Ухвала суду № 36299926, 24.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року справа №805/14721/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представника відповідача Федорука Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 805/14721/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИЕСТ-ДОН» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИЕСТ-ДОН» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04.10.2013 року № 0000841604 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 154 844,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 077 422,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Альфа Крок», що було виявлено в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Апелянт посилається на відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ТОВ «Альфа Крок» угод, а тому і безпідставність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, виданих за цими господарськими операціями.

Представник позивача надав суду письмові заперечення проти апеляційної скарги та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа Крок" за період травень - червень 2013 року, за результатами якої складено акт про результати перевірки від 20.09.2013р. № 478/05-61-22-08/33135428 (далі Акт перевірки). Згідно акту перевірки позивачем порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ, в наслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість в травні-червні 2013 р. на суму 4154844,29 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Альфа Крок" з придбання нафтопродуктів є безтоварними та нікчемними, а тому і постачання товарів і послуг на адресу позивача не відбувалось. В основу такого висновку покладено акт від 09.09.2013 року № 101/05-61-22-08/35035550 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа Крок» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Донінвестплюс» за період травень-червень 2013 року», яким встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Альфа Крок» мав взаємовідносини з ТОВ «Донінвестплюс», які не спричинили реального настання правових наслідків. По ланцюгу постачання значиться ТОВ «ТРИЕСТ-ДОН».

04.10.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000841604, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 154 844,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 2 077 422,00 грн.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Альфа-Крок" (за текстом Договору - Постачальник) було укладено договір постачання нафтопродуктів № 4-АК від 01.06.2012 року (арк.. справи 68-70 том 1), відповідно до якого Постачальник зобов'язується на адресу ТОВ "ТРИЕСТ - ДОН" (за текстом Договору - Покупець) поставити нафтопродукти відповідно до наданої покупцем заявки, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар на умовах, передбачених договором.

На виконання вказаного договору були складені видаткові накладні за травень 2013 року у сумі 12 039 468,53 грн. в т.ч. ПДВ - 2 006 578,09 грн. та податкові накладні на суму 12 039 468,53 грн. в т.ч. ПДВ - 2 006 578,09 грн., а також за червень 2013 року були складені видаткові накладні у сумі 12 889 597,16 грн. в т.ч. ПДВ - 2 148 266,18 грн. та податкові накладні на суму 12 889 597,16 грн. в т.ч. ПДВ - 2 148 266,18 грн. (арк.. справи 76-235 том 1).

На підставі вказаних податкових накладних позивачем був сформований податковий кредит у відповідних податкових періодах.

Оплата товарів підтверджується платіжними дорученнями (т. 2 арк. справи 2-249). На підтвердження наявності технічних можливостей для здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано договор суборенди № 2/01 від 01.02.2013 року, укладеного між ТОВ "ТРИЕСТ - ДОН" та ТОВ "Альфа-Крок", відповідно до якого позивач узяв до суборенди ємкості для зберігання пального. Також, відповідний договір оренди резервуарів був укладений з ВАТ "Маріупольський промисловий залізно дорожній транспорт" № 38 від 01.01.2010р. (арк.. справи 24-36 том 3).

На підтвердження подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності надані договори постачання нафтопродуктів, укладені між позивачем та "Служба автомобільних доріг у Донецькій області" від 05.07.2013р., ТОВ "Донбасс-нефтегаз" від 09.01.2013р., СТОВ "Золоті пруди" від 08.02.2013р., ТОВ "Омега - Сервіс" від 04.01.2005р., ТОВ "Метал-Трейд Україна" від 01.08.2011р., ПП ОСОБА_5 від 03.10.2011р., ТОВ "СП "Агропрогресс-Україна" від 01.04.2011р., ТОВ "Дефа Інтер" від 01.06.2012р., Дмитрівське МОКХ від 22.08.2012р. та інші (арк.. справи 38-132 том 3), а також видаткові та товарно - транспортні накладні (арк.. справи 133-250 том 3, арк.. справи 1 - 250 том 4, арк.. справи 1-250 том 5, арк.. справи 1-170 том 6).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Альфа Крок» господарських операцій, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових і видаткових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Альфа Крок» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, на момент здійснення відповідачем перевірки, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Альфа Крок» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що в основу висновків Акту перевірки покладено висновки, що містяться в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа Крок» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Донінвестплюс» від 09.09.2013 року № 101/05-61-22-08/35035550, складеного відповідачем, за яким вказано, що підставі аналізу законодавчого підґрунтя та фактів незнаходження за юридичною адресою ТОВ «Донінвестплюс» та його постачальників зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з боку ТОВ «Альфа Крок» у взаємовідносинах з ТОВ «Донінвестплюс», а відповідно і з покупцями ТОВ «Альфа Крок».

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа Крок», вказаний документ не відповідає вимогам законодавства щодо проведення зустрічних звірок, а його висновки не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони зроблені без проведення будь-якого співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, тобто носять характер припущень податкового органу.

Згідно частини 3 статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Альфа Крок» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи апелянта про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження господарський операцій з та ТОВ «Альфа Крок» судом до уваги не приймаються, оскільки ці документи не впливають на формування податкового кредиту, а реальність здійснення господарських операцій позивача з та ТОВ «Альфа Крок» підтверджена іншими дослідженими судом доказами, зокрема поясненнями свідків, які відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 805/14721/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИЕСТ-ДОН» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 26 грудня 2013 р.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова