Ухвала суду № 36318837, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13039/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2013 року №16826552208 та №16926552208,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2013 року №16826552208 та №16926552208 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки позивачем до податкового органу було надано копії усіх первинних документів за запитуваний період, що підтверджують факт виникнення господарських правовідносин, тому суми податку на додану вартість до податкового кредиту були включені правомірно, на підставі виписаних контрагентами податкових накладних.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Екватор-Експрес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року, за результатами якої складено акт від 05 липня 2013 року №56/26-55-22-08/37449850, в якому встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 32710,00 грн., у тому числі за травень 2012 року - 5060,00 грн., жовтень 2012 року -27650,00 грн.; порушення п.200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму залишку від'ємного значення подану на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду, що відображено в р.24 декларації з ПДВ за листопад 2012 року на суму 9039,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що посадовими особами ТОВ «Екватор Експрес» до перевірки не надано податкові накладні, виписані підприємствами-постачальниками та які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в квітні 2012 року, травні 2012 року, липні 2012 року, серпні 2012 року на загальну суму 41748,91 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 1700,00 грн., травень 2012 року - 5400,00 грн., липень 2012 року - 18999,97 грн., серпень 2012 року - 15648,94 грн., згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

На підставі акту перевірки №56/26-55-22-08/37449850 від 05 липня 2013 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року №16826552208, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40888,00 грн., у тому числі 32710,00 грн. за основним платежем та 8178,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №16926552208, згідно якого за порушення п.200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду «рядок 24 Декларації з податку на додану вартість» у розмірі 9039,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки позивачем не було надано під час перевірки усі необхідні первинні документи, зокрема податкові накладні, а тому позивач неправомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п.85.2, 85.4 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Разом з цим, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платник податків зобов'язаний надати під час перевірки податкові накладні на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за відповідний період. У разі відсутності у позивача податкових накладних під час перевірки вважається, що вони відсутні та, відповідно, податковий кредит є таким, що не підтверджений.

Згідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В силу п.44.7 ст.44 Податкового Кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Екватор-Експрес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року, за результатами якої складено акт від 05 липня 2013 року №56/26-55-22-08/37449850, в якому було встановлено, серед іншого, що посадовими особами ТОВ «Екватор Експрес» до перевірки не надано податкові накладні, виписані підприємствами-постачальниками та які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в квітні 2012 року, травні 2012 року, липні 2012 року, серпні 2012 року на загальну суму 41748,91 грн., у тому числі за квітень 2012 року - 1700,00 грн., травень 2012 року - 5400,00 грн., липень 2012 року - 18999,97 грн., серпень 2012 року - 15648,94 грн., згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено наявності у платника та надання під час перевірки податкових накладних та вчинення дій щодо їх надання у вищенаведеному порядку після складання акту перевірки від 05 липня 2013 року №56/26-55-22-08/37449850 та до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим податкові накладні, зазначені в акті перевірки, в силу закону вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення звітності, внаслідок чого спірні суми податкового кредиту сформовані у період їх декларування безпідставно та податок на додану вартість по відсутнім податковим накладним не підлягав включенню до складу податкового кредиту цього періоду, що давало податковому органу підстави для висновку про завищення на зазначені суми сум податкового кредиту та, відповідно, для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, позивачем не надано опису, реєстру, будь-яких інших документів, які б засвідчували передачу під час перевірки податкових накладних, які визначені в акту перевірки, як відсутні, не надано і доказів відмови ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від прийняття податкових накладних.

Як вбачається з супровідного листа позивача від 05 липня 2013 року №1, останнім в день підписання акту перевірки до канцелярії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві було надано лише оборотно-сальдову відомість по рахунку №631 та оборотно-сальдову відомість по рахунку №361, натомість, належних та допустимих доказів щодо надання відповідачу податкових накладних, виписаних контрагентами-постачальниками, не надано.

Разом з тим, надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні, виписані контрагентами-постачальниками, які зазначені в акті перевірки, не свідчать про наявність таких податкових накладних у позивача на час включення податку на додану вартість до податкового кредиту, а також на час перевірки. Крім того, частина податкових накладних зазначена як копія екземляру продавця, інші передані супровідними листами після проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджує факт їх відсутності у позивача на час перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №16826552208 та №16926552208 від 17 липня 2013 року, які прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено наявності зазначених в акті перевірки податкових накладних на час включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та на час перевірки, а також надання податкових накладних під час проведення документальної перевірки відповідно до ст.85 Податкового кодексу України, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор Експрес» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.