Рішення № 36306836, 11.12.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3956/13-ц

Провадження №2/635/2742/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в стм. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.08.2007 року у сумі 26629,19 гривень та судові витрати у сумі 266,29 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 15 серпня 2007 року був укладений кредитний договір, за яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит у сумі 10000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти, при цьому, відповідно умов договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання та, якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором, у звязку з чим станом на 30 листопада 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 26629,19 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9926,26 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 13558,68 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1400 гривень, штрафних санкцій у розмірі 500 гривень фіксованої частини та 1244,25 гривень процентної складової.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та пояснив про обставини, викладені вище, а також зазначив, що після надання ОСОБА_2 кредитних коштів у зазначеній сумі, останній почав ними користуватися та вніс суму прострочки, на яку він вийшов у період користування коштами, чим підтвердив прийняття пропозиції умов договору, при цьому пропозицій щодо відкликання відповіді про її прийняття зі сторони відповідача не надходило. Щодо нарахування заборгованості по комісії у розмірі 1400 гривень, представник позивача зазначив, що вказана сума була нарахована на підставі Довідки про умови користування кредитом з використанням кредитки «Універсальна», підписаної відповідачем, і вказана сума не відноситься до нарахованої суми неустойки. Крім того, зазначив, що заперечує проти застосування строку позовної давності до нарахованої суми неустойки, посилаючись на те, що оскільки ніхто із сторін не проінформував іншу сторону про припинення дії договору, його дія автоматично лонгувалася, у звязку з чим договір діє до повного виконання сторонами зобовязань, а тому нарахована неустойка у вигляді штрафу підлягає сплаті в повному розмірі за весь строк прострочення і підстави застосування строків позовної давності до неї відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав: розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, є необґрунтованим та незрозумілим, при цьому в Умовах та правилах надання банківських послуг відсутній його підпис, що свідчить про те, що він не був ознайомлений з їх змістом, також позивачем не надано суду належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, не заперечуючи проти розміру заборгованості за тілом кредиту та розміру нарахованих процентів за користування кредитом, вважає, що комісія за користування кредитом нарахована безпідставно, а сума додаткових нарахувань є неспівмірною з основною сумою боргу та перевищує її вдвічі, крім того, просив застосувати строк позовної давності в один рік до вимог щодо стягнення неустойки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 про відкриття рахунку та надання банківських послуг та Умов та правил надання банківських послуг, 15 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладений договір про надання банківських послуг, згідно умов якого, відповідачу була надана кредитна карта «Універсальна GOLD» з кредитним лімітом 10000 гривень зі сплатою процентів у розмірі 2,5% щомісячно із розрахунку 360 днів з метою розрахунків за товари (послуги), для перерахування коштів з Картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установ, через банкомати та здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін законодавством України.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ КБ «Приватбанк» з письмовою заявою про надання банківських послуг у вигляді строкового кредиту, при цьому ОСОБА_2 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг. Оригінал вказаної заяви був оглянутий в ході судового розгляду, при цьому відповідач підтвердив дійсність свого підпису на заяві.

У вказаній письмовій заяві та Умовах та правилах надання банківських послуг визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, зо позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав у повному обсязі, 21 серпня 2007 року відкрив відповідачу рахунок, а 27 серпня 2007 року останній отримав кредитну карту та ПІН-конверт.

Відповідно до п. 6.5 Умов договору, відповідач зобовязався погашати заборгованість за кредитом, процентам за його користування, по витратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених вказаним договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 допустив порушення грошового зобовязання за кредитним договором щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом у встановлені договором порядку та строки, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість, яка станом на 30 листопада 2012 року складає 23484,94 гривень, з яких 9926,26 гривень заборгованість за кредитом, 13558,68 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно зі ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-Яким з грошових зобовязань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Відповідно до вищевказаного пункту Умов та правил надання банківських послуг, позичальнику було нараховано штраф у розмірі 1744,25 гривень.

При цьому, суд не знаходить підстав для зменшення розміру неустойки за заявою відповідача, виходячи з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання, крім того, має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

При цьому сторони, які вільні в укладенні договору, передбачили умови в частині визначення стягнення за прострочення виконання зобов'язання, а саме стягнення штрафу в твердій грошовцій сумі, що хоча і не передбаено ст. 549 ЦК України, але не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, сума неустойки, нарахованої на підставі п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, є договірною, її розмір прямо визначений у договорі та складається зі штрафу, а саме його фіксованої частини у розмірі 500 гривень та процентної складової у розмірі 5% від суми позову, що складає 1244,25 гривень, при цьому загальна сума неустойки, нарахованої позивачем за порушення боржником зобовязання складає 1744,25 гривень і не перевищує суму основного зобовязання.

Що стосується процентів, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст.1054, 1056-1 ЦК України, їх розмір у порядку ст. 551 ЦК України також не підлягає зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором станом на 30 листопада 2012 року складається з заборгованості за кредитом у сумі 9926,26 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 13558,68 гривень, штрафу (фіксована частина) у сумі 500 гривень, штрафу (процентна складова) у сумі 1244,25 гривень.

Судом встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідачем не була погашена вказана сума заборгованості.

Доводи відповідача про те, що він не був ознайомлений зі змістом умов та правил надання банківських послуг є безпідставними та протиречать матеріалам справи, оскільки вказані Умови та привила надання банківських послуг є невідємною частиною заяви ОСОБА_2 від 15 серпня 2007 року про надання кредиту, підписаної ним особисто і у сукупності з нею складає укладений Договір про надання банківських послуг.

Крім того, згідно п.6.4.Умов та правил надання банківських послуг, у разі незгоди Клієнта з правилами та/або тарифами Банку, він має право надати Банку письмову заяву про розірвання договору.

Суду не надано беззаперечених, належних та допустимих доказів, які свідчать про звернення відповідача до банку із заявою про припинення дії договору або про його розірвання, а також про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 25229,19 гривень.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по комісії за користування кредитом, суд зазначає наступне.

П. 9.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі відсутності на Картрахунку карти грошових коштів у розмірі, достатньому для сплати послуг банку та продовження дії Карти та у разі не надходження грошових коштів на протязі 3 місяців з моменту припинення строку дії Карти, Банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно з діючими Тарифами щомісяця. Крім того, як вбачається зі змісту п. 5.1 вказаних Умов за несвоєчасне виконання боргових зобовязань позичальник сплачує додаткову комісію, розмір якої встановлений Тарифами.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Однак позивачем в ході судового розгляду не надано доказів на підтвердження розміру вказаної комісії та її розрахунку, у звязку з чим, суд погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності нарахування позивачем комісії за користування кредитом у такому розмірі.

Посилання позивача у своїх поясненнях на те, що нарахування заборгованість по комісії у розмірі 1400 гривень була нарахована на підставі Довідки про умови користування кредитом з використанням кредитки «Універсальна» суд не приймає до уваги у звязку з відсутністю вказаного документу у матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України в зв'язку з наявністю заяви відповідача суд розглядає питання про застосування позовної давності.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК Україн, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Доводи відповідача про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вимогами про стягнення заборгованості, а саме неустойки, після спливу передбаченого ст. 257 ЦК строку позовної давності є безпідставними, оскільки п. 9.12 Умов сторони передбачили, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той самий строк.

Усі вищевказані умови договору стали результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Доказів звернення до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою припинення договору відповідачем на надано, а тому підстави для застосування строку позовної давності у суду відсутні.

Крім того, сума неустойки має разовий характер та розрахована не за певний період часу, а застосовується при подачі позову до суду, що витікає зі змісту п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг про обчислення суми неустойки у відсотковому відношенні до ціни позову, а також єдиноразової фіксованої суми.

Враховуючи викладене, підстави для застосування позовної дасності до вимог про стягнення неустойки відсутні.

Розподіл судових витрат в справі визначається у відповідності з положенням ст. 88 ЦПК України.

Згідно платіжного доручення № BOJ64BO1CF від 04.01.2013 року позивачем при предявленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 266,29 гривень.

Питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а саме позивачу суд присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог складає 26629,19 гривень, загальна сума задоволених позовних вимог складає 25229,19 гривень, що складає 94,74% ціни позову.

При таких обставинах з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягуються судові витрати у сумі 252,28 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 554, 610, 611, 617, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 79, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 серпня 2007 року у сумі 25229 (двадцять пять тисяч двісті двадцять девять) гривень 19 (девятнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001) судовий збір у сумі 252 (двісті пятдесят дві) гривень 28 (двадцять вісім) копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя