фактично мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул.Урожайна, 88,

раніше судимий:

- 15 квітня 1992 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ст.140 ч.2, ст.81 ч.2, ч.3, ст.81, ст.17, ст.215-3 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 30 липня 1993 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.45 КК України умовно з випробуванням на 2 роки;

- 15 вересня 1993 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ст.81 ч.3, ст.43 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 17 жовтня 1996 року у звязку з відбуттям строку покарання;

- 11 березня 1999 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.206 ч.1, ст.17, ст.215-3 ч.3, ст.42 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 14 грудня 2004 року у звязку з відбуттям строку покарання;

- 05 лютого 2007 року Ленінським районним судом м.Миколаєва за ст.186 ч.2, ст.152 ч.1, ст.153 ч.1, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 17 лютого 2011 року у звязку з відбуттям строку покарання;

- 13 червня 2012 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ст.122 ч.1, ст.153 ч.2, ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

В січні 2006 року (більш точної дати та часу встановити не вдалося) ОСОБА_1 у невстановленої особи жіночої статі за місцем її проживання незаконно придбав патрони у кількості 18 штук калібру 7, 62 мм. і 12 штук калібру 5, 6 мм., які являються виготовленими промисловим способом придатними до стрільби бойовими припасами.

Після чого, зберігаючи бойові припаси при собі, ОСОБА_1 на маршрутному таксі незаконно перевіз їх до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, де продовжив зберігати.

17 лютого 2011 року, ОСОБА_1, попередньо взявши із собою вказані патрони у кількості 30 штук, на маршрутному таксі направився за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_2 за адресою: м.Миколаїв, вул.Артема, 1-Б, кім.181.

Там, ОСОБА_1 незаконно передав вказаній особі пакет, в якому знаходились зазначені патрони, на зберігання, при цьому не сповістивши її про вміст пакету.

28 вересня 2012 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 в службовому кабінеті Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, розташованого по вул.Янтарній, 64, в м.Миколаєві, добровільно здала працівникам міліції патрони в кількості 30 штук, що є бойовими припасами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що в січні 2006 року він знаходився за адресою: м.Миколаїв, вул.Артема, 1-б, в гостях. Там він познайомився з дівчиною (власницею житла), в неї при собі були патрони в кількості біля 30 штук різних видів, що залишилися їй від чоловіка, який відбував покарання в місцях позбавлення волі. Він попросив її віддати їх йому в якості сувенірів, на що вона погодилася. Він привіз патрони додому на вул.Урожайну, 88, де і зберігав. В лютому 2006 року він був затриманий, в подальшому засуджений, звільнився в лютому 2011 року. Після звільнення він приїхав додому, забрав патрони та поїхав до співмешканки за адресою: м.Миколаїв, вул.Артема, 1-б. Він віддав їй патрони, загорнуті у непрозорий поліетиленовий пакет, і сказав, аби вона його заховала. Про вміст пакету він не повідомляв. В подальшому він знову був затриманий. Про те, що виявлені патрони, він дізнався від працівників міліції.

Крім показань підсудного, його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Як слідує з протоколу огляду місця події від 28 вересня 2012 року з фототаблицею, ОСОБА_2 у приміщенні Корабельного РВ добровільно видані 30 патронів (а.с.5-6).

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 16 жовтня 2012 року № 1351 патрони, видані ОСОБА_2, та надані на дослідження, є боєприпасами: пять патронів 7, 62-мм. гвинтівковими патронами, спорядженими трасуючою кулею; чотири патрони 7, 62-мм. патронами зразку 1943 року; шість патронів 5, 6-мм. спортивно-мисливськими гвинтівковими патронами кільцевого запалення. Патрони виготовлені промисловим способом і придатні до стрільби (а.с.26-29).

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, і кваліфікує його дії як придбання, носіння, зберігання і передачу вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

При цьому, суд вважає необхідним виключити з кваліфікації дій підсудного, що дана органами досудового слідства, перевезення бойових припасів, оскільки воно не охоплюються диспозицією відповідної норми кримінального закону.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд бере до уваги те, що останній вчинив умисний злочин, який на час вчинення законом був віднесений до категорії середньої тяжкості. При цьому ОСОБА_1 неодноразово судимий.

В той же час суд враховує, що підсудний в ході розгляду справи повністю визнав провину у вчиненому злочині та покаявся, за місцем проживання характеризується задовільно.

З урахуванням сукупності вказаних обставин суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції відповідної статті кримінального закону, та згідно із ч.4 ст.70 КК України, призначаючи остаточне покарання, застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до правил, визначених ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

В порядку ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2012 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк девять років.

Строк відбування ОСОБА_1 покарання відповідно до вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2012 року обраховувати з 18 лютого 2011 року.

До набрання вироком законної сили обрати засудженому запобіжний захід у виді тримання під вартою у Миколаївському слідчому ізоляторі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області передбачені ст.91 КПК України судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 352 (триста пятдесят дві) грн. 80 коп., які перерахувати на р/р 31251272210005 в управлінні Державного казначейства у Миколаївській області, МФО 826013, ЗКПО 25574110.

Речові докази по справі три патрони калібру 7, 62 х 54 мм., два патрони калібру 7, 65 х 39 мм., три патрони калібру 5, 6 мм., що зберігаються в камері схову речових доказів Корабельного РВ ММУ УМВС України у Миколаївській області, знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя О.І.Непша