Рішення № 36288559, 13.12.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17334/13-ц

провадження № 2/753/7374/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"13" грудня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Лужецької О.Р.

при секретарі Цибулюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "УСП-Україна" про захист прав споживача, визнання договору про надання послуг нікчемним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УСП-Україна" (далі - ТОВ "УСП-Україна") про захист прав споживача, визнання договору про надання послуг нікчемним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Зазначив, що 22 вересня 2009 року між ним та ТОВ "УСП-Україна" було укладено договір про надання послуг 009211/А (далі - Договір), за умовами якого учасник УСП доручив, а Товариство прийняло обов'язок діяти виключно в інтересах учасника УСП з метою захисту його інтересів, вживати заходів, що дадуть можливість безперешкодного функціонування в Програмі тим учасникам УСП, які своєчасно виконують свої зобов'язання. Товариство гарантує сумлінне виконання взятих по договору зобов'язань, спрямованих на придбання Товару на користь учасника УСП, зазначеного в додатку № 1, за умов виконання учасником УСП всіх зобов'язань по договору та Додаткам, які є невід'ємною його частиною. Вказав, що Договір було укладено з метою придбання транспортного засобу, орієнтована вартість якого становить 78 800,00 грн. Цього самого дня ОСОБА_2 сплатив 2 872, 80 грн. в якості вступного внеску за договором. У подальшому за нарахованими щомісячними платежами сплатив 37 265 грн. 40 коп.

Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), оскільки містить несправедливі умови договору стосовно розподілу коштів, що залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення, процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація про результати проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною й не може бути перевірена позивачем, та вимогам ст. 19 Закону, що забороняє нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману, зокрема, таку, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, і відсутність у відповідача ліцензії на надані фінансові послуги, ОСОБА_2 просив визнанати Договір про надання послуг нікчемним й стягнути з ТОВ "УСП-Україна" на його користь 37 265 грн. 80 коп., сплачених ним на рахунок відповідача за нікчемним правочином, та 1 000 грн. моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце і час розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив. Поштове повідомлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою її місця проживання або місця реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ "УСП-Україна" було укладено договір про надання послуг 009211/А (далі - Договір) (а.с. 6-13).

Відповідно до п.1.1. ст.1 умов договору Договору, його предметом є надання учаснику УСП послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об'єкту нерухомості (товару), через ТОВ "УСП Україна"- Програму "УСП Україна", організовану товариством, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП. Програма УСП - це програма, метою якої є придбання учаснику товару, з розстроченням платежу на досить тривалий час у порядку і на умовах, передбачених даних договором та додатками до нього, а „товар"- це транспортний засіб або об'єкт нерухомості, з метою придбання якого учасник програми підписав даний договір. Обраний товар та його характеристики зазначають в додатку №1 до договору, який відповідно до п. 6.1. є невід'ємною складовою частиною цього договору. Обов'язок позивача, є плата платежів згідно графіку, отримання товару.

За п.3.2 Договору зобов'язувався щомісячно сплачувати :

А) Чисті платежі - це платежі , за рахунок яких Товариство здійснює оплату Товару, розмір яких визначається шляхом ділення ціни товару на кількість внесків , зазначених у Графіку внесків ( Додаток №1 до Договору); Б) Адміністративні витрати - плата за послуги Товариства з організації діяльності програми УСП. Товариство має можливість Учаснику УСП сплачувати цю плату щомісячними внесками, розмір кожного з яких складає зазначений у Додатку № 1 до Договору відсоток від орієнтовної вартості Ціни Товару, визначеної у п.3. Договору, разом з чистим внеском. Дотримуватися умов діяльності "УСП". Отримувати Товар в порядку, передбаченому у Додатку №2. Укласти з Товариством Договір застави товару з метою забезпечення своїх платіжних зобов'язань за цим Договором . Виконувати інші зобов'язання, передбачені Умовами діяльності Програми "УСП" . Вчасно та у повному обсязі сплачувати всі передбачені Договором та Додатками до нього платежі виключно через банківські установи на поточні рахунки Товариства.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ОСОБА_2 сплатив 37 265 грн. 80 коп., що підтверджується квитанціями про здійснення валютних операцій (а.с. 14-51).

Як вбачається із статті 5 додатку № 2 до угоди № 011285 від 25 серпня 2010 року ТОВ «УСП Україна» щомісячно самостійно організовує та проводить розподільчий акт, а право на отримання товару позивачем залежить від розміру фонду сформованого учасниками в поточному місяці. При цьому відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання товару через механізми: сплати платежів й адміністративних витрат. У статті 6 додатку № 2 ТОВ «УСП Україна»зобов'язує учасника надсилати свою пропозицію шляхом заповнення спеціального бланку заяви-пропозиції, в якому учасник має продублювати свої індивідуальні дані та зазначити кількість вже сплачених платежів та запропонованих чистих платежів, які учасник пропонує сплатити у разі перемоги у розподільчому акті. Перевагу має той учасник програми, чия пропозиція містить більшу кількість чистих платежів.

Таким чином, відповідач, керуючись додатком № 2 до договору, формує групу учасників, надалі створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками, тобто за кошти, а потім один раз на місяць розподіляє фонд між учасниками, але право на купівлю товару отримують не всі учасники, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків. Отже, розподіл фонду проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику. При цьому, саме одержання права на отримання товару, що передається у власність учаснику, до його повної оплати є «компенсацією»за рахунок коштів інших учасників, залучених до умови діяльності програми. Тому, відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону угода, вчинена з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсною.

Також додатком № 2 договору передбачено, що учасник, як ще не отримав товар, має право у будь-який момент розірвати договір без пояснення причин.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК УКраїни суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, і ТОВ «УСП Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, суд приходить до висновку, що вказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, в даному правочині вбачаються ознаки нікчемності, тому що порушується свобода та зміст договору, а діяльність ТОВ «УСП Україна» є такою, що вводить споживача в оману.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.23 ч.1,2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З конструкції ст.ст. 23 ч. 2 п. 1, 1167 ч. 1 і ч. 2 ЦК України убачається, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, суд, з урахуванням розумності та справедливості визначає розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 1 000 грн.

Питання судових витрат, суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 372,66 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 203, 216 ЦК України, ст. 10, 15, 60, 61, 88,169, 209, ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "УСП-Україна" про захист прав споживача, визнання договору про надання послуг нікчемним, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ТОВ "УСП Україна" (код ЄДРПОУ 35998507) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) грошові кошти в сумі 37 265 (тридцять сім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 80 коп. та моральну шкоду у сумі 1 000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ТОВ "УСП Україна" (код ЄДРПОУ 35998507) на користь держави судовий збір в розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн. 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА