Рішення № 36315140, 12.12.2013, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/638/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 рокуЛичаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого суддіЖовнір Г. Б.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивачаОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача, третьої особи про стягнення заборгованості за Генеральною угодою №1 від 15.03.2007 року та кредитним договором від 16.03.2007 року №40/02/07 з відповідними додатками, укладених між АКБ Мрія, правонаступником всіх прав і обовязків якого являється ВТБ Банк, та ОСОБА_4, із змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами від 27.05.2008 року, від 09.06.2009 року, від 21.08.2009 року, від 01.09.2009 року, 08.04.2010 року, від 10.12.2010 року, від 10.12.2010 року, в розмірі 156511,42 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 04.05.2012 року становить 1250 510 грн. 61 коп., та складається з: суми основного боргу в розмірі 142325,99 доларів США, простроченої заборгованості по відсотках 2882,41 доларів США, поточної заборгованості по відсотках 1387,68 доларів США, пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.03.2008 року 04.05.2012 року в розмірі 8384,32 доларів США, пені за несплату відсотків по кредиту за період з 01.05.2009 року по 04.05.2012 року в розмірі 76,82 доларів США, трьох процентів річних за порушення строку повернення кредиту за період з 01.03.2008 року по 04.05.2012 року в розмірі 1440,16 доларів США та трьох процентів річних за прострочену заборгованість по відсотках за період з 01.05.2009 року по 04.05.2012 року в розмірі 14,04 доларів США.

Свої вимоги мотивує тим, що 16.03.2007 року в рамках генеральної угоди №1 між АКБ Мрія та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №40/02/07. Відповідно до умов договору позивач надав позичальнику кошти в розмірі 200000,00 доларів США з строком користування до 15.03.2012 року та сплатою відсотків за користування ним у розмірі 14% річних. В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод. Проте позичальника своїх зобовязань належним чином не виконував, кошти не повернув. В результаті порушення умов договору щодо строків користування кредитом та повного погашення боргових зобовязань за договором, розмір заборгованості позичальника станом на 04.05.2012 року становить 156511,42 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти становить 1250 510,61 гривень.

З метою забезпечення виконання зобовязання позичальника по кредитному договору, між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 1/01/п-1 від 16.03.2007р. та додаткову угоду про внесення змін до договору поруки №1/01/п-1 від 16.03.2007р.

Відповідно до вказаного договору поруки відповідач взяла на себе обовязки відповідати за зобовязання ОСОБА_4, що випливають із вказаного договору кредиту від 16.03.2007 року №40/02/07 з відповідними додатками. Однак, всупереч умов договору, позичальник ОСОБА_4 кредит не погашає, а тому просить стягнути солідарно з поручителя заборгованість по кредиту, станом на 04.05.2012р. в розмірі 156 511,42 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 04.05.2012 року становить 1250510 грн. 61 коп. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні наведеним вище. Додав, що 16.03.2007 року в рамках генеральної угоди №1 між АКБ Мрія та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №40/02/07. Відповідно до умов договору позивач надав позичальнику кошти в розмірі 200 000,00 доларів США з строком користування до 15.03.2012 року та сплатою відсотків за користування ним у розмірі 14% річних. З метою забезпечення виконання зобовязання позичальника по кредитному договору, між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 1/01/п-1 від 16.03.2007р. Позичальник кредит не погашає, а тому просить стягнути солідарно з поручителя заборгованість по кредиту, яка виникла перед позивачем.

В судове засідання відповідач не зявилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, а тому суд завершує розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні 28.10.2013 р. підтвердив факт укладення договору поруки, однак позовні вимоги заперечив, вважає, що позивачем не доведено наявність вказаної заборгованості перед банком. При цьому жодних розрахунків чи документів, які б підтверджували погашення заборгованості, суду не представив.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, пояснень чи заперечень до суду не подали, а тому суд вважає що справу слід розглянути у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2007 року між АКБ Мрія, правонаступником якого є ПАТ ВТБ Банк, та ОСОБА_4 укладено генеральну угоду №1 від 15.03.2007 року (а.с.12-13), в рамках якої також було укладено кредитний договір № 40/02/07, що стверджується копією договору (а.с.21-23).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивачем надано позичальнику грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США з строком користування до 15.03.2012 року та сплатою відсотків за користування ним у розмірі 14% річних.

Окрім цього, в подальшому між сторонами було укладено додаткові договори: Додатковий договір №1 про внесення змін до Генеральної угоди №1 від 27.05.2008 року, Додатковий договір №2 про внесення змін до Генеральної угоди №1 від 10.12.2010 року, Додаткову угоду до Кредитного договору від 03 серпня 2007 року; Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору від 09 червня 2009 року; Договір про внесення змін №2 до Кредитного договору від 21 серпня 2009 року; Договір про внесення змін №3 до Кредитного договору від 01 вересня 2009 року; Договір про внесення змін №4 до Кредитного договору від 08 квітня 2010 року; Договір про внесення змін №5 до Кредитного договору від 10 грудня 2010 року.

З врахуванням вказаних змін, позивач зобовязався надати позичальнику кошти на принципах безумовного погашення, строковості, платності, цільової спрямованості та забезпеченості в сумі 200000 доларів США із строком повернення в повному обсязі до 15.03.2012 року або достроково у випадках, передбачених договором із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,5% річних у відповідності до графіку погашення заборгованості.

Відповідно ст.ст.1049, 1054 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.530 ч.1 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 5.1. кредитного договору позичалньик зобовязаний був повернути позивачу отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

Позивачем направлявся лист вимога №1604/1700-08-2 від 08.12.2011 року про погашення заборгованості (а.с.50), проте така була залишена відповідачем без належного реагування.

Таким чином, судом встановлено, що боржник свої зобовязання за кредитним договором не виконав, в наслідок чого станом на 04.05.2012 року утворилась заборгованість: основний борг в розмірі 142325,99 доларів США, прострочена заборгованість по відсотках в розмірі 2882,41 доларів США, поточна заборгованість по відсотках в розмірі 1 387,68 доларів США.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 8.1. кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов Кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення Кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

Як вбачається із розрахунку нарахування пені (а.с.11), позивачем було нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 01.03.2008 р. по 04.05.2012 р. в розмірі 8384,32 доларів США; пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 р. по 04.05.2012 р. в розмірі 76,82 дол. США.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій (а.с.11), позивач здійснив нарахування 3% річних на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом, а саме: три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту, за період з 01.03.2008 р. по 04.05.2012 р. - 1440,16 доларів США; за порушення строку повернення відсотків за період 01.05.2009 р. по 04.05.2012 р. - 14,04 доларів США.

Відповідно до положень ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домоленістю сторін.

Згідно п.9.4 Договору про внесення змін та доповненнь №4 до Кредитного догоовру від 16.03.2007р. №40/02/07 на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим Договором, встановлюється у 3(три) роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України (а.с.41).

Враховуючи наведене та те, що судом встановлено, що позичальником порушено умови договору, тому суд вважає, що позивачем підставно нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 01.03.2008 р. по 04.05.2012 р. в розмірі 8384,32 доларів США; пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 р. по 04.05.2012 р. в розмірі 76,82 дол. США; три процентів річних за порушення строку повернення кредиту за період з 01.03.2008 року по 04.05.2012 року в розмірі 1440,16 доларів США; три процентів річних за прострочену заборгованість по відсотках за період з 01.05.2009 року по 04.05.2012 року в розмірі 14,04 доларів США.

При цьому слід врахувати, що з метою забезпечення виконання зобовязання відповідно до договору поруки №1/01/п-1 від 16.03.2007р., укладеного між АКБ Мрія, правонаступником всіх прав і обовязків якого являється ВТБ Банк, та ОСОБА_3, відповідач виступила поручителем за невиконання позичальником кредитного зобовязання (а.с.56).

Остання погодилися з умовами договору без застережень. Відповідно до умов договору поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім, цього п.1 договору поруки №1/01/п-1 від 16.03.2007р. поручитель поручається перед банком за виконання позичальника зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та битків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором №40/02/07 від 16 березня 2007р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючи основне зобовязання), надалі все разом кредитний договір (а.с.56).

Отже, слід вважати встановленим, що за невиконання позичальником умов кредитного договору відповідальність за порушення зобовязання лежить також на поручителі ОСОБА_3

Задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати в розмірі 3219 грн. 00 коп. (а.с.6 ).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 530,543,553,554, 1049, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, ЄДРПОУ 14359319, заборгованість за кредитним договором від 16.03.2007 року №40/02/07 в розмірі 156511,42 (сто пятдесят шість тисяч пятсот одинадцять) доларів США, що еквівалентно 1250510(один мільйон двісті пятдесят тисяч пятсот десять) гривень 61 коп.,

Стягнути з ОСОБА_3, в користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, ЄДРПОУ 14359319, понесені ним судові витрати судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті девятнадцять) гривень 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Жовнір Г. Б. ,