Рішення № 36284418, 24.12.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2610/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Овдієнко К.М.

при секретарі Домантович О.П.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі - Хмельницькому

справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду і просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором № К3ХRRX01640308 від 08.09.2007 року в розмірі 23325 грн.34 коп., яка включає: заборгованість за кредитом 1040 грн. 36 коп., заборгованість за відсотками 8280 грн. 88 коп., заборгованість по комісії 775 грн. 80 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобовязання - 11641 грн. 38 коп., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) - 1086 грн. 92 коп., та судові витрати в розмірі 233 грн. 25 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 08.09.2007 року відповідачка отримала кредит в розмірі 2361 грн. 59 коп. зі сплатою 12 відсотків річних за користування кредитом. Вона своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам „Розстрочка складає між нею і банком Договір. Відповідачка повинна була щомісячно сплачувати заборгованість за кредитом, відсотками, комісією та інші витрати. Однак в порушення вимог закону та умов договору свої зобовязання вона не виконувала, внаслідок чого утворилася вказана в позові заборгованість.

07.11.2013 р. у справі ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

За заявою відповідача від 22.11.2013 р. заочне рішення скасоване, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в суді позов підтримав, просить його задовольнити.

Відповідачка та її представник ОСОБА_2, не заперечуючи факту наявності боргу за кредитом в розмірі 1040,36 грн., просять відмовити в задоволенні позову у звязку зі спливом строку позовної давності. Крім того, зазначили, що при оформленні кредиту відповідачка ознайомлювалася із Умовами надання кредиту, що були викладені на двох аркушах, які не містили будь-яких строків позовної давності. Умови вона не підписувала та не укладала з позивачем договору про збільшення строку позовної давності.

З досліджених судом письмових доказів встановлені такі обставини.

08.09.2007 р. відповідачка, підписавши заяву позичальника № К3ХRRX01640308, отримала від позивача строковий кредит на Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) в сумі 2361 грн.60 коп. на строк 24 місяці, який вона мала повернути разом з відсотками за користування ним, винагородою банку та комісією, сплачуючи щомісячно в період з 20 по 25 число 197 грн.55 коп., до 08.09.2009 р. Дані обставини підтверджуються наданою позивачем копією заяви відповідача.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач також надав суду розрахунок заборгованості та копію Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), відповідно до п. 5.5. яких строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Зазначені Умови викладені на 8 аркушах і підписані головою правління ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4. Дата затвердження цих умов на документі відсутня. Представник позивача зазначив, що вони були затверджені до укладення договору з відповідачкою та діяли в період з 2006 до 2009 року, точної дати їх затвердження вказати не зміг.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 цього Кодексу, застосовується позовна давність в один рік . Згідно зі ст. 266 цього Кодексу, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Відповідно до положень ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 267 цього Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи положення п.7 ч.13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов заяви позичальника № № К3ХRRX01640308 кредит та нараховані відсотки по ньому повинні були бути сплачені до 08.09.2009 року. Таким чином строк виконання даного договору сплив 09.09.2009 року. Суд вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права саме 09.09.2009 року і саме із зазначеної дати починається перебіг позовної давності.

Позивач не просив поновити строк звернення до суду, мотивуючи тим, що в Умовах про надання кредиту такий строк встановлено в 5 років, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів існування письмового договору з відповідачкою про збільшення позовної давності до 5 років.

Таким чином суд дійшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів укладення між сторонами письмового договору про збільшення строку позовної давності. Позивачем не зазначено поважних причин його пропущення.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв»язку зі спливом позовної давності.

На підставі ст.ст. 257-259, 261, 266, 267 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212 214 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_5