Рішення № 36286733, 09.12.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6179/09

Номер провадження 22-ц/786/3695/2013 Головуючий у 1-й інстанції Хіль Л.М.

Доповідач Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.В.

При секретарі : Нестеренко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року банк звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МК-385-07, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 25000 грн. строком до 6 березня 2009 року під 25% річних. З метою забезпечення зобов'язань по вказаному кредитному договору, в цей же день між банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договори поруки №МП-385/1-07 та №МП-385/2-07 відповідно.

В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, розмір якої станом на 13 червня 2009 року становить 132711 грн. 62 коп. та складається - з заборгованості за простроченим кредитом - 24031 грн. 78 коп., за простроченими відсотками - 8868 грн. 24 коп., за простроченою комісійною винагородою - 810 грн. та пені - 98446 грн. 34 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2009 року позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору у сумі 132711 грн. 62 коп. та судові витрати у сумі 1579 грн. 12 коп.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням в частині стягнення заборгованості з нього як з поручителя, останнє оскаржив ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі просить рішення як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права в цій частині скасувати та відмовити в позові внаслідок припинення дії договору поруки з підстав, зазначених в ч.4 ст.559 ЦК України.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (зараз ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №МК-385-07, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 25000 грн. строком до 6 березня 2009 року під 25% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, в цей же день між банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено окремі договори поруки - №МП-385/1-07 та №МП-385/2-07, згідно до яких останні поручалися перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_2

Внаслідок невиконання позичальником своїх обов'язків по поверненню кредиту та сплати відсотків за його користування утворилась заборгованість в розмірі 132711 грн. 62 коп., яка станом на день звернення до суду складалась з 24031 грн.78 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 8868 грн. 24 коп. заборгованості по простроченими відсоткам, 810 грн. заборгованості за простроченою комісійною винагородою та 98446 грн. 34 коп. пені.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції встановив невиконання боржником та поручителями умов укладених договорів та стягнув з них в солідарному порядку заборгованість по кредиту згідно до наданих кредитором розрахунків.

З вказаним не може в повній мірі погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Так, у зв'язку з неявкою відповідачів по справі має місце постановлення заочного рішення, що в свою чергу свідчить, що останні в ході розгляду справи не заявляли суду клопотань та не подавали інших заяв, в тому числі і зави про застосування наслідків спливу позовної давності. Посилаючись на вказану обставину, представником відповідача ОСОБА_1 в апеляційній інстанції було заявлено клопотання про застосування наслідків сплину позовної давності в частині вимог про стягнення пені.

З урахуванням положень ст. 258 ЦК України, якими передбачено спеціальну позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), колегія суддів приходить до висновку про застосування вказаної норми права до правовідносин в частині стягнення з відповідачів пені в межах одного року, тобто за період з липня 2008 року по липень 2009 року (час звернення до суду). Згідно до наданого позивачем розрахунку по кредитному договору до стягнення підлягає пеня за простроченим кредитом, пеня за простроченими відсотками та пеня за простроченою комісійною винагородою, що загалом складає 40874 грн. 23 коп. пені ( а.с. 9).

Беручи до уваги, що судом першої інстанції вірно встановлений факт невиконання боржником ОСОБА_2 своїх обов'язків по кредитному договору, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 74584 грн. 25 коп., остання підлягає примусовому стягненню з відповідачів.

Одночасно, колегія суддів не може погодитись з необхідністю стягнення такої заборгованості одночасно з усіх відповідачів солідарно за правилами ч. 3 ст. 554 ЦК України.

За змістом ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З аналізу статті 554 ЦК України вбачається, що солідарну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, покладено саме на боржника та поручителя .

Згідно ст. 554 ч.3 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Вказане свідчить, що положення вказаної норми права поширюється на осіб, які спільно дали поруку, тобто за одним договором перуки, і несуть в такому випадку солідарну відповідальність перед кредитором .

Таким чином, закон передбачає можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, тобто у формі укладання одного договору поруки. В такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно згідно до правил ч. 3 ст. 554 ЦК України.

Між тим, по справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладали з банком окремі договори поруки - №МП-385/1-07 та №МП-385/2-07, за умовами яких кожний окремо несе солідарну відповідальність з боржником в разі порушення ним зобов'язання, забезпеченого такою порукою, що виключає застосування в такому випадку положення ч.3 ст.554 ЦК України.

Застосовуючи солідарне стягнення з боржника та двох його поручителів, між якими відсутня спільна порука внаслідок укладення різних договорів поруки, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, що призвело до невірного вирішення спору в частині покладення відповідальності по стягненню кредитної заборгованості в солідарному порядку одночасно з усіх відповідачів. В такому випадку кожен з поручителів відповідає перед кредитором в якості солідарного боржника саме з позичальником.

Зазначене свідчить про наявність підстав для скасування рішення місцевого суду внаслідок невірного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин в порядку ч. 3 ст. 303 ЦПК України, оскільки апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Одночасно доводи апеляційної скарги щодо наявності обставин, які свідчать про припинення договору поруки між банком та поручителем ОСОБА_1 в силу положень ч. 4.ст.559 ЦК України , колегією суддів не приймаються до уваги з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з п.5.1 договору поруки, порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

За змістом п. 24 постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір укладався на строк з 7 вересня 2007 року по 6 березня 2009 року. Дата припинення договору поруки співпадає з датою припинення кредитного договору, що встановлено в п. 5.1 договору поруки.

В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору банк у липні 2009 року, тобто через 4 місяці після закінчення строку дії кредитного договору звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, скориставшись своїм правом та пред'явивши позов до поручителів.

Вказані обставини свідчать про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, в силу чого підлягають відхиленню.

Не погоджуючись з солідарним стягненням з кредитора та поручителів суми заборгованості, не може погодитись колегія суддів і з солідарним стягненням з відповідачів суми судового збору, який підлягає стягненню пропорційно до кількості відповідачів по 526 грн. 38 коп. з кожного (1579 грн. 12 коп.:3).

Оскільки при подачі апеляційної скарги апелянтом не в повному розмірі було сплачено суму судового збору, кошти в сумі 148 грн. 49 коп. підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 грудня 2009 року скасувати та постановити нове рішення .

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № МК-385-07 від 7 вересня 2007 року в розмірі 74584 грн. 25 коп., яка складається з 24031 грн. 78 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 8868 грн. 24 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 810 грн. заборгованості за прострочену комісійну винагороду та 40874 грн. 23 коп. пені.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору № МК-385-07 від 7 вересня 2007 року в розмірі 74584 грн. 25 коп., яка складається з 24031 грн. 78 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 8868 грн. 24 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 810 грн. заборгованості за прострочену комісійну винагороду та 40874 грн. 23 коп. пені.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судовий збір в сумі 526 грн. 38 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 107 грн. 16 коп. судового збору не доплачених при подачі апеляційної скарги за банківськими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І :

З оригіналом згідно.