Рішення № 36284153, 04.12.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/9761/2012

Провадження № 2/361/120/13

04.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Пухної О.М.

при секретарі - Якименко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки житлового будинку та господарських будівель в натурі, визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, виділення частки земельної ділянки в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в спільному майні та об'єднаний в одне провадження позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом,-

встановив:

В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частки житлового будинку та господарських будівель в натурі та просив суд виділити йому в натурі у власність 5/12 часток від одної другої частини житлового будинку та господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4. Позивач відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 є спадкоємцем 5/12 часток від одної другої частини будинку загальною площею 105,1 кв.м, житловою площею 64,5 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами: сарай - «Б», погріб - «Б», сарай - «Г», сарай - «Д», літня кухня - «Е», душ - «Є»., вбиральня - «Ж», огорожа - «N», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та 5/12 часток земельної ділянки, площею 0,274, розміщеної на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої для обслуговування господарських споруд - 0,250 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,024 га. Спадкоємцями на будинок, крім позивача, є чоловік померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, на 1/2 частки на підставі свідоцтва про право власності та сестра позивача - ОСОБА_3 на майно у розмірі 5/12 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З 2004 року відповідачі користуються спірним будинком за вищевказаною адресою та землею. У 2006 році позивачу з дружиною було виділено йому кімнату АДРЕСА_1, площею 15 кв.м., якою вони користувалися. Проте, користування вказаною кімнатою ускладнювалося тим, що для користування водою, газовою плитою, туалетом, газовим котлом необхідно було проходити через кімнати відповідачів у зв'язку з чим виникали постійні сварки. На підставі вищенаведеного ОСОБА_1 змушений звернутися з позовом до суду.

23 жовтня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом про припинення права власності на частку у спільному майні, який об'єднанний в одне провадження до спільного розгляду разом з первісним позовом ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2012 року .

В огрунтування своїх вимог позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилалися на те, що ОСОБА_2 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4, за спільні кошти побудували житловий будинок, яким користувалися до смерті ОСОБА_4, а після, ним користуються позивачі. ОСОБА_2 належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності на частку у майні подружжя 14/24 частки житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом - по 5/24 часток кожному у зазначеному домоволодінні.

Після оформлення спадщини відповідач ОСОБА_1 своєю часткою будинку не цікавиться, ніяких матеріальних затрат на утримання будинку не несе, коштів на ремонт не надавав, так як мав намір свою частину продати. Крім того у них виникають постійні сварки та скандали з приводу користування будинком.

В зв'язку з вищенаведеним та враховуючи, що частка відповідача в житловому будинку АДРЕСА_1 є незначною і не може бути виділена йому в натурі, зазначений житловий будинок є неподільним, спільне володіння і користування будинком сторонами по справі є неможливим, відповідач забезпечений житлом - володіє квартирою АДРЕСА_2, будинком у селі Рожни Броварського району Київської області, позивачі просили суд відмовити в задоволенні первісного позову, припинити право власності ОСОБА_1 на 524 частки житлового будинку за вищевказаною адресою, визнати за ними право власності на 5/24 частки житлового будинку, виплатити відповідачу реальну вартість 5/24 частки житлового будинку та господарських будівель за рахунок грошових коштів, що внесені позивачами на депозитний рахунок суду, а також стягнути судові витрати.

В ході розгляду справи позивач за первісним позовом ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просив визначити порядок володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та виділити в фактичне володіння, користування, розпорядження 5/12 часток земельної ділянки площею 0,274 га.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2013 року об'єднано в одне провадження до спільного розгляду з первісним та зустрічним позовом позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за заповітом. В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_2 зазначав, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. У їх спільній сумісній власності перебував будинок за адресою АДРЕСА_1. Після смерті дружина залишила заповіт, яким заповідала на все своє майно відповідачам за даним позовом: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після її смерті нотаріус видав йому свідоцтво про праву на ? частину будинку, як на частку у спільному майні подружжя, свідоцтво про право власності у порядку спадкування на 1/6 частину будинку, як обов'язкову частку у спадковому майні, свідоцтво на 1/6 частину земельної ділянки, що знаходилася під будинком та біля будинку, також як на обов'язкову частку у спадщині. Проте, тільки при проведення судової будівельно - технічної експертизи він дізнався, що свідоцтво про право на спадщину на частину земельної ділянки видане саме на 1/6 частину від усієї земельної ділянки, а не від її ? частини. Позивач вважає, що розмір його частини земельної ділянки має складатися з ? частини земельної ділянки, як власника ? частини будинку, на якій він розташований, та 1/6 частини земельної ділянки від ? частини, що спадкується після смерті його дружини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримали, проте не заперечували проти грошової компенсації за частину будинку та земельної ділянки у загальному розмірі 190 000 грн. Заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказав на доцільність сплатити ОСОБА_1 компенсацію за його частину у спадковому майні.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_8 первісний позов не визнали, підтримали свої позовні вимоги щодо припинення права власності ОСОБА_1 у спадковому майні та виплати йому грошової компенсації у розмірі, визначеному експертизою, а також визнали позовні вимоги ОСОБА_2, вказавши, що йому має належати ? частина земельної ділянки + 1/6 частина від ? частини матері, як обов'язкова частка.

Заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_4

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.15 т.2).

9 грудня 1967 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 побудували будинок за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі рішення Літківської сільської ради №5 від 26 грудня 1996 року ОСОБА_4 передано у приватну власність 0,274 га земельної ділянки розташованої на території с. Літки Броварського району Київської області для обслуговування будівель і господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується актом на право власності на землю ІV - КВ №100329.

12 жовтня 2001 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала все своє майно своїм дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина на частину будинку, земельну ділянку та грошові вклади.

У визначений законом строк та у порядку передбаченому ст.. ст..1268 -1270 ЦК України сторони звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та було відкрита спадкова справа.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 прийняли спадщину за заповітом, а ОСОБА_2 у прийняв спадщину у порядку ст.1241 ЦК України.

Вказані факти визнані сторонами та не оспорюються.

23 грудня 2006 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, якій належало ? частина вказаного будинку; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 частин земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Того ж 23 грудня 2006 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, якій належало ? частина вказаного будинку; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/12 частин земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/12 часток грошових вкладів після смерті ОСОБА_4 якій належала ? їх частка.

Також 23 грудня 2006 року державний нотаріус Броварської районної державної нотаріальної контори видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності у спільному майні, придбаному подружжям за час шлюбу; свідоцтво про право власності на ? частку грошових вкладів, яка належить йому на праві власності у спільному майні, придбаному подружжям за час шлюбу; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку будинку АДРЕСА_1 в порядку ст..1241 ЦК України після смерті ОСОБА_4, свідоцтво про право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст..1241 ЦК України після смерті ОСОБА_4, свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку грошових вкладів в порядку ст.. 1241 ЦК України після смерті ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст.. 377 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

У роз'ясненнях, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 3К, 377 ЦК.

За таких обставин, суд приходить до висновку, ОСОБА_2 після смерті дружини ОСОБА_4 набув право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,274 га, на якій знаходиться будинок АДРЕСА_1, що був спільною сумісною власністю подружжя та на ? частку якого державним нотаріусом йому видано свідоцтво про право власності, як на частку майна, придбаного подружжям за час шлюбу. Також ОСОБА_2 набув право власності на 1/6 частини вказаної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, як на обов'язкової частки у спадщині. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право власності у порядку спадкування на 1/12 частку земельної ділянки кожен від ? частки земельної ділянки, яка успадковується сторонами після смерті ОСОБА_4

Зважаючи на викладене підлягають визнанню недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 23 грудня 2006 року нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Юхтою Л.М на ім'я ОСОБА_1 на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, зареєстроване в реєстрі №1-6911. й свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 23 грудня 2006 року нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Юхтою Л.М на ім'я ОСОБА_3 на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, зареєстроване в реєстрі №1-6903.

Щодо пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності стосовно оскарження свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визнання за ним права власності на 12 її частину, на застосуванні якого наполягає ОСОБА_1, суд вважає, що такий позивачем не пропущений.

Як з'ясовано в судовому засіданні, про порушення свого права ОСОБА_2 дізнався лише під час розгляду справи в суді, тобто у 2012 році. Як пояснила ОСОБА_3 і дану обставину не заперечував ОСОБА_1, вона займалася оформленням спадкових прав своїх і батька - ОСОБА_2, на що отримала від нього доручення, копія якого знаходиться у матеріалах справи, та не повідомляла батька про розмір його частки на земельну ділянку після прийняття спадщини. З часу отримання свідоцтв, вона та батько фактично користувалися всією земельною ділянкою, тому ОСОБА_2. вважав, що він є власником частини земельної ділянки пропорційно частці його у праві власності на будинок, яка в загальному складає 15/24 часток від усього будинку та від усієї земельної ділянки.

За правилами ж ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Враховуючи зазначене, а також хворобливий та похилий вік ОСОБА_2, враховуючи те, що оформленням його спадкових прав займалася ОСОБА_3, яка не повідомила його про дійсні розміри часток у спадщині, суд дійшов висновку, що термін позовної давності ОСОБА_2 не пропущено.

За правилами ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (Стаття 358 ЦК України).

Як судом встановлено, ОСОБА_1 є власником 5/24 частки житлового будинку і господарських будівель та за 5/24 часток земельної ділянки площею 0,274 га, що знаходяться за адресою село Літки Броварського району Київської області, отримані ним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

ОСОБА_2 є власником 14/24 часток спірного будинку та земельної ділянки і ОСОБА_3 є власником 5/24 часток вказаного будинку і земельної ділянки.

Стаття 364ЦК України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до вимог ст 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як встановлено у судовому засіданні і це підтвердили сторони, при користуванні ними спільною власністю а саме будинком та ділянкою, у сторін виникають постійні сварки та скандали, вони не можуть спільнокористуватися майном. Частка ОСОБА_1 у майні є незначною у порівнняні із відповідачами. Крім того, він у спадковому будинку постійно не проживав, не проживає і наміру проживати не має, та виявив бажання на отримання грошової компенсасції за свою частку у будинку та за частку земельної ділянки, виходячи з їх вартості, визначеною експертизами

З висновку експерта С-13105 від 25 лютого 2013 року вбачається, що дійсна ринкова вартість житлового будинку «А-1» з надвірними будівлями загальною площею 105,2 кв.м. по АДРЕСА_1 складає 422904 грн. Дійсна вартість 5/24 часток цього будинку становить 88105 грн.

Із зазначеною вартістю ОСОБА_1 погодився.

У висновку експерта С-13720 від 1 жовтня 2013 року визначено, що вартість земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 249 669 грн. Крім того, також зазначено, що ринкова вартість домоволодіння, визначена у висновку експерта С-13105, складається з двох складових: ринкова вартість земельної ділянки та ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Як пояснила експерт ОСОБА_11 у судовому засіданні, у вартість будинку, визначену у висновку С-13105 від 25 лютого 2013 року вже була включена вартість земельної ділянки, яка визначена у висновку С-13720 від 1 жовтня 2013 року. З даним висновком ОСОБА_1 не погодився.

Отже виходячи з наведеного 5/24 частина будинку та земельної ділянки провулку АДРЕСА_1 складає 88105 грн.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, а також на те, що ОСОБА_1 фактично не заперечував проти грошової компенсації, проте після пояснень експерта не погодився з її розміром, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_1 на його частку у спільній частковій власності та про відмову у позові ОСОБА_1 про виділ його частки в натурі.

ОСОБА_3 надано суду також докази попереднього внесення ними на вартості частки ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, які підлягають виплаті ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 23 грудня 2006 року нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Юхтою Л.М на ім'я ОСОБА_1 на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, зареєстроване в реєстрі №1-6911.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 23 грудня 2006 року нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Юхтою Л.М на ім'я ОСОБА_3 на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, зареєстроване в реєстрі №1-6903.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, як спільному сумісному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/24 часток земельної ділянки площею 0,274 га, розташованої на землях, що знаходяться у віданні Літківської сільської ради Броварського району Київської області, з якої 0,2500 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,0240 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ частки житлового будинку та господарських будівель в натурі, визначення порядку володіння та користування земельною ділянкою, виділ частки земельної ділянки в натурі - відмовити.

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в спільному майні - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 5/24 часток житлового будинку та господарських будівель та 5/24 земельної ділянки площею 0,274 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну йому 5/24 частку житлового будинку і господарських будівель та за 5/24 часток земельної ділянки площею 0,274 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, в розмірі 88105 грн.( вісімдесят вісім тисяч сто п'ять) грн.., внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду: отримувач Броварський міськрайонний суд, код 26539667, розрахунковий рахунок 37318001003336, МФО821018.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Пухна