Рішення № 36308069, 19.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 2036/2-148/11 Головуючий у І інстанції - Карімов І.В.

Провадження: 22-ц/790/5666/13 Головуючий в суді ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро Південь» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро Південь», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БНТ-Фінанси», Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «НОВА», ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 26 грудня 2008 року приблизно о 18-00 год. в районі 543 км + 100м автодороги Київ- Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю Шевроле Авео реєстраційний номер НОМЕР_1, володільцем якого на підставі договору фінансового лізингу було ТОВ «Артекс-Агро Південь», під керуванням ОСОБА_5 та автомобілю Toyota Land Cruiser 120 Prado реєстраційний номер НОМЕР_2, належний ОСОБА_4, під управлінням ОСОБА_6

В результаті зіткнення вказаних транспортних засобів автомобілю Toyota Land Cruiser 120 Prado спричинені технічні пошкодження, а пасажиру цього автомобілю ОСОБА_7- тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 20 липня 2010 року ОСОБА_5 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та підданий покаранню у вигляді штрафу в дохід держави та позбавлений права керування транспортним засобом на строк один рік.

Ухвалою суду від 19 вересня 2011 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до справи залучено ВАТ «Страхова компанія «НОВА», де була застрахована цивільно- правова відповідальність ТОВ «Артекс-Агро Південь», і яка в червні 2011 року виплатила ОСОБА_4 страхову суму в розмірі 24 990 грн.

Просила стягнути з ТОВ «Артекс-Агро Південь» матеріальну шкоду в сумі 266 354 грн., судові витрати в сумі 1820 грн., а також моральну шкоду в сумі 25 000 грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 20 червня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Артекс-Агро Південь» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 235864 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн. та понесені судові витрати в сумі 2070 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Артекс-Агро Південь» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне і неправильне з»ясування, встановлення обставин, які мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначено, що сам факт перебування ОСОБА_5 в трудових відносинах з відповідачем на дає підстав вважати, що в даному випадку можливо застосовувати ст. 1172 ЦК. Позивачем не наведено жодного доказу який би прямо свідчив про те, що саме в момент ДТП ОСОБА_5 виконував свої безпосередні трудові обов'язки. Висновки автотоварознавчої експертизи №832 від 07.02.2009 не можуть бути використані при розгляді даної цивільної справи, адже відповідач не був повідомлений про проведення експертизи, висновок експерта містить суперечності, що можуть вплинути на остаточні розрахунки матеріального збитку. У висновку не визначено вартість залишків авто після ДТП. Суд першої інстанції виносить оскаржуване рішення на підставі авто-товарознавчої експертизи № 832, яку сам раніше фактично визнав неналежним доказом і погодився із відповідачем про проведення нової експертизи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 20 липня 2010 року ОСОБА_5 визнаний винним в скоєнні 26 грудня 2008 року ДТП, внаслідок якої пасажиру автомобілю Toyota Land Cruiser 120 Prado спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а вказаний автомобіль зазнав механічні пошкодження, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_5 підданий покаранню у вигляді штрафу в дохід держави та позбавлений права керування транспортним засобом на строк один рік. Цим вироком також вирішені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_7 та прокурора в інтересах держави.

Вирок суду набув законної сили та не скасований і не змінений в установленому законом порядку.

Згідно цього вироку власнику автомобілю Toyota Land Cruiser 120 Prado була спричинена матеріальна шкода в результаті пошкодження автомобіля в сумі 291344 грн. 20 коп., яка визначена висновком судової автотехнічної експертизи № 89 від 12.02.2009 року.

При цьому у висновку експерта зазначено, що так як вартість відновлюваного ремонту автомобілю Toyota Land Cruiser 120 Prado per. номер НОМЕР_2 перевищує риночку вартість автомобіля на момент пошкодження, відповідно до п.8.2 з (2), величина матеріальної шкоди приймається в розмірі ринкової вартості на момент пошкодження і складає 291 344 грн.20 коп.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно матеріалів кримінальної справи ОСОБА_5 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Артекс- Агро Південь», працював за суміщенням на посаді фінансового директора та був у відрядженні СТОВ «Балаклійське підприємство по пташинництву і користувався закріпленим за ним особисто автомобілем Шеврове Авео реєстраційний номер НОМЕР_1, володільцем якого на підставі договору фінансового лізингу № 6-11\08 від 18 вересня 2008 року було ТОВ «Артекс-Агро Південь».

Зазначені обставини підтверджуються копіями наказів директора ТОВ «Артекс-Агро Південь» від 13.12.2008 р. № 7-0 та від 25.09.2008 року за № l-о, копіями відряджень на ім'я ОСОБА_5 /а.с. 45-48/.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС\0467490 ТОВ «Артекс-Агро Південь» застрахувала свою цивільно-правову відповідальність як володільця транспортного засобу «Шевроле Авео» реєстраційний номер НОМЕР_1 в ВАТ «Страхова компанія «НОВА» з лімітом відповідальності за шкоду, спричинену майну, в сумі 25500 грн. на одного потерпілого з 01.11.2008 року до 31.10.2009 року включно /а.с. 101/.

Згідно зазначеного договору страхування та копії платіжних доручень № 0005304 від 15.06.2011 року за № 0005552 від 22.06.2011 року, за № 0005118 від 08.06.2011 року та довідки ВАТ Державний Ощадний банк України № 13 від 04.10.2011 року ВАТ СК «НОВА» виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в загальній сумі 24990 грн., тобто в межах страхової суми за виключенням франшизи. /а.с. 128, 161-164/.

Як вбачається з наряду-заказу від 10.02.2012 року, виданого ФОП ОСОБА_9 та акту сдавання-приймання робіт від 10.02.2012 року (замовник ОСОБА_6), був проведений ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser 120 Prado д.н. НОМЕР_2 і вартість цього ремонту склала 31000 грн. /а.с. 146-151/, яку замовник сплатив за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 10.02.2012 року /а.с. 145/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Артекс-Агро Південь» (як володілець джерела підвищеної небезпеки), працівник якого ОСОБА_5 скоїв ДТП, повинен відповідати перед ОСОБА_4 - власником пошкодженого транспортного засобу - відповідно до вимог п.2.ст. 1187 та п.1 ст. 1172 ЦК України.

Колегія суддів з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України

від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

В даному випадку ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser 120 Prado є економічно необґрунтованим, оскільки передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Проте, позивач провів такий ремонт, сплатив при цьому, як він стверджував, 31000 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вартості автомобіля після ДТП та належних доказів про сплачені ним кошти по проведенню ремонту (робіт та запасних частин).

За квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 10.02.2012 року ОСОБА_6 за ремонт автомобіля сплатила 31000 грн., а не позивач ОСОБА_4 /а.с. 145/.

ВАТ СК «НОВА» виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в загальній сумі 24990 грн./а.с. 128, 161-164/.

Позивачем не надано доказів про те, що саме вона сплатила 31 000 грн. за ремонт автомобіля фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9

Крім того, в розділу «запасні частини та матеріали» наряду - заказу /а.с. 146/ взагалі не вказано вартості запасних частин та матеріалів, які були використані при ремонті.

В судовому засіданні Апеляційного суду Харківської області було з'ясовано, що на даний час автомобіль позивачем відновлений та переданий за довіреністю іншій особі і у користуванні позивача не перебуває.

Таким чином, позивач не надав доказів вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди та належних доказів про витрачені на відновлення автомобіля кошти позивач не довела розміру заподіяної їй шкоди. Посилання суду першої інстанції на ст. 64 ЦПК України колегія вважає помилковим, оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 286 КК України наступає за заподіяння тілесних ушкоджень, а не майнової шкоди. До розгляду у кримінальній справі відповідач не залучався, а органами досудового слідства не з»ясовувалась вартість автомобіля після ДТП з урахуванням того, що відповідач має право на отримання цього автомобіля у разі сплати позивачу його ринкової вартості.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артекс-Агро Південь» задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 20 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення. У позові ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -