Ухвала суду № 36287934, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8842/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ-Тех» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 року у справі за його позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «ЛБЮ-Тех» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2013 №100250000/2013/600558/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/00685.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «ЛБЮ-Тех» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2013 ТОВ «ЛБЮ-Тех» згідно Вантажної митної декларації №100250000/2013/055030 пред'явлено до митного оформлення товар «полімери етилену в первинних формах, пожежостійкій безгалогенний компаунд у вигляді гранул FM 361, виготовлений на основі співполімерів етилену з вінілацетатом (13%) з вмістом тригідроксиду алюмінію (80%) та технологічних домішок (стеаринова кислота, парафін) (70%), артикул 422070-5000 кг (4біг-беги по 1250 кг)».

Митна вартість вказаного товару заявлена позивачем за ціною договору з врахуванням транспортних витрат (за першим методом ст. 58 Митного кодексу України) та становила 96 077,51 грн. (вартість товару 84 010,21 грн., транспортні витрати до кордону України 12 067,30 грн.).

Проте, митний орган відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну Картку відмови №100250000/2013/00685.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для відмови було Рішення № 100250000/2013/600558/2 від 26.04.2013 про визначення митної вартості товару за резервним методом в розмірі 18 160 євро.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо правомірності дій відповідача та відсутності підстав для задоволення позову, оскільки митна вартість була визначена митним органом на підставі інформації щодо раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях з резервним методом визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість товару позивачем була визначена, виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції).

Проте, під час проведення контролю за визначенням митної вартості товарів за митною декларацією №100250000/2013/055030 від 25.04.2013 було встановлено, що документи, подані позивачем, містять розбіжності, а саме:

- у специфікації від 10.04.2013 №6 вказано умови поставки EXW Melle, а в інвойсі від 22.04.2013 №R1301413- FCA Melle;

- пунктом 4 договору від 01.12.2008 №83/1/1 передбачено відстрочку платежу протягом 30 днів від дати відвантаження товару, а в рахунку-фактури від 22.04.2013 № R1301413 даний термін визначено на рівні 90 днів;

- договором про транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 18.04.2013 №180413 передбачено, що умови та вартість перевезень, а також термін оплати вказуються в заявці, яка є невід'ємною частиною договору, проте до митного оформлення заявка не подавалась;

- митна декларація країни відправлення віл 22.04.2013 №13ДУ538075622990У4 не містить інформації щодо вартості товару та умов поставки, що унеможливлює розрахунок митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень. Також у вказаному документі не вказано реквізитів товаросупровідних документів;

- в наданому позивачем прайс-листі виробника товару не вказано інформацію щодо терміну його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України позивачу запропоновано надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (з власним бажанням).

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем на вимогу відповідача було надано експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 26.04.2013 №Ц-227.

Проте відповідачем зазначено, що в процесі вартісного аналізу експертом розглядались документи, що надавались до митного оформлення, а також інформація, отримана від виробника оцінюваного товару. Отже експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні товари або подібні товари в країні виробництва, не врахована кон'юнктура ринку, тобто експерт посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо для ТОВ «ЛБЮ-Тех», а тому не є належним підтвердженням заявленої позивачем митної вартості товарів.

Виявлені відповідачем та зазначені вище розбіжності є такими, що впливають на числове значення складових митної вартості товару, а тому відповідач правомірно відновив у митному оформленні товарів за ціною договору (вартість операції) та прийняв рішення щодо коригування митної вартості.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи представника апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені ним в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБЮ-Тех» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.