Ухвала суду № 36300305, 20.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р.Справа № 818/7054/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної митної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 818/7054/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"

до Сумської митниці Державної митної служби України , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання протиправними дій, скасування картки та стягнення надмірно сплачених сум,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - 2013 ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі - перший відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії Сумської митниці Державної митної служби України щодо відмови у прийнятті митної декларації №805130000/2013/000911 від 31.01.2013 протиправними.

- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00016 від 31.01.2013.

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області на користь ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 692,09 грн., ввізного мита у розмірі 3460,47 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. зазначений позов задоволено.

Визнано протиправними дії Сумської митниці Державної митної служби України щодо відмови у прийнятті митної декларації №805130000/2013/000911 від 31.01.2013.

Скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00016 від 31.01.2013.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Воскресенська 7, код ЄДРПОУ 23636315) на користь ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" (м. Суми, вул. Горького, 58, Код ЄДРПОУ 05747991, рах.№ 26001034313200 в АТ „УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005, код банка 09807750) надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 692,09 грн., ввізного мита у розмірі 3460,47 грн.

Перший відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач також посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 24 ст. 4, ст. ст. 36, 43, 336 Митного кодексу України, положень Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011р. № 3592.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши, доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2013 ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" подано до Сумської митниці декларацію №805130000/2013/000911 від 31.01.2013 для митного оформлення в режимі імпорт частин комплекту магнітного підвісу КМП ДК-16С ТАИК.656443.027ТУ, а саме: електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-06 - 1шт., електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-07 - 1шт. та інші документи, необхідні для митного контролю (а.с.10).

З метою підтвердження країни походження товару та з метою отримання пільги зі сплати ввізного мита позивачем наданий зовнішньоекономічний контракт №60-03Э/2012 від 27.03.2012, укладений між ТОВ "ЭМПР-ГАЗ" (Російська Федерація) та ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" (а.с.37-39), оригінал Сертифікату про походження товару за формою СТ-1 від 22.01.2013 за №RUUA 3001000454 (бланк 1608890) (а.с.11) та акт експертизи №026-03-00021 для оформлення сертифікату країни походження товару, складений Торгово-промисловою палатою Російської Федерації 21.01.2013 (а.с.43-45) та інші документи.

У зв'язку з наявністю преференції зі сплати ввізного мита позивачем нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 69 209,40 грн. (а.с.10).

31.01.2013 Сумська митниця відмовила ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" у митному оформленні задекларованого товару, оформивши Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00016 (а.с.13-14). Підставою для відмови стало порушення вимог щодо заповнення графи 8 сертифікату про походження товару за формою СТ-1, а саме: неповний опис товару (відсутні дані про комерційні найменування частин комплекту магнітного підвісу (електромагнітів), розбіжність даних, зазначених у графі 8 сертифіката та даних, зазначених в інших документах, наданих для митного оформлення та контролю.

Сертифікат не визнано Сумською митницею для цілей надання товару режиму вільної торгівлі у зв'язку з порушенням ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" пунктів 7,4, 9.1 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009.

У зв'язку з цим, 31.01.2013 позивач оформив митну декларацію №805130000/2013/000932 з нарахуванням та сплатою ввізного мита за оформлення задекларованого товару у розмірі 3460,47 грн. та податку на додану вартість у розмірі 69901,49 грн. (а.с.12).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації та складанні Картки відмови, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації поданої позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Митним кодексом України (далі по тексту - МК України) та Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затверджених Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованих Законом України від 06.07.2011р. № 3592-VI (далі - Правила).

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митна вартість товару обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Положеннями ст. 355 Митного кодексу України, врегульовано перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю.

Так, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);

б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);

в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;

ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;

д) найменування товарів;

е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вищезазначених норм позивачем поданий повний пакет документів та відомостей, необхідних для митного контролю, в тому числі, й документ, що підтверджує країну походження товару, а саме оригінал Сертифікату про походження товару. Зазначений факт не заперечується і відповідачем.

Відповідно до п.1. ст.36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно п.7 ст.36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009р., ратифікованих Законом України від 06.07.2011р. № 3592 -VI (далі - Правила).

Відповідно до положень зазначених Правил, країною походження товарів є країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній обробці/переробці.

За приписами п.6.1 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1.

Пунктом 6.3 Правил, передбачено, що під час вивезення товарів з держав - учасниці Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства.

Стаття 43 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують крану походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару у відповідності до ч.3 ст. 43 Митного кодексу України - це документ який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення.

Колегія суддів зазначає, що надання будь-яких інших документів для підтвердження країни походження товару, крім тих, що передбачені п.6.1 Правил та ст. 43 Митного кодексу України, в тому числі й документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки, чинним законодавством не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження країни походження товару та з метою застосування преференційного режиму позивачем наданий оригінал Сертифікату про походження товару за формою СТ-1 від 22.01.2013 за № RUUA 3001000454 (бланк 1608890) (а.с.11) та, як додаткові відомості про країну походження, акт експертизи від 21.01.2013р. за №026-03-00021 (а.с.43-45).

Між тим, зазначений Сертифікат відповідачем не визнаний для надання товару режиму вільної торгівлі та застосований режим найбільшого сприяння.

Підставою для відмови у митному оформленні товару відповідач в Картці відмови зазначає, що відомості, зазначені в сертифікаті про походження товару не дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару.

Умови, за виконання яких до товару буде застосований преференційний режим, що зазначені в Картці відмови, це отримання Сумською митницею документів, які підтверджують виконання критерію достатньої обробки/переробки товару.

Колегія суддів зазначає, що сумніви щодо відомостей, зазначених у сертифікатах, які Сумська митниця пов'язує зі змістом акта експертизи є безпідставними, оскільки згідно з п. 5.1 Правил, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цим Правилам.

За приписами п.6.1 Правил визначення країни походження товарів 2009р. для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Відповідно до п. 6.6 Правил, у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

Таким чином, саме сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару. При цьому, позивач не зобов'язаний був надавати акти експертизи про походження товару, оскільки дані акти обов'язково надаються лише у разі пред'явлення сертифікатів, що містять у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінний від відомостей, що містяться в митній декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що Сертифікат містить інформацію щодо країни походження товару. Так, у графі 13 зазначена країна походження товару - "Російська Федерація", у графі 9 вказаний критерій походження "П", тобто товар цілком вироблений в державі - учасниці Угоди (а.с. 11).

У графі 8 Сертифікату зазначений опис товару, а саме: частини комплекту магнітного підвісу КМП ДК-16С ТАИК.656443.027ТУ.

У наданому акті експертизи №026-03-00021 для оформлення сертифікату країни походження товару від 21.01.2013 зазначений товар: електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-06 - 1шт., електромагніт радіальний ТАНК.684214.043-07 - 1шт.

У графі 32 митної декларації №805130000/2013/000911 від 31.01.2013 наведено наступний опис товару: частини комплекту магнітного підвісу КМП ДК-16С ТАИК.656443.027ТУ, в т.ч.: електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-06 - 1шт., електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-07 - 1шт.

Крім того, згідно листа Торгово-промислової палати Російської Федерації № 10/0793 від 13.09.2013 року при оформленні Сертифіката СТ-1 були допущені технічні помилки, у зв'язку з чим вірним слід вважати, що в графі № 8 Сертифіката зазначено: частини комплекту магнітного підвісу КМП ДК-16С ТАИК.656443.027ТУ,: електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-06, електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-07 1шт., а в графі № 10 - навпроти найменування кожної частини комплекту товару - 1 шт., а нижче в цій графі - всього: вага брутто/нетто - 476, 00 кг/400, 00кг. (а.с. 72)

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що наданий позивачем Сертифікат про походження товару за формою СТ-1 від 22.01.2013 №RUUA 3001000454 містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованого товару, будь-які розбіжності в документах про країну походження товару відсутні.

Відповідно до п.6.3 Правил під час вивезення товарів з держав - Учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства. Відповідно до змісту п. 3 ст.43 Митного кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до п. 8 ст. 43 Митного кодексу України, у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (п.9 ст. 43 Митного кодексу України).

Такими додатковими відомостями, наданими декларантом є, зокрема, рахунок - проформа №00002 від 17.01.2013 (а.с.42), декларація на товари від 29.01.2013 (а.с.46), міжнародна товарно-транспортна накладна №0385703 (а.с.47), Акт приймання продукції по якості №28 від 11.01.2013 (а.с.48), Акт №1 дефектації електромагнітів радіальних, поставлених по контракту №60-033/2012 від 27.03.2012, складений 15.01.2013 (а.с.48), що містять повний опис товару, а саме: частини комплекту магнітного підвісу КМП ДК-16С ТАИК.656443.027ТУ, в т.ч.: електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-06 - 1шт., електромагніт радіальний ТАИК.684214.043-07 - 1шт.

Таким чином, надана позивачем сукупність документів для митного оформлення товару дозволяє провести однозначну ідентифікацію товару, задекларованого за митною декларацією №805130000/2013/000911 від 31.01.2013р.

Отже, висновки суду першої інстанції, що позивачем підтверджено країну походження задекларованого товару Сертифікатом за формою СТ-1 та іншими документами, наданими для митного контролю у відповідності до вимог ст. 43, 44, 335 Митного кодексу України, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Згідно пункту 6.7 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Отже, наявність у митного органу сумнівів щодо наданих позивачем документів не є підставою для відмови у митному оформленні товару, а може лише слугувати підставою для перевірки документів про країну походження товару.

Разом з тим, листом № 10/0793 від 13.09.2013 року (а.с. 73) Торгово-промисловою палатою Російської Федерації було повідомлено, що митні органи України запиту про перевірку сертифікату СТ-1 № RU UA 3001000454 від 22.01.2013 року не надсилали.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача у прийнятті митної декларації, поданої позивачем.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" стосовно стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у Сумській області надміру сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 692,09 грн., ввізного мита у розмірі 3460,47 грн., з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно зі статтею 27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення товару за митною декларацією № 805130000/2013/000911 від 31.01.2013, у зв'язку з наявністю пільги зі сплати ввізного мита, що підтверджується Сертифікатом про походження товару за формою СТ-1 від 22.01.2013 за №RUUA 3001000454, позивач у декларації зазначив про умовну оплату мита. Крім того, ПАТ "Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе" нарахована, виходячи з митної вартості товару, й сплачена до бюджету сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 69 209,40 грн. (346 047,00x20%).

У зв'язку з відмовою відповідача у митному оформленні товару за вказаною митною декларацією та складанні Картки відмови, позивач подав Сумській митниці декларацію №805130000/2013/000932 від 31.01.2013, за якою нарахував грошове зобов'язання з ввізного мита у сумі 3460,47грн. (346047,00x1%) та податок на додану вартість у сумі 69 901,49грн. ((346047,00+3460,47)х20%).

Таким чином, у зв'язку з незаконною відмовою в митному оформленні товару позивачем додатково оплачено митних платежів на суму 4 152,56 грн., в тому числі: ввізне мито - 3 460,47 грн., податок на додану вартість - 692,09 грн. ((346047,00+3460,47)х20% - 69 209,40)).

Факт оплати ввізного мита за митну декларацію № 805130000/2013/000932 від 31.01.2013 у сумі 3 460,47 грн. та переплати податку на додану вартість у зв'язку з коригуванням основи нарахування у сумі 692,09 грн. підтверджено відміткою "ПМК 87/805 31.01.2013 ОНП 80/805 31.01.2013" на митній декларації.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність відмови Сумської митниці у митному оформленні товару за митною декларацією № 805130000/2013/000911 від 31.01.2013, що призвело до надмірної сплати позивачем митних платежів у загальному розмірі 4 152,56 грн., вказана сума надмірно сплачених платежів підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. по справі № 818/7054/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.