Ухвала суду № 36307476, 16.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 121/8877/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.

"16" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіГорбань В.В. СуддівМакарчук Л.В., Павловської І.Г. При секретаріУсеїновій Н.У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання частково недійсним договору іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

10 жовтня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання частково недійсним договору іпотеки. Вимоги мотивовані тим, що 12.05.2005 року між нею та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 1709/314-309 /р/. На підставі зазначеного договору позивач фінансував будівництво однокімнатних апартаментів, в осях 8-10, на 1 поверсі у корпусі 14, блок «Д», загальною проектною площею 35,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 3.1 договору передбачено, що пайщик зобов'язується у якості внеску у спільну діяльність внести грошовий внесок /пай/ у розмірі 80550 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ у строк до 20.02.2007 року. ОСОБА_6 повністю сплатила пайовий внесок, що підтверджується довідкою ТОВ фірма «Консоль ЛТД» від 18.09.2013 року. Пунктом 3.7 договору передбачено, що після внесення внеску у спільну діяльність у вигляді грошових сум, пайщик, тобто ОСОБА_6, повністю набуває право на пайову участь у будівництві, а фірма втрачає право розпорядження зазначеною часткою без згоди пайщика. Незважаючи на це, 13.08.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ТОВ фірма «Консоль ЛТД» передає в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно, а саме об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 2.1.1 договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі. Посилається на те, що в порушення умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва ТОВ фірма «Консоль ЛТД», без отримання згоди ОСОБА_6, передало а ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» прийняло в іпотеку нерухоме майно, до складу якого входить частка позивачки, що належить їй на праві спільної часткової власності. На підставі ст.ст.386, 578, ч. 1 ст. 215 ЦК України просить визнати недійсним договір іпотеки від 13.08.2007 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» в частині передачі ТОВ фірма «Консоль ЛТД» в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» приміщення № 5 у корпусі № 14 блок «Д» на першому поверсі загальною площею 33 кв.м з 1/2 прилеглої лоджії Д2 площею 7,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, реєстровий № 515, від 13 серпня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в частині передачі в іпотеку приміщення № 5 в корпусі № 14 блок «Д» на першому поверсі, загальною площею 33 кв.м, з 1/2 прилеглої лоджії Д 2, площею 7,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в рівних частках на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі у розмірі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що договором іпотеки порушуються майнові права позивачки, оскільки предмет іпотеки включає частку, яка має бути передана їй у власність як учаснику спільної діяльності за договором пайової участі у будівництві житлового комплексу.

Колегія суддів погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які відповідають обставинам справи, яку вирішив відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2005 року між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва пансіонату сімейного типу № 1709/314-303 (р).

За умовами цього договору сторони домовились про спільну діяльність для досягнення спільної мети, а саме: будівництво та введення об'єкту нерухомості в експлуатацію.

Згідно з п. 3.1. цього договору ОСОБА_6 зобов'язалася внести суму пайового внеску в сумі 80550 доларів США в строк до 20.02.2007 р., в свою чергу ТОВ фірма «Консоль ЛТД» прийняло на себе зобов'язання завершити будівництво та виділити із спільної часткової власності в натурі ОСОБА_6 її частку у вигляді - однокімнатних апартаментів в осях 8-10, на першому поверсі в корпусі № 14, блок «Д», загальною проектною площею 35,8 кв.м (п. 3.2. Договору). При цьому, згідно із укладеного сторонами договору вбачається, що діяти ТОВ фірма «Консоль ЛТД» зобов'язалась, зокрема, за допомогою залучених нею позиковими коштами на підставі укладених договорів із третіми особами у межах її частки у спільній частковій власності відповідно до ст. 361 ЦК України.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що строк закінчення будівництва - І квартал 2007 року.

Згідно довідки ТОВ фірма «Консоль ЛТД» від 18.09.2013 року ОСОБА_6 було здійснено повну оплату за договором про пайову участь у будівництві № 1709/314-309 (р) у розмірі 407482,50 грн., що складає 80650 доларів США.

Як убачається з квитанцій про сплату внесків, усі суми внесків були внесені за період 2005-2006 рр., та один внесок у лютому 2007 року, тобто ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання за договором пайової участі у будівництві виконані в повному обсязі та у строк, передбачений договором.

25 червня 2009 року Інспекцією ДАБК в АР Крим видано свідоцтво № 0100000197 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта Пансіонат «Паркове» на 500 міст для родинного відпочинку, рекреаційні споруди 14 А, 14 Б, 14 В, 14 Г, 14 Д. Нове будівництво АДРЕСА_1, відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

13.08.2007 року між ТОВ фірма «Консоль ЛТД» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав Банку в іпотеку об'єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 /предмет іпотеки № 1/ та будинок АДРЕСА_1 за вищезазначеною адресою /предмет іпотеки № 2/.

Договір іпотеки було укладено на забезпечення кредитного договору № 02-5/07-07 від 08.08.2007 року.

Відповідно до умов договору іпотеки в іпотеку передано нерухоме майно, а саме предмет іпотеки № 1, розташований за адресою: АДРЕСА_2, який складається з незавершеного будівництвом об'єкту - «Пансіонат «Паркове» на 500 місць для сімейного відпочинку, блок 14 Д, відсотком готовності - 60 %, розташований на земельній ділянці площею 76232 кв.м.; а також предмет іпотеки № 2, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з незавершеного будівництвом об'єкту - «Пансіонат «Паркове» на 500 місць для сімейного відпочинку, корпус № 3, відсотком готовності - 45 %, розташований на земельній ділянці площею 76232 кв.м.

Таким чином, договором іпотеки від 13.08.2007 року передбачено, в тому числі, й передачу в іпотеку майнових прав на однокімнатні апартаменти в осях 8-10 на першому поверсі, в корпусі № 14, блок Д, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Паркове.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Вирішуючи спір про визнання іпотечного договору недійсним, суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

В постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168 цс 12 Верховний Суд України дійшов правового висновку, який в силу статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України є обов'язковим для всіх судів, і згідно якого відповідно до частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За змістом статті 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки, предметом іпотеки могли бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також міг бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець міг документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об'єкта нерухомого майна могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширювалася на частину об'єкта нерухомого майна, яка не могла бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (частина 7 статті 5 Закону).

Установивши, що майнові права на відповідну квартиру у незавершеному будівництвом житловому будинку, вартість якої була сплачена замовником за договором будівельного підряду, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом застави, а відтак ТОВ «Екобуд» неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір іпотеки, який укладено без згоди позивачів на передачу майнових прав на спірну квартиру в іпотеку, є недійсним у силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України та статті 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки (справа № 6-168 цс 12).

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що частина незавершеного будівництва у вигляді однокімнатної квартири № 5, що переходить у власність позивачки як окремий об'єкт права власності, не могла бути предметом застави, і ТОВ фірма «Консоль ЛТД» неправомірно передало в іпотеку зазначене майно, а тому договір іпотеки, який укладено без згоди позивачки на передачу спірної квартири в іпотеку, є недійсним в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України та статті 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про порушення майнових прав позивачки на отримання апартаментів в натурі у власність з оформленням цих майнових прав з огляду на наступне.

Статтею 16 Закону України «Про іпотеку» передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них. Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до умов Договору іпотеки у випадку невиконання відповідачем ТОВ фірма "Консоль ЛТД" зобов'язань перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль» з повернення кредиту, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізації і задоволення своїх вимог за рахунок вирученої від реалізації суми в повному обсязі.

Оскільки будинок знаходиться в іпотеці і ПАТ «Райффайзен банк Аваль» має право звернення стягнення на нього в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ фірма "Консоль ЛТД", що передбачає можливість відчуження і апартаментів, на які має право позивачка та в Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження ВАТ (ПАТ) «Райффайзен банк Аваль» на цей об'єкт, переданий в іпотеку, що перешкоджає оформленню права власності позивачки на апартаменти у майбутньому, порушуються її права на отримання нерухомого майна у власність, права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи те, що позивачкою ОСОБА_6 повністю виконано свої зобов'язання за договором про спільну діяльність з пайової участі у будівництві, сплативши свій внесок повністю (стовідсотково) у розмірі 80650 доларів США за договором № 1709/314-309 (р), тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги банку, що при укладанні договору іпотеки саме ТОВ фірма «Консоль ЛТД» належало право на об'єкт незавершеного будівництва, колегія суддів не приймає до уваги, тому що спірні приміщення у будівництві у цілому, а саме квартира № 5, становиться самостійним окремим об'єктом нерухомості, а тому не могла бути передана в іпотеку без дотримання вимог статті 5 Закону України «Про іпотеку» у зазначеній редакції.

Доводи ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про те, що іпотечний договір не є договором, на підставі якого здійснюється відчуження майна та що позивачка не є особою, яка має право звернення до суду з вимогою про визнання іпотечного договору недійсним, укладення цього договору відповідачами жодним чином не порушує права та законні інтереси позивачки і не посягає на право її власності - неспроможні, оскільки в іпотеку передано і частку будинку, яка не є власністю ТОВ фірма "Консоль ЛТД" і не стане його власністю після завершення будівництва.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і їм дана відповідна правова оцінка в рішенні суду.

Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судова колегія, керуючись ч. 1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Горбань В.В. Макарчук Л.В. Павловська І.Г.