Ухвала суду № 36307835, 05.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 2014/4662/2012 Головуючий у І інстанції - Нестерцова Н.В.

Провадження: 22-ц/790/5464/13 Головуючий в суді ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору № 2 від 19.07.2010 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, остання отримала кредит в сумі 60 000 грн. на споживчі потреби на строк 120 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 18.07.2020 року з зобов'язанням сплачувати 24,0 % річних за користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_5 зобов'язалась належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, повернути кредит в сумі 60000 грн., точно, в строки обумовлені кредитним договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по договору, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у кредитному договорі.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №2/2 від 19.07.2010 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором.

Зазначав, що ОСОБА_5 зобов'язання щодо виконання умов договору в частині своєчасного погашення суми кредиту та сплати процентів за користування ним не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредитному договору №2 від 19.07.2010 року, яка станом на 11.12.2012 року складає 73875 грн. 10 коп., з яких 56075,81 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 15610,93 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 2188,36 грн. - нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків.

Просив стягнути з поручителя ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №2 від 19.07.2010 року у розмірі 73875,10 грн. та судові витрати.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 09 липня 2013 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10020/0463 філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 2 від 19.07.2010 року у розмірі 73 875 грн. 10 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2013 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення за кредитним договором № 2, тобто вже вжито заходи для погашення заборгованості. Всупереч положень ст. 131 ЦПК України позивач надала свої докази після початку розгляду позову по суті.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем надані докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладенням кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, наявності у ОСОБА_5 невиконаних зобов'язань за кредитним договором і обов'язку ОСОБА_4 відповідати перед банком за повернення отриманих ОСОБА_5 у кредит коштів.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що 19.07.2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПAT «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №2, за умовами якого ОСОБА_5 отримала споживчий кредит у розмірі 60000 грн. на споживчі потреби на строк 120 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 18.07.2020 року з зобов'язанням сплачувати 24,0 % річних за користування кредитом /а.с. 18-20/.

Відповідно до додаткового договору №1 до кредитного договору №2 від 19.07.2010 року, укладеного 11.12.2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, сторони домовились викласти в п.1.2, п.1.6, термін остаточного погашення кредиту в наступній редакції: «не пізніше 11.12.2012 року» та виключити з кредитного договору №2 від 19.07.2010 року п.5.2 «За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,07 % від несплаченого платежу, за кожен день прострочення» /а.с. 106/.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19.07.2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 був укладений договір поруки №2/2 згідно з яким ОСОБА_4 взяв на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язаннях боржника за кредитним договором №2 від 19.07.2010 року /а.с.23/.

Виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором №2 від 19.07.2010 року забезпечено, також, іпотечним договором №2/1, укладеним з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 /а.с. 24-27/.

Згідно розрахунків, наданих позивачем, ОСОБА_5 станом на 11.12.2012 року має загальну заборгованість за кредитним договором - 73875,09 грн., в тому числі: 52880,46 грн. - заборгованість за кредитом; 3195,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1470,84 грн. - заборгованість по відсоткам; 14140,09 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам; 2188 грн. 35 коп. - пеня по простроченому кредиту та відсоткам /а.с.4/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що позивачем вже вжито заходи для погашення заборгованості, а саме рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2013 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення за кредитним договором № 2 є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена, а тому у позивача немає перешкод для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту.

Доводи апелянта про те, що всупереч положень ст. 131 ЦПК України позивач надала свої докази після початку розгляду позову по суті є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем докази після початку розгляду позову по суті не призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Судді колегії -