Ухвала суду № 36318549, 10.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3375/13 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/7224/13 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.В., Павлишина О.Ф.,

секретаря Мариняк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановила:

26 березня 2013 року позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскаржуваною ухвалою від 01.04.2013 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалу оскаржила відповідач ОСОБА_2

В апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права щодо дотримання правил підсудності. Зокрема, відповідно до ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Стверджує, що боржником за кредитним договором виступає ОСОБА_4, а апелянт виступає по такому лише поручителем. Оскільки ОСОБА_4 проживає у Залізничному районі м. Львова, тому вищевказана справа підсудна Залізничному районному суду м. Львова, що судом враховано не було.

Просить ухвалу районного суду скасувати та постановити ухвалу про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду.

Учасники розгляду справи, а саме апелянт ОСОБА_2, представник позивача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідач ОСОБА_4 будучи повідомленими належним чином про день та час розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їй поштових відправлень (а.с. 79-84), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України і підлягає розгляду у Личаківському районному суді м. Львова в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача

Таким чином, законодавець надав право позивачу на власний розсуд вибирати підсудність справ, у яких останній звертається є вимогою до декількох відповідачів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 2-5) позивач в позовній заяві зазначив відповідачем 2 фізичну особу ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за адміністративним поділом відноситься до Галицького району м. Львова.

Натомість, апелянтом не надано суду доказів про своє інше місце проживання, при цьому, адресу зазначену у позовній заяві, апелянт підтвердила в апеляційній скарзі.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

В свою чергу, у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно зокрема це позови: про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Матеріалами справи встановлено, що в забезпечення належного виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, був укладений договір іпотеки № 3219/0046/325570 від 30.10.2007 р. за яким в іпотеку банку передано індивідуальний житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, яка за територіальністю відноситься до Галицького району м. Львова (а.с. 15-18, копія договору іпотеки).

Відтак, відкриваючи провадження у даній цивільній справі районний суд, на підставі наявних у справі даних, встановив і правильно виходив з положень підсудності, передбачених у ст. 113, ч. 1 ст. 114 ЦПК України, відповідно до вимог закону відкрив провадження по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, ч. 2 ст. 305, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин