Рішення № 36290977, 20.12.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 грудня 2013 року.Справа № 174/1110/13-ц

п/с № 2/174/591/2013

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого суддіШаповала Г.І.

при секретаріПелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

06.11.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 20.08.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» (надалі за текстом - Первинний кредитор) та фізична особа - громадянин України яким є - ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) уклали Кредитний договір № НОМЕР_1 (надалі за текстом - Кредитний договір).

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Первинний кредитор (за Кредитним договором - Кредитор) зобов'язується надати Відповідачеві (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 57320,00 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору, Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо заміни кредитора у зобов'язанні, 18.05.2012 року між TOB «ПростоФінанс» та TOB «Кредитні ініціативи» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю (надалі за текстом - Договір відступлення), відповідно до якого TOB «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження TOB «ПростоФінанс», а TOB «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити TOB «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення. Таким чином, Товариством з Обмеженою Відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за Кредитним Договором № НОМЕР_1 від 20.08.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі за текстом - Позивач). Відповідно до зазначеного договору, сторони свої зобов'язання повністю виконали - TOB «Кредитні ініціативи» передало грошові кошти, а TOB «ПростоФінанс» (надалі за текстом - Первинний кредитор) відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення.

Відповідно до ч.І ст. 1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1078 Цивільного Кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 Цивільного Кодексу України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст.1084 Цивільного Кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст.514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.І ст.516 Цивільного Кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первинний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надавши Відповідачеві, кредит у сумі 57320,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів відповідно до заяви Відповідача (копії яких додаються до даної заяви).

Відповідно до умов Кредитного договору та Договору відступлення, Позивач вправі вимагати дострокового погашення Кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем умов Кредитного договору.

У порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.08.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом - 50528,25 грн., по відсотках - 34354,66 грн. та комісії - 4727,24 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку (штраф). На 10.08.2013 року розмір неустойки становить (штрафу): - 2353,20 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем будь-яких зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов Кредитного договору, в тому числі щодо сплати щомісячних платежів згідно умов Кредитного договору незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту, Позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості, в тому числі суми кредиту (або її відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та/або комісії за надання кредиту, та/або комісії за управління кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов'язань за Кредитним договором.

Для захисту своїх кредиторських прав, на виконання умов Кредитного договору Відповідачу була направлена письмова вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви Вимога не виконана.

Відповідно до положень Кредитного договору, кредитодавець має право вимагати задоволення позичальником вимоги про дострокову сплату заборгованості в судовому порядку.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та комісією, неустойку за невиконання умов договору (штраф).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

До матеріалів позовної заяви додаються письмові докази, що підтверджують, обставини справи, а саме:

Наявність невиконаних зобов'язань Відповідача щодо повернення кредиту - підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості.

Попередження Відповідача про порушення умов зобов'язання - підтверджується копією вимоги про дострокове повернення кредиту та доказами її відправлення.

Відповідно до Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження; відмову у відкритті провадження; повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого (ст.ст. 115, 116, 121, 122 ЦПК України) від 01.08.2011 року:

«Є випадки коли судді, залишаючи позовну заяву без руху із наступним її поверненням позивачу, вимагають від позивача надання доказів на підтвердження заявлених вимог. Проте така вимога є неправильною, оскільки подання доказів можливе у порядку, визначеному ст. 131 ЦПК. У позовній же заяві відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Незазначення доказів та неподання таких доказів - це дії, які є різними за характером, змістом та наслідками. Так, незазначення доказів у позовній заяві є підставою для залишення заяви без руху, а неподання доказів на підтвердження позовних вимог є підставою для відмови в позові. Але коли позивач зазначив такі докази у позовній заяві, підстав для залишення заяви без руху немає.»

До матеріалів позовної заяви додані всі письмові докази, які підтверджують обставини які зазначені в позовній заяві TOB «Кредитні Ініціативи»

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Зазначена в позовній заяві адреса Відповідача, є останнім відомим місцем проживання Відповідача.

Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суду України, викладеного в його Ухвалі від 27 липня 2011 року:

«Повертаючи позовну заяву ВАТ "Полтаваобленерго", суд першої .інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно даних СГІРФО Козелещинського РВ УМВС України в Полтавській області, відповідач ОСОБА 6 не значиться зареєстрованою на території Козелещинського району Полтавської області, а тому вважав, що справа не підсудна Козелещинському районному суду Полтавської області.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна. Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування.

Як вбачається з матеріалів справи, останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА 6 АДРЕСА 1.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення в пресі.

Всупереч вказаної норми, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України, належним чином не перевірив законність та обґрунтованість вказаної ухвали та, посилаючись на абз. 3 ч. 3 ст. 122 ЦПК України, помилково вважав правомірним висновок про повернення позовної заяви».

У випадку відсутності інформації про зареєстроване місце проживання Відповідача/чів, Позивач не заперечує проти розміщення відповідного оголошення в пресі.

Враховуючи надане чинним законодавством право кожного будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин, керуючись ст.ст.11, 509, 514, 525, 526, 549, 554, 623, 624, 625, 1049, 1054, 1077, 1078, 1080 Цивільного кодексу України, нормами Цивільного Процесуального Кодексу України, положеннями Кредитного договору, положеннями Договору відступлення, позивач прохає:

Стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ - 35326353, р/р - 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, заборгованість у розмірі - 91963,35 грн., а саме: за кредитом - 50528,25 грн.; по відсотках та комісії - 34354,66 грн.; та комісій - 4727,24 грн.; штраф - 2353,20 грн.;

Стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ- 35326353, р/р - 26507010332001, Місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14, витрати по сплаті судового збору у сумі - 919,63 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що не має заперечень проти заочного розгляду справи, у випадку неявки в судове засідання відповідача. (а.с.28)

Відповідач в судове засідання також не зявився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав, але сам був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином 06.12.2013 р., згідно поштового повідомлення про вручення судового виклику. Суд на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, який не зявився в судове засідання без поважних причин.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

- кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем був укладений в письмовій формі і відповідає вимогам, які предявляються до договорів такого роду як по формі так і по змісту, з врахуванням того, що надання кредиту на умовах, зазначених в договорі, було узгоджено письмово з дружиною відповідача, ОСОБА_2 (а.с.5-9);

- ТОВ «ПростоФінанс», правонаступником якого стало ТОВ «Кредитні ініціативи», свої зобовязання по кредитному договору виконало повністю і надало відповідачу ОСОБА_1 26.08.2008 р. кредит на суму 57320.00 грн., про що свідчать копія кредитного договору, копія анкети позичальника, копія заяви відповідача про перерахування кредитних коштів 57320.00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 в Райффайзен банк «Аваль», МФО 300335 ЄДРПОУ 32160371, копія платіжного доручення про перерахування зазначеної суми коштів за вище зазначеними реквізитами з призначенням платежу: згідно кр. дог. 02014595479 за ОСОБА_1 за авто Chevrolet Aveo (5-12);

- відповідач ОСОБА_1, отримавши зазначену суму коштів, своїх зобовязань стосовно повернення кредиту та відсотків за користування кредитом - не виконав, внаслідок чого станом на 10.08.2013 року виникла заборгованість перед позивачем: за простроченим кредитом 50528.25 грн., за простроченими відсотками за користування кредитом 34354.66 грн., по комісії 4727.24 грн.; нараховано штраф (неустойку) за порушення умов договору 2353.20 грн., всього на загальну суму 91963.35 грн.

- нарахований позивачем розмір заборгованості за договором кредиту не оспорюється позивачем і не викликає сумнівів в правильності розрахунку та відповідності його умовам кредитного договору та закону, що підтверджується наданим позивачем розрахунком боргу, довідкою про фактично сплачені відповідачем кошти на погашення кредиту (а.с.22,23);

- згідно копії договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 р., укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» (продавець) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (покупець) сторони домовилися про передачу прав вимоги за договорами кредиту від продавця до покупця, і продавець відступив право вимоги щодо заборгованостей за договорами кредиту покупцю, в тому числі стосовно права вимоги про повернення боргу від ОСОБА_1, зі всіма правами, що є дійсними на дату відступлення, що підтверджується копією зазначеного договору, витягом з додатку № 1 до зазначеного договору (а.с.14-20,21);

- позивач надав докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору, відповідно до вимог ст. ст. 1077,1080,1082 ЦК України (а.с.24,25);

- згідно копії паспорта громадянина України, та довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області від 19.11.2013 р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, кв. № (а.с. 13,31);

- згідно платіжного доручення № 5261 від 16.10.2013 року, позивачем сплачено судовий збір 919.63 грн.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1049 ГК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент річних не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 624 ГК України, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.ст. 11,626 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із договору, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобовязання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1078 ЦК України: 1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 2. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1082 ЦК України, 1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. 2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. 3. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно ст.514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.І ст.516 Цивільного Кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов договору, згідно наданих доказів та згідно вимог закону, суд доходить висновку, що є всі необхідні підстави для задоволення позову в повному обсязі, тобто з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором кредиту на загальну суму 91963.35 грн., та 919.63 грн. для відшкодування судових витрат в виді судового збору, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та п/п 1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р.

Керуючись ст.ст. 88, 212-215, 222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, і/к НОМЕР_3, зареєстрованого за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ - 35326353, р/р - 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, заборгованість у розмірі - 91963,35 грн. (девяносто одну тисячу девятсот шістдесят три гривні 35 копійок), із яких: 50528,25 грн. борг за «тілом» кредиту; 34354,66 грн. борг по відсотках за користування кредитом; 4727,24 грн. борг по комісії; 2353,20 грн. штраф (неустойка).

Судові витрати у справі, в виді судового збору за задоволені майнові вимоги в сумі - 919.63 грн., покласти на відповідача, ОСОБА_1, стягнувши з нього зазначену суму - 919.63 грн. на користь відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», для відшкодування судових витрат в виді судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення протягом двох днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддяШаповал Г.І.